Н. Д. Клочек

Викладач фізики ККХТ НМетАУ

Особливості особистісно-орієнтованого заняття

Особистісно-орієнтоване заняття - це один із інноваційних методів навчання. Основними якостями такого заняття є створення умов викладачем для самовиявлення, самореалізації студентів; надання студентам можливості ставити питання, не стримуючи їх активності та ініціативи, оригінальних ідей та гіпотез, запропонованих студентами, стимулювання студентів до активного засвоєння знань, до доповнень та аналізу відповідей товаришів; створення ситуацій успіху на занятті для кожного студента; конструювання дидактичного матеріалу різного типу, виду та форми, означення теми, змісту та часу його використання на занятті; використання важких ситуацій під час заняття; чергування видів діяльності, типів завдань для зниження стомлюваності студентів.

Щодо проведення особистісно-орієнтованого заняття рекомендую використовувати різні форми та методи організації роботи на занятті, які дозволяють розкрити зміст суб'єктивного досвіду студентів із запропонованої теми; створити атмосферу зацікавленості кожного студента в роботі групи; стимулювати студентів до використання різноманітних засобів виконання завдань на занятті без страху помилитися, отримати невірну відповідь; аналізу різних засобів виконання завдань, які пропонують студенти, відбір більш раціональних, підтримка самих оригінальних; використання завдань, які дозволяють студенту самому вибирати тип, вид і форму матеріалу (словесну, графічну, знакову); створити такі ситуації спілкування, які дозволяють кожному студенту незалежно від підготовки до заняття, виявляти ініціативу та самостійність; обговорення (як підсумок заняття) не тільки того, про що дізналися, але й того, що більше сподобалось, що треба зробити інакше, від чого відмовитись; під час виставлення оцінок аналізувати не тільки правильність відповідей, але й їх оригінальність, самостійність.

Щодо підготовки до особистісно-орієнтованого заняття, рекомендую розробити план заняття, що містить в собі визначення мети і її конкретизації в залежності від різних етапів заняття; підбір і організацію дидактичного матеріалу, який би дозволив виявити індивідуальну вибірковість студентів до змісту, вигляду та форми програмованого матеріалу; планування різних форм організації навчальної діяльності (співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної роботи); виявлення вимог щодо оцінки продуктивності роботи з урахуванням характеру завдань (короткий виклад, дослівний переказ, використання відомих алгоритмів, використання проблем, творчих завдань); теоретичні питання за темою заняття, на які студент має дати конкретну точну відповідь.

При плануванні характеру спілкування між особистих взаємодій в ході заняття можна використати різні форми спілкування (монолог, діалог, полілог з урахуванням конкретних завдань заняття; проектування характеру взаємодії студентів з урахуванням особистостей особливості; ігрові моменти, використати суб'єктивний досвід всіх учасників заняття в діалозі "студент - викладач", "студент - група".

Викладачу потрібно спланувати результативність заняття, що передбачає узагальнення отриманих знань і вмінь, оцінку їх засвоєння; аналіз результатів групової та індивідуальної роботи; увагу до процесу виконання завдання, а не тільки до кінцевого результату.

Критерієм аналізу особистісно-орієнтованого заняття є створення викладачем на початку заняття позитивного емоційного настрою на роботу: повідомлення студентам не тільки теми заняття, його змісту, але й мети, форм організації діяльності; гнучка організація навчальної діяльності студентів в залежності від завдань заняття (його станів); стимулювання студентів до вибору різноманітних способів виконання дидактичного матеріалу, який би дозволив студентові виявити особисту вибірковість до типу, виду і форми завдання, характеру його виконання; активізація відповіді студента не тільки з позиції правильності, але й з урахуванням того, як студент міркував, в який спосіб розв'язував, де і чому помилився, чи висловлював оригінальні міркування; яка форма спілкування з групою переважала (діалог, полілог); які форми роботи з групою переважали: перевірка домашнього завдання, викладання знань, самостійна робота з підручником, літературою, колективне розв'язування творчих завдань, аналіз різних способів рішень.

Для того, щоб краще зрозуміти підготовку і проведення особистісно-орієнтованого заняття, необхідно трохи докладніше викласти його сутність. Сутність цього методу полягає в наступному: кожен викладач повинен вибрати таку тему заняття, щоб на ньому було цікаво працювати не тільки викладачу, але і студенту. Викладач готує матеріал, необхідний для проведення цього заняття - це теоретичні питання за темою заняття, необхідну літературу, картки - інструкції для розв'язання задач, рівневі картки, тести, кросворди та ін., тобто викладач готує такий матеріал, щоб заохотити студентів до самостійної роботи на занятті, зацікавити студентів, щоб вони вивчили, зрозуміли тему заняття. Перед проведенням особистісно-орієнтованого заняття викладачу необхідно виготовити картки "Самостійна робота студентів", "Студенти високого рівня навчання", "Студенти середнього рівня навчання", прикріпити ці картки у вигляді прапорців на перших столах кожного ряду, а їх повинно бути три. На столах ряду, де стоїть прапорець "Самостійна робота студентів", покласти папки з переліком роботи студентів на занятті, що містять:

1) план роботи студентів;

2) теоретичні питання за темою заняття;

3) кросворди;

4) картки-інструкції для розв'язання задач;

5) картки із задачами для студентів різного рівня навчання (рівневі картки);

6) тести та ін.

