Михайлова Л.М.
Луганський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти
Поняття “естетичні ціннісні орієнтації”
в теорії та педагогічній практиці
Поняття цінність широко використовується у філософії, соціології, педагогіці для позначення загальнолюдської (соціальної й культурної) сутності явищ дійсності, об’єктів людського сприйняття та діяльності. У сучасних дослідженнях О.Бокурадзе, О.Дробницького, М.Кагана, Л.Столовича, В.Тугарінова, Н.Чавчавадзе визначається природа цінностей та критерії їх оцінки, здійснено класифікацію цінностей.
Серед найважливіших цінностей соціокультурної сфери суспільства особливе місце посідають естетичні цінності, завдяки яким предмети та явища дійсності усвідомлюються як прекрасні чи потворні, піднесені чи низькі, трагічні чи комічні. Завдяки естетичним цінностям людина набуває досвід сприймання й освоєння дійсності за законами краси, виразності, гармонії, єдності змісту та форми, витонченості тощо.
Естетичні цінності
пов’язані з естетичним освоєнням людиною навколишньої дійсності, вони
складаються в результаті специфічної оцінки, переживань, перетворення світу в
процесі взаємодії суб’єкта й об’єкта. Цей процес протікає в різних формах і сферах людської життєдіяльності.
У свідомості кожної
людини особистісні (привласнені загальні цінності) відображаються у формі ціннісних орієнтацій. Сучасні вітчизняні
дослідники-соціологи (В.Водзинська, М.Головатий, І. Зборовський, І.Левикін,
В.Ольшанський, У.Орлов, І.Попова, Е.Соколов, В.Ядов) вивчали ціннісні орієнтації як самостійні елементи в
структурі свідомості, що закріплені
життєвим досвідом індивіда та сукупністю його переживань.
У педагогічній науці
категорія “ціннісні орієнтації” почала активно використовуватися в дослідженнях
В.Анненкова, З.Васильєвої, С.Гончаренка, В.Дряпіки, І.Зязюна, М.Казакіної,
Л.Коваль, О.Набоки, В.Шахрай та ін.
Педагогічний аспект вивчення цього феномена ґрунтується на філософському
й соціально-психологічному розумінні ціннісних орієнтацій і розглядається як результат
залучення особистості школяра до суспільної практики.
Сукупність усталених
ціннісних орієнтацій утворює “вісь” свідомості, забезпечуючи стійкість
особистості, певний тип поводження й діяльності, спрямованість її потреб та інтересів.
Проблемі формування
особистості зі свідомим ціннісним ставленням до навколишнього світу, художньої
культури, мистецтва присвячені праці багатьох учених, серед них - Н.Антонюк,
І.Бех, В.Бутенко, Т.Губченко, І.Зязюн, А.Зись, М.Каган, В.Кузь, Н.Левківський,
Л.Левчук, Н.Липкань, Л.Масол, Н.Миропольська, Л.Печко, І.Регейло, О.Савченко,
Г.Шевченко та ін.
На сучасному етапі становлення України актуалізується проблема духовного збагачення, переосмислення цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Інтеграція суспільного розвитку може бути забезпечена за допомогою естетичних цінностей, покликаних впливати на свідомість і поведінку людини. Насамперед це стосується дітей старшого підліткового та раннього юнацького віку, оскільки саме в цей період починає складатися стійке коло інтересів, уподобань, формується система оцінювання явищ та предметів дійсності. Важливою особливістю молоді, яка належить до цієї вікової категорії, є не лише фізичне дозрівання, але й активний процес формування психіки.
Усвідомлюючи естетичні цінності як відношення естетичних властивостей явищ або предметів до потреб, інтересів, ідеалів і смаків окремої особи та певних соціальних утворень, а естетичні ціннісні орієнтації - як спосіб диференціації особою об’єктів матеріальної й духовної культури за їхньою естетичної значущістю, основу якої складає ідея про Красу як загальнолюдську цінність, навчально-виховний процес у школі розглядатиметься як засіб опанування учнями естетичних цінностей.
Естетичні орієнтації є вищою формою задоволення потреб людини, тому їх формування сприятиме створенню відповідної мотивації щодо естетичних і художніх цінностей, яка у свою чергу залежить від таких характеристик, як розвиненість образного мислення, сформованість навичок аналізу явищ дійсності, зокрема мистецтва, за мірою їх естетичної досконалості.
Усвідомлення учнями краси як загальнолюдської цінності дозволяє сформувати в них оціночне ставлення до явищ дійсності й мистецтва як своєї, так і інших культур, зорієнтувати на дійсні соціокультурні й мистецькі цінності, прагнення до збереження, примноження й творення краси навколо себе.
У психолого-педагогічних дослідженнях з означеної проблеми йдеться про існування різних засобів гармонізації внутрішнього світу особистості, що здійснюють вплив на її ціннісні орієнтації. Одним із найважливіших, на думку вітчизняних учених (Н.Дмитрієва, Є.Квятковський, Б.Ліхачов, Л.Масол, Н.Миропольська, Б.Неменський, Б.Юсов та ін.), є мистецтво.
Інтегрований курс для старшокласників “Художня культура” зорієнтований на узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, в ньому , чітко виявляється спрямованість на формування й розвиток естетичних ціннісних орієнтацій через залучення школярів до найкращих взірців вітчизняної і зарубіжної художньої культури. У ході знайомства з культурними моделями, які знайшли відображення у творах різних видів мистецтва, підліток співвідносить їх зі своєю власною картиною світу, духовними пошуками й потребами, що дає йому змогу не тільки переконатися в стійкості загальнолюдських культурних цінностей, але й в багатоваріантності можливих мистецьких рішень одних і тих же проблем, що дає можливість актуалізувати свободу особистісного вибору щодо власних естетичних ціннісних орієнтирів.
1. Алексеева
В.Т. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития
личности//Психологический журнал. - 1984.- №5.-С.63-70.
2. Федоров
Л.М. Ценностные ориентации личности и их формирование//Вестник Ленинградского
университета. - 1997.- Вып.1.