Cкрипник Д.В.

Науковий керівник: Підгорецька В.М.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

 

Необхідність збалансування доходів  і витрат бюджету

 

Досягнення збалансованості між доходами та витратами державного бюджету є гарантією фінансової стабільності держави. В цьому не останню роль займають податки, їх єдність, взаємозв’язок  і взаємозалежність у процесі розподілу і перерозподілу ВВП та формування загальнодержавних фінансових ресурсів.

Питання збалансування доходів і витрат бюджету розглядають багато вітчизняних і зарубіжних науковців. Можна виділити таких вчених як Потеряйло І., Огонь У.Г., Павлюк І., Юрій С.І, Рудик Н.Б., Міщенков В., Гладкий Р.О. та інші.

Останнім часом стійке зростання індексу споживчих цін (інфляції) та цін на товари і послуги призводить до зниження рівня купівельної спроможності окремих громадян і населення в цілому. У 2007 р. інфляція склала 16,6%     [2, 35]. Через світову фінансову кризу та зростання цін на нафту протягом 2008 р. вдвічі був переглянутий індекс споживчих цін, тобто інфляційний показник на рівні 15,9% [4, 26]. Проте станом на початок грудня 2008 р. офіційний рівень інфляції становить 21%. 

Найбільші темпи інфляції спостерігаються в шістьох областях – Полтавська, Київська, Луганська, Хмельницька, Донецька та Івано-Франківська. Доходи бюджету і державний контроль у процесі їх формування та використання засвідчують рівень впливу держави на етапі розподілу та перерозподілу ВВП з метою забезпечення виконання її зобов’язань в частині здійснення бюджетних видатків. Проте планові показники надходжень частки ВВП до бюджету, як правило, не збігаються з  фактичними. Питому вагу централізації фінансових ресурсів у бюджеті наведено в табл. 1 [2, 36].

Таблиця 1

Питома вага надходжень до державного бюджету у ВВП

(%)

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

За планом

28,3

24,8

29,6

25,7

31,1

31,8

31,5

31,4

Фактично

26,9

28,0

28,2

26,2

31,6

32,0

30,8

-

 

Динаміка надходжень до бюджету засвідчує нерівномірність державної політики регулювання та впливу на податкову централізацію ВВП у 2000-2008 рр. [2, 38]. В останні роки спостерігається коливання податкових надходжень в доходах бюджету держави на рівні 72-73%. Однак здійснити їх прогнозування на довгострокову перспективу важко через непослідовність у прийнятті рішень у сфері як податкової, митної політики, так і в реалізації бюджетної політики. За перше півріччя 2008 р. уряд зміг за рахунок трьох основ збільшити доходи бюджету на 32,2 млрд. грн. в річному обчисленні [4, 26]. По-перше, це економічне зростання, 13,4 млрд. грн. – це те, що пов’язано із зростанням ВВП, з темпами зростання всіх галузей економіки, і крім того, детінізація податкової системи. Друге – це місцеві бюджети 6,8 млрд. грн. зібрали для того, щоб мали можливість залишити у себе без будь-якого перерозподілу. І останнє – це операція «Контрабанда-стоп», яка порівняно з попереднім роком дала 12 мільярдів додаткового приросту. 

 В 2008 р. в чотири рази збільшені прямі іноземні інвестиції – 12 млрд. грн. за перші півроку. Рівень приросту доходів у 2008 р. по відношенню до 2007 складає 39,4% [1]. Однак ці показники значно зменшуються, беручи до уваги темп інфляції та вплив світової економічної кризи у другому кварталі 2008 р. Крім того існує низка факторів, що заважають отриманню максимального результату від використання бюджетних коштів:

        1. Планування бюджетних видатків не передбачає безпосереднього зв’язку між обсягом їх освоєння та досягненням мети, а саме: забезпечення громадян конституційно гарантованим обсягом якісних соціальних послуг чи інтенсивного розвитку економіки у певних соціально-економічних сферах діяльності;

        2. Окремими головними розпорядниками при виконанні бюджетних програм за кінцевий результат визнається лише кількість здійснення заходів (презентацій, консультацій тощо);

         3. Через непослідовність політики в певних галузях економіки й відсутність перспективного планування кошти бюджетних програм розпорошуються на велику кількість обєктів, що не дозволяє вчасно завершити вже розпочаті заходи й отримати конкретні результати для суспільства та держави.

          Отже, для уряду держави актуальним залишається завдання визначення реальних обсягів доходів бюджету на наступні роки з урахуванням сьогоднішніх особливостей економіки та спроможності держави мобілізувати відповідні кошти, що вимагає забезпечення дійової системи управління доходами бюджету в організації її цілісності та узгодженості на всіх стадіях бюджетного процесу.

Література:

       1.     Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 р. // http://www.rada.gov.ua;

       2.     Огонь У. Г. Домінанти фінансової стабільності в розвитку зобовязань держави // Фінанси України. - 2008. -  №5. – С. 32-41;

       3.     Потеряйло І. Аналіз виконання бюджетних програм // Вісник КНТЕУ. - 2008. - №3. – С. 48-56;

       4.     Тимошенко Ю. В. Це, безумовно, справжній прорив, але все залежить від того, чи підтримає парламент, адже сам уряд бюджет прийняти не може // Віче. - 2008. - №16. – С. 26-30.