Л.М.Михайлова, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Освітньо-педагогічний простір як дієвий фактор впливу на ціннісні орієнтації підлітків

Сучасний художньо-естетичний простір України відзначається розмаїттям. Це виявляється у співіснуванні різних художньо-естетичних течій, стилів і жанрів, доробок національної культури, культур Заходу та Сходу, різній ієрархії в ціннісних системах соціальних прошарків, що стає підґрунтям у наданні переваги тим чи іншим творам мистецтва. До речі, сьогодні далеко не всі продукти художньої діяльності позитивно впливають на духовний світ молодої людини і майже інколи стають засобом руйнації її психіки. У значній частині підлітків спостерігаються неадекватні психогенні реакції, прояви девіантної поведінки. У зв’язку з цим актуалізується проблема формування в підростаючого покоління стійких ціннісних установок, які орієнтуватимуть молодь на вибір таких художніх творів, котрі спрямовані на духовно-естетичний розвиток особистості. Ціннісні орієнтації визначають ставлення до основних сфер життя: до світу, інших людей, до самого себе, обумовлюють активну творчу поведінку індивіда, його спрямованість у майбутнє.

Свій науковий статус ціннісні орієнтації отримали завдяки зусиллям філософів, соціологів, психологів. На загальнофілософському рівні вони розглядались як “вісь свідомості, що забезпечує усталеність особистості, спадковість певного типу поводження й діяльності, що виявляється в спрямованості потреб та інтересів”[ 2, 732]. Американський соціолог Т.Парсонс ціннісні орієнтації осмислював у межах теорії соціальної дії.

У психолого-педагогічних дослідженнях (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, А.Здравомислов, О.Леонтьєв, В.Ядов, Д.Узнадзе та ін.) вони розглядаються як складова структури особистості. Визначення ціннісних орієнтацій як конкретного явища у відносинах особистості й суспільства, як доводить Р.Шульга, вперше було зроблено А.Здравомисловим та В.Ядовим, котрі вважали їх психологічною установкою людини на ті чи інші цінності матеріальної та духовної культури соціуму. “Ціннісні орієнтації, - зазначали науковці, - є важливішим компонентом структури особистості, в них немов би резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку”, вони являють собою вісь свідомості, навколо якої обертаються думки й почуття індивіда і на підставі якої вирішується більшість життєвих питань”[ 1, 10].

Спектр функцій, що виконують ціннісні орієнтації, різноманітний, однак, незважаючи на різні підходи щодо цього питання, вченими як основна визначається регулятивна функція поведінки особистості.

Для нашого дослідження надто важливим є розуміння механізму формування ціннісних орієнтацій та визначення чинників, що на них впливають. Як доводять науковці, ціннісні орієнтації особистості безпосередньо пов’язані з такими психічними утвореннями, як потреби, інтереси, мотиви, установки, які здебільшого соціально детерміновані. Механізм формування в структурі особистості соціальних установок розкрито й описано в теорії установки Д.Узнадзе та диспозиційній теорії В.Ядова, на думку яких поява установок обумовлена соціальними умовами життєдіяльності людини. З позиції В.Ядова, система ціннісних орієнтацій щодо цілей життєдіяльності та засобів їх досягнення обумовлена, з одного боку, потребами особистості в самоактуалізації та самоствердження в межах суспільної системи, а з іншого - загальносоціальними умовами, що визначають реальні можливості реалізації цих потреб[ 3, 90 ].

Основи психолого-педагогічного підходу до проблеми формування ціннісних орієнтацій підлітків було закладено в працях П.Блонського, Л.Виготського, О.Леонтьєва, В.Сухомлинського, С.Шацького та ін.

Значення мистецтва, художньої культури як ціннісноорієнтуючих засобів представлено в працях багатьох учених, серед них - Н.Антонюк, І.Бех, В.Бутенко, Т.Губченко, І.Зязюн, А.Зись, М.Каган, В.Кузь, Н.Левківський, Л.Левчук, Н.Липкань, Л.Масол, Н.Миропольська, Л.Печко, І.Регейло, О.Савченко, Г.Шевченко та ін.

Пріоритетність поставленої проблеми підсилюється тим, що особистісна система цінностей учнівської молоді, становлення в неї стійких естетичних орієнтацій впливають на розвиток культури суспільства. У зв’язку з цим певний інтерес представляють дослідження вчених щодо формування в підлітків художньо-естетичних суджень, смаків, потреб, ідеалів (О.Ігнатович, Г.Карась, І.Назаренко, О.Маленицька та ін.) в процесі цілеспрямованої педагогічної діяльності.

Для вітчизняної педагогіки є характерним поступове розширення діапазону пошуку шляхів впливу на ціннісну систему підлітків, що обумовлене реформуванням освіти на основі синергетичного підходу, тобто цілісності, інтегрування та міждисциплінарності.

В освітньо-педагогічному просторі сьогодення відбуваються значні зрушення у вирішенні означеної проблеми: впроваджується в навчально-виховний процес інтегрований курс “Мистецтво”, предметам художньо-естетичного циклу надається більше уваги, адже для їх викладання розробляються інноваційні технології, побудовані на принципі внутрішньої та зовнішньої інтеграції, до створення в загальноосвітніх закладах естетичного середовища залучаються діти та їхні батьки - все це уможливлює ненав’язливе сприяння особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванню в них естетичних компетентностей у сфері художньої культури, орієнтації на цінності мистецтва, вихованню потреби в творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні при опануванні досягненнями української і зарубіжної культури.

Література

1. Шульга Р.П. Искусство и ценностные ориентации личности /Ан УССР. Ин-т философии; Отв. ред. В.П.Михалев.- К.: Наукова думка, 1989.- 120с.

2. Философский энциклопедический словарь/ Редкол.: С.С.Аверинцев, Э.А.Араб-Оглы, Л.Ф.Ильичев и др.- 2-е изд.- М.: Сов. энциклопедия, 1989.- 815с.

3. Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности/ В сб.: Методологические проблемы социальной психологии.-М.: наука, 1975.-С.89-105.