Економічні науки/1. Банки і банківська система

Власко О.О.

Науковий керівник Гарбар Ж.В., канд. екон. наук, доцент, зав. каф. фінансів ВТЕІ КНТЕУ

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

 

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

 

Спроможність банківської системи здійснювати свою діяльність, її місце і роль у процесах економічних перетворень значною мірою залежить від стану фінансової стійкості банків. Фінансова стійкість є не лише основою стабільної банківської системи, а й важливою економічною категорією, оскільки відсутність або низький рівень фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання, в тому числі і комерційного банку, веде до його неплатоспроможності й, у кінцевому результаті - до банкрутства. За таких умов управління фінансовою стійкістю комерційного банку набуває важливого значення.

Стійкість комерційного банку залежить від великої кількості факторів, які визначають можливість його нормального функціонування і мають розглядатися як єдина система [1, с. 29]. В економічній літературі зустрічається така загальна класифікація факторів: за місцем виникнення - зовнішні і внутрішні; за важливістю результату - основні і другорядні; за структурою - прості і складні; за часом дії - постійні і тимчасові.

Найбільш повною є класифікація за місцем виникнення відповідних факторів. Проте зазначимо, що разом з тим вона є і предметом суперечливих поглядів вчених. Адже відповідних факторів існує дуже велика кількість і тому постає завдання виділити основні з них, ті, що справляють найбільший вплив на фінансову стійкість банку.

В.С. Марцин виділяє серед таких внутрішніх факторів наступні: галузева належність суб'єкта господарювання; структура банківських продуктів чи послуг; розмір оплаченого статутного капіталу; величина і структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами; склад майна і фінансових ресурсів.

До зовнішніх чинників, що впливають на фінансову стійкість банку він відносить: економічні умови господарювання; економічну й фінансово-кредитну політику законодавчої і виконавчої влади України; соціальну ситуацію в суспільстві тощо [2, с. 26].

Г.Р. Балянт серед важливих факторів, що впливають на фінансову стійкість комерційного банку виділяє такі: рівень капіталізації банку; якість активів та зобов'язань; платоспроможність банківської установи; рівень прибутковості [3, с. 14].

Кривенко Л.В. та Лук'янець О.В. до внутрішніх факторів включають достатність капіталу, якість його активів, рівень управління, ліквідність балансу банку, платоспроможність. До зовнішніх факторів вони відносять такі як стан економіки, соціальну та політичну стабільність, стан грошового ринку, кредитну, процентну і валютну політику НБУ [4, с.108].

Схожу позицію щодо визначення чинників впливу на рівень фінансової стійкості комерційного банку займає і Макєєва І.В. Проте, серед зовнішніх чинників, окрім названих, вона виділяє інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни і рівень дефіциту державного бюджету, податкову політику [52].

Більш розширенні класифікації факторів впливу на фінансову стійкість пропонують Кочетков В.М. та Кушнір К.О. Зокрема, Кочетков В.М. пропонує виділити серед екзогенних факторів економічні, соціально-політичні та фінансові.

К.О. Кушнір до зовнішніх чинників пропонує віднести загальноекономічні умови діяльності банків, державно-правовий механізм, дієвість законодавчої бази і рівень її розвитку, ступінь правової і нормативної забезпеченості банківської діяльності, стан політичної ситуації, стан грошового обігу, ступінь розвиненості банківської зовнішньої інфраструктури.

Внутрішні чинники пропонується розділити на три групи:                                           -              організаційні чинники: стан банківського менеджменту, здатність до інновацій, змін, внутрішня структура управління, стан внутрішнього контролю та ефективність системи управляння банківськими ризиками;

-              технологічні чинники: рівень технічної оснащеності засобами автоматизації і обчислювальної техніки, а також орієнтація на розвиток сучасних банківських технологій, потреби ринку в нових банківських продуктах;

-              економічні чинники: достатність капіталу, якість активів та пасивів, рентабельність і ліквідність [6, с. 40].

І.М. Парасій-Вергуненко пропонує до зовнішніх факторів, які впливають на фінансову стабільність як окремого банку, так і банківської системи в цілому, віднести: стійкість національної валюти; упорядкованість державних фінансів, поєднана з відсутнім або невеликим бюджетним дефіцитом; низький рівень інфляції; довіра громадян до кредитно-фінансової системи країни; незначні обсяги відпливу капіталу за кордон; сприятливий інвестиційний клімат за наявності джерел для довгострокового кредитування.

До внутрішніх факторів, які впливають на стабільність банку, пропонується віднести наступні: якість менеджменту, пов'язана з грамотним розподілом праці, правильною кредитною та дисконтною політикою банку; стратегію банку; ефективний банківський маркетинг; дотриманням існуючих економічних нормативів, установлених НБУ; дотримання чинного законодавства; професійні якості керівництва банку тощо.

На нашу думку, найважливішими ендогенними (внутрішніми) факторами, що впливають на рівень фінансової стійкості комерційного банку є: структура банківських продуктів чи послуг; величина і структура витрат;  склад фінансових ресурсів; достатність капіталу; якість активів та зобов'язань; платоспроможність банківської установи; рівень рентабельності; рівень управління; здатність до інновацій; технічна оснащеність; забезпеченість технологіями; стан внутрішнього контролю.

