К.е.н. Калашніков О.М.

Харківський національний аграрний університет, Україна

           Особливості розвитку страхового ринку України

Формування ефективного страхового ринку вимагає розв’язання як питань, пов’язаних з визначенням сутності, місця і ролі страхування і страхових фондів у фінансовій системі держави, так і розроблення концепції його функціонування і розвитку. Зважаючи на існування великої кількості думок стосовно поняття страхового ринку можна сформулювати наступні підходи до визначення даної категорії:

1)        з позиції системного підходу, страховий ринок – це самостійний сегмент фінансової системи держави, який тісно взаємопов’язаний та перетинається із фінансовим ринком за суб’єктно-об’єктними ознаками;

2)       за інституціонального підходу, страховий ринок являє собою сукупність інститутів і механізмів зі створення, купівлі-продажу і споживання страхових послуг;

3)       за функціонального підходу, під страховим ринком розуміють систему економіко-правових відносин між покупцями та продавцями страхових (перестрахових) послуг і посередниками, у результаті яких здійснюються акумуляція, розподіл і перерозподіл фондів грошових коштів;

4)       згідно з концепцією сталого розвитку, страховий ринок – це одна з ланок загальноекономічного механізму реалізації сталого розвитку суспільства, котра забезпечує стабільне функціонування суб’єктів господарювання в умовах невизначеності і ризику.

Наявність досконалого страхового ринку сприяє підвищенню стійкості фінансової та економічної систем і забезпечує сталий розвиток суспільства. Але слід констатувати, що страховий ринок України тільки-но формується, що поки не дозволяє застосовувати його як дієвий інструмент реалізації концепції сталого розвитку. Враховуючи, що сталий розвиток та страхування як підсистеми загального економічного простору є взаємопов’язаними, відсутність теоретико-методологічного обґрунтування стратегії розвитку страхового ринку негативно впливає на цілісність, логічність та послідовність сталого розвитку суспільства.

На сьогодні український страховий ринок, як сегмент фінансового ринку, залишається найбільш капіталізованим серед інших його складових, про що свідчить питома вага активів страхових компаній у загальній величині активів небанківських фінансових установ, яка останніми роками сягає майже 70 %.

Аналіз основних показників розвитку страхового ринку України (табл.1) свідчить про зростання основних показників страхової діяльності в Україні за 2005 – 2008 рр. Тобто, в означеному періоді простежується тенденція щодо підвищення ділової  активності страхових компаній. На нашу думку, динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку  в ці роки був зумовлений зростанням розміру ВВП,  помірними темпами інфляції та зростанням усіх базових макроекономічних показників. Але під впливом світової фінансової кризи, починаючи з другої половини 2008 року, спостерігається уповільнення темпів росту основних показників  страхового ринку України, а у 2009 році та першій половині 2010 року простежується їх подальше скорочення. Проте слід зазначити, що на фоні зниження показників обсягів страхових премій та страхових виплат у 2009 та першому півріччі 2010 року збереглася тенденція щодо збільшення рівня страхових виплат (валових і, особливо, чистих).

Проте, незважаючи на високо динамічний розвиток страхового ринку України протягом останнього десятиріччя, проведений нами порівняльний аналіз тенденцій розвитку вітчизняного та європейського страхових ринків дозволив зробити наступні висновки:

1)    європейський страховий ринок є більш усталеним, ніж вітчизняний  (на європейському страховому ринку протягом останнього десятиріччя кількість компаній практично не змінилася, тоді як в Україні вона зросла з 283 у 2000р. до 469 на початок 2010 р., тобто більше ніж у 1,6 рази);

2) має місце структурна незбалансованість українського страхового ринку порівняно з європейським  (у європейських країнах співвідношення страхових компаній, що займаються страхуванням життя та ризиковим страхуванням

 

1. Основні показники розвитку страхового ринку України у 2005-2009 рр.

 

 

Показники

На кінець періоду

2 005

2 006

2 007

2 008

2 009

І півріччя 2010 р.

Кількість страхових компаній

398

411

447

469

469

450

у т. ч. страхових компаній з ризикових видів страхування

348

356

382

396

396

378

страхових компаній зі страхування життя

50

55

65

73

73

72

Валові страхові премії, млн. грн.

12853,5

13829,9

18008,2

24008,6

20442,1

9635,9

Валові страхові премії у розрахунку на 1 страховика, млн. грн.

32,3

33,6

40,3

51,2

43,6

21,4

Валові страхові виплати, млн. грн.

1894,2

2599,6

4213,0

7050,7

6737,2

2619,4

Валові страхові виплати у розахунку на 1 страховика, млн. грн.

4,8

6,3

9,4

15,0

14,4

5,8

Рівень валових страхових виплат, %

14,7

18,8

23,4

29,4

33,0

27,2

Чисті страхові премії, млн. грн.

7482,8

8769,4

12353,8

15981,8

12658,0

5588,3

Чисті страхові премії у розрахунку на одного страховика, млн. грн.

18,8

21,3

27,6

34,1

27,0

12,4

Чисті страхові виплати, млн. грн.

1546,7

2326,2

3884,0

6546,1

6056,4

2474,2

Чисті страхові виплати у розрахунку на  страховика, млн. грн.

3,9

5,7

8,7

14,0

12,9

5,5

Рівень чистих страхових виплат, %

20,7

26,5

31,4

41,0

50,0

44,3

Обсяг валових страхових премій у ВВП країни, %

3,1

2,6

2,5

2,5

2,2

 х

 

 

становить практично 1 до 1, тоді як в Україні частка перших перебуває на рівні 15-16%);

3)       має місце значна експансія іноземного капіталу на вітчизняний страховий ринок  (20 % українських компаній належить іноземним страховикам);

4)       встановлено суттєве переважання обов’язкового страхування над добровільним (для нашого ринку характерною є проблема обмеженої кількості запроваджених видів обов’язкового страхування: 98 % ринку обов’язкового страхування припадає тільки на 8 видів страхування).

Причинами такого стану вітчизняного страхового ринку виступають наступні негативні чинники: недосконалість системи захисту прав споживачів страхових послуг; значна кількість страхових організацій з низьким рівнем капіталізації; недостатня забезпеченість страхових компаній кваліфікованими кадрами; неспроможність інститутів державного регулювання тощо.

Підводячи підсумки проведеного дослідження ми дійшли  висновків, що з метою подальшого розвитку вітчизняного страхового ринку необхідно:

-           запровадити контроль за належним виконанням страховиками зобов’язань за укладеними договорами страхування і перестрахування;

-           не допускати неплатоспроможності страхових організацій шляхом встановлення вимог щодо величини чистих активів, розміщення коштів страхових резервів;

-           підвищити прозорість діяльності страхового ринку шляхом реформування системи державного нагляду у відповідності до вимог міжнародних стандартів та впровадження європейських принципів регулювання страхової діяльності в цілому;

-           якнайшвидше прийняти нову редакцію Закону України „Про страхування” та концепцію обґрунтування основних напрямів стратегії розвитку регіонального ринку, внутрішнього національного ринку та його інтеграцію в зовнішній страховий ринок.