Колос І.В., к.е.н., доц., Удод О.,

кафедра економіки, обліку і аудиту

Київський національний університет технологій та дизайну

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРИЙОМІВ І ПРОЦЕДУР ОБЛІКУ І

ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Для вітчизняних підприємств в сучасних умовах господарювання надзвичайно важливим з позиції науковців і практиків є обґрунтування і впровадження раціональної системи бухгалтерського обліку з орієнтацією на задоволення специфічних інформаційних потреб зацікавлених користувачів. Найбільш актуальною в найближчі роки залишатиметься проблема формування облікової політики підприємства, основним призначенням якої є забезпечення достовірної інформації про результати функціонування на підставі нормативно встановлених принципів, методів і процедур з урахуванням галузевих особливостей і практики ведення обліку і складання звітності. Питання вибору раціональних елементів, способів та прийомів обліку і контролю є дискусійними і потребують вирішення як на вітчизняних підприємствах, так і на державному рівні.

Серед науковців не існує єдиного підходу щодо чіткого розмежування понять і виокремлення процедур, прийомів і способів обліку і внутрішнього контролю.

Аналіз опублікованих праць вітчизняних (Ф.Ф. Бутинець, Н.І. Дорош, П.Є. Житний, Н.М. Малюга, В.П. Пантелєєв, І.М. Парасій-Вергуненко, О.А. Петрик, Л.