На столах рядів, де є надписи "Студенти середнього рівня навчання" та "Студенти високого рівня навчання" покласти папки, що містять:

1) теоретичні питання за темою заняття;

2) фізичний словник;

3) опорний конспект заняття;

4) картки-інструкції для розв'язання задач;

5) картки із задачами відповідно для студентів високого та середнього рівнів навчання;

6) кросворди;

7) тести та ін..

Перед проведенням заняття запропонувати студентам самостійно обрати ряд і місце, де вони будуть працювати протягом заняття. Як правило, більшість студентів розміщується на рядку, де написано "Студенти середнього рівня навчання", і, дійсно, за цей ряд сідають студенти, які мають середні здібності; невелика кількість студентів сідає за ряд, де написано "Студенти високого рівня навчання", а за ряд, де написано "Самостійна робота студентів на занятті", як правило сідають студенти зі слабким рівнем знань. Тому потрібно їм так підготувати роздатковий матеріал, щоб їм цікаво було працювати на занятті, самостійно вивчати нову тему.

Коли студенти розмістились, викладач повідомляє тему, мету заняття, домашнє завдання (тому що повідомляючи домашнє завдання в кінці заняття, воно не має того ефекту, тієї уваги студентів, яка є на початку заняття).

Потім викладач повинен ознайомити з планом роботи на занятті всіх студентів.

Студенти, що розмістилися за рядом "Самостійна робота студентів", працюють майже все заняття самостійно, відповідаючи на теоретичні питання. Користуючись літературою, вони складають "Опорний конспект" і "Фізичний словник", користуючись якими, в свою чергу, студенти відгадують кросворд; користуючись "Фізичним словником" і "Картками - інструкціями для розв'язання задач" розв'язують задачі, а користуючись "Опорним конспектом" і "Фізичним словником" відповідають на питання тесту. Таким чином, щоб зробити наступне завдання, обов'язково необхідно виконати попереднє. При цьому, виконуючи завдання, студенти можуть користуватися не тільки запропонованою літературою, але й знаннями викладача, студентів, які працюють також самостійно, але вже впоралися з цим завданням.

Студенти, що сидять за рядами "Студенти високого рівня навчання" та "Студенти середнього рівня навчання" працюють майже все заняття з викладачем згідно плану заняття. Наприклад: актуалізацію опорних знань можна провести у вигляді гри "Склади фізичний словник", "Викладачі та студенти", "Довідкове бюро" та ін., або методом евристичної бесіди згадати питання, відповіді, які можна використати при поясненні нового матеріалу. Завжди краще пояснювати новий матеріал, використовуючи раніше отримані знання. Також при поясненні нового матеріалу можна використати студентів, які раніше отримали опереджувальне завдання і підготували пояснення деяких моментів нової теми.

При закріпленні нового матеріалу необхідно звернути увагу студентів на "Опорні конспекти" за темою заняття та "Фізичний словник", дати можливість скористатися ними на занятті та запропонувати дома самостійно по пам'яті або використовуючи літературу, даючи відповіді на теоретичні питання відповідно теми заняття, скласти подібний "Опорний конспект" і "Фізичний словник" та розв'язати кросворд.

Після цього необхідно студентам високого рівня навчання надати можливість працювати самостійно – використовуючи картку – інструкцію розв'язати задачі високого рівня складності, скласти тести та ін., а зі студентами середнього рівня навчання розв'язувати задачі на дошці, користуючись карткою – інструкцією для розв'язування задач, завданням на плівці тощо. Потім запропонувати цим студентам попрацювати самостійно, наприклад: розв'язання задач середнього рівня складності, а зі студентами високого рівня розібрати деякі найбільш складні завдання або розібрати питання, що у них виникли при самостійній роботі. Якщо таких питань нема, то розв'язувати складні задачі, кросворди, тести, написані на файлі, і спроектовані за допомогою кодоскопа на екран або використати мультимедійну установку. Це зберігає час і дає можливість більш продуктивніше працювати на занятті.

В кінці заняття можна попрацювати з усіма студентами, провести експеримент, дослід тощо.

Обов'язково в кінці заняття потрібно підвести підсумок, дати можливість студентам висловити свою думку про проведене заняття, що їм сподобалось, а що ні, як вони хотіли б попрацювати на такому занятті і що вони отримали від цього заняття; чому вони навчилися.

Потім обов'язково викладач повинен проаналізувати роботу студентів на занятті, виставляючи при цьому оцінки, як за знання, так і за їх працю на занятті. Оцінка, як правило, трішки завищена, але це спонукає студентів працювати завзято, творчо. Якщо викладач розуміє, що студент працював на занятті добросовісно, творчо, зрозумів його, але на наступне заняття він цей матеріал не вивчить, і, таким чином, у студента буде оцінка вище його знань. Тому рекомендую на слідуючому занятті провести невеличку самостійну роботу, в якій є завдання подібні до тих, що були раніше, і зовсім не схоже або використати будь – який з методів опитування, і ви зможете по новому оцінити знання студентів.

Якщо у вас залишився час, пропоную звернути увагу студентів ще раз на домашнє завдання, пояснити, як його виконувати, яку літературу краще використовувати; можливо комусь з них, за бажанням, дати опереджувальне завдання тощо.