Швидка Л.І.
Сім’я завжди була і залишається важливою життєвою
цінністю, вона забезпечує відтворення та продовження роду, є важливим інститутом
соціалізації та осередком виховання особистості, формування громадянської та
національної самосвідомості людини. Проте сімейна сфера має свої труднощі, які
обумовлені сучасним економічним, політичним та соціальним становищем нашої
країни, що відіграє вирішальне значення у стосунках усередині сім’ї та,
зокрема, у сімейній комунікації, вивченню якої на сьогодні, на наш погляд,
приділяють недостатню увагу. Все наведено обумовило те, що в січні 2008 року за
участю автора було проведене соціологічне дослідження, в рамках якого методом
анкетування було опитано 250 молодих
сімей, котрі мешкають в м. Дніпропетровську (вибірка випадкова, основний
критерій відбору – вік обох подружжів). Аналіз отриманих даних дозволив зробити
наступні висновки.
1. Комунікація в
молодих сім’ях є відносно стійким та стабільним процесом, що підкреслює її
значення в сімейному житті. Переважна більшість молодих людей спілкується зі
своїм партнером щодня, і найчастіше це відбувається при безпосередньому
контакті ввечері. Лише невелика частка молодих пар має змогу спілкуватися або
декілька разів в неділю, або ж лише на вихідних. Це, як правило, пов’язано з
проживанням окремо, або необхідністю підробляти. Проте за сучасних умов це
питання, на думку опитаних, легко вирішується за допомогою мобільних телефонів
та електронної пошти. Саме за допомогою мобільного зв’язку контакти подружжя є
більш стабільними, незалежними від просторових та часових кордонів. Дуже часто
така комунікація домінує, витісняючи особисті контакти.
2. Аналіз даних щодо
сфери комунікацій між молодим подружжям дозволяє зробити висновок про високий
рівень відвертості і щирості при комунікації молодих між собою. Слід зазначити,
що жінки вважають себе більш схильними до відвертості (77% жінок), ніж чоловіки
(62% чоловіків).
Переважна більшість опитаних
(83%) приймають рішення з основних питань сімейного життя разом, що є
свідченням панування егалітарного типу
сім’ї. Цілком зрозуміло, що питання пов’язані з поза сімейною
діяльністю, характеризуються більшою автономією і менше обговорюються в сім’ї,
хоча питання обрання місця роботи частіше вирішуються спільно. Опитування
виявило, що в значної кількості досліджуваних родин (59%) має місце
демократичний спосіб розподілу грошей, тобто гроші знаходяться у певному місці
в квартирі, і кожний з подружжя бере необхідну йому суму.
3. На характер взаємин молодого подружжя може
значною мірою впливає характер комунікації у батьківських сім’ях. Дослідження
показало, що такі якості як відвертість і щирість у сфері комунікації у батьківських
родинах між чоловіком і жінкою, батьків з дітьми, обумовлюють так само відверті стосунки молодого
подружжя.
4. Той факт, що
протягом свого існування родина постійно стикається з конфліктами, є
беззаперечним. За даними дослідження виявилося, що переважна більшість молодих
сімей (53%) засвідчує, що в їхніх родинах конфліктні ситуації виникають що
найменше декілька разів в неділю. Зовсім невелика кількість подружніх пар (14%)
переживає сімейні сварки щодня, а третина говорить про те, що конфлікти трапляються
лише декілька разів в місяць. Серед основних причин виникнення конфліктних
ситуацій варто відмітити відмінність у поглядах на різні проблеми та події, а
також труднощі фінансового плану. Практично не є конфліктними питання щодо
проведення вільного часу та поглядів на майбутнє, що можна пояснити віковими
особливостями членів подружжя. Цікаво, що саме жінки вважають себе частіше
ініціаторами вирішення конфліктних ситуацій, ніж чоловіки. Стосовно способів
виходу із сімейного конфлікту, котрі застосовуються найчастіше в молодих
сім’ях, то виокремити один домінуючий універсальний досить складно. Варіанти
виходу досить різноманітні і, як правило, залежать від кожної конкретної
конфліктної ситуації.
5. Труднощі сімейної
комунікації визначаються зовнішніми і внутрішніми чинниками. До зовнішніх
відносять економічні умови функціонування сім’ї, а також економічна, політична,
соціальна ситуація в країні, що значною мірою впливає на внутрішньо-сімейні
стосунки. Внутрішні чинники труднощів сімейної комунікації визначаються
психологічним кліматом в родині. З боку особистості труднощі можуть бути
об’єктивно або ж суб’єктивно обумовлені. До об’єктивно обумовлених відносяться
різниця в віці, культурному рівні, соціальному досвіді, комунікативних уміннях
людей, що спілкуються. До суб’єктивно обумовлених можна віднести особистісні
якості, ціннісні орієнтації, мотиви.
6. Основними
проблемами міжособистісної сімейної комунікації є:
-
зменшення середньої тривалості комунікативних актів на фоні зростання їх
частоти, що пояснюється повною занятістю обох членів молодої сім’ї. Згідно з
результатами дослідження, 85% респондентів активно спілкуються зі своїми
партнерами протягом всього дня, хоча
тривалість одного комунікативного акту обмежується лише декількома
хвилинами;
- безпосередня комунікація часто замінюється
опосередкованою, що можна пояснити загальними тенденціями світового розвитку
технічних засобів. Найчастіше
комунікація відбувається з використанням мобільного телефону. Як свідчать дані
дослідження, майже всі сім’ї (99% опитаних) користуються цим засобом
комунікації.
На нашу думку
отримані дані до певної міри характеризують особливості сімейної комунікації в
сучасних українських молодих родинах.