Тоді як серед екзогенних (зовнішніх) вважаємо доцільним виділити: економічні умови господарювання; соціальну ситуацію в суспільстві; політичну стабільність; стан грошового ринку; кредитну і процентну політику НБУ; ефективність валютної політики; податкову політику; інвестиційний клімат; ступінь досконалості законодавства, що стосується банківської сфери.

Доцільним також вважаємо також розподіл екзогенних та ендогенних чинників на самостійні групи. А саме екзогенні чинники розділимо на економічні, соціально-політичні та фінансові. В свою чергу ендогенні чинники розділенні на  організаційні, технологічні та економічні чинники.

Такий розподіл, на нашу думку, дасть змогу детальніше оцінити вплив відповідних чинників, дослідити їх природу та походження, і в результаті, знизити або взагалі нейтралізувати їх вплив на фінансову стійкість комерційного банку.

Платоспроможність є однією з головних умов фінансової стійкості комерційного банку, що впливає на його можливість виконання функції, зокрема грошово-крелитного посередництва (з точки зору виконання платежів за дорученням клієнтів, а також враховувати процес забезпечення необхідної грошової маси). Отже, платоспроможність обумовлює можливість банку оплатити вимоги за прийнятими раніше зобов'язаннями.

Якість активів характеризується шляхом визначення дохідності активів, рівня ризики, частки працюючих активів, частки непрацюючих та неприбуткових активів. Чим оптимальніші відповідні значення показників - тим вищий рівень фінансової стійкості. В умовах підвищення банківської конкуренції виникають певні труднощі щодо залучення коштів банками. Тому на сьогодні важливим чинником впливу на фінансову стійкість комерційного банку виступає і якість зобов'язань, яка оцінюється стабільністю поповнення ресурсної бази, вартістю залучених коштів, чутливістю до змін процентних ставок.

Слід зазначити також, що і організаційні і технологічні чинники справляють значний вплив на рівень фінансової стійкості комерційного банку, адже саме вони дозволяють банку здійснювати його ефективну діяльність.

Оцінити якісний стан банку, його чутливість до впливу зовнішніх і внутрішніх чинників дає можливість система індикаторів фінансової стійкості. Відповідно до показників інформаційної бази, індикатори поділяють на макроекономічні, індикатори агрегованих фінансових звітів і балансів банків та мікроекономічні індикатори. Використовуючи інформаційну базу, формується система індикаторів фінансової стійкості - критичних точок, досягаючи яких, кількісні зміни породжують якісний стрибок, що змінює фінансову стійкість [4, с. 109].

За дослідженнями фахівців МВФ, Світового банку та центральних банків окремих країн світу, індикатори фінансової стійкості поділяють на дві взаємодоповнювані групи: кількісні, які базуються на розрахунках, та якісні, що базуються на експертних оцінках.

Моніторинг та аналіз індикаторів дозволяють сформувати висновки про існуючі показники та ймовірність виникнення відхилень розвитку банківської системи, розробити пропозиції щодо застосування інструментів управління банківським сектором. Чутливість індикаторів фінансової стійкості до впливу зовнішніх і внутрішніх чинників визначається за допомогою стрес-тестування. Відповідно до підходу МВФ, під загальносистемним стрес-тестом розуміється комплекс аналітичних інструментів, що застосовуються з метою визначення ключових ризиків фінансово-економічної системи шляхом отримання цифрової оцінки впливу надзвичайних, але цілком вірогідних, чинників як на фінансову систему загалом, так і на окремі сектори та ринки. Як зазначено Комітетом з проблем світової фінансової системи, тести оцінюють вплив певної надзвичайної ситуації на фінансову систему, а не вірогідність появи цієї ситуації. Таким чином, у результаті стрес-тестування можна отримати прогнозну інформацію щодо фінансових втрат банківської системи від впливів різноманітних чинників [4, с. 110].

Організаційна схема проведення стрес-тестування у фінансово-кредитній установі охоплює широке коло питань послідовного збору інформації, перевірки її достовірності й актуальності, вивчення світового досвіду, аналізу кредитного і торгівельного портфелів та ідентифікації ризиків, вибору варіантів і моделей тестування, моделювання, кількісного та якісного аналізу ризиків, розроблення відповідної політики в галузі управління ризиками та визначення конкретних параметрів і заходів. Тому такий метод управління може бути реалізований лише у великих фінансових установах, де добре налагоджено аналітичну роботу.

 

Література:

1.   Тимошенко О.П. Проблеми та шляхи забезпечення стійкості фінансової системи України// Інвестиції. - 2009. - №9. - С.28-30

2.   Марцин В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість: головні складові оцінки фінансового стану підприємства// Економіка, фінанси, право. - 2008. - №7. - С.26-29

3.   Балянт Г.Р. Забезпечення фінансової стійкості банків // Збірник наукових праць І Всеукраїнської н-п конференції: Фінансова політика України: реалії та перспективи розвитку». С.13-15

4.   Кривенко Л.В. Методичні підходи до визначення оцінки фінансової стійкості банківської системи // Вісник університету банківської справи НБУ. - 2008. - №3. - С.105-111

5.   Макєєва І.В. Сутнісна характеристика поняття «фінансова стійкість» та  основні її характеристики - [Електронний ресурс] - Режим доступу: hppt//www.rusnauka.com/

6.   Кушнір К.О. Поняття стійкості комерційних банків та її динамічні характеристики // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - №20. - С. 37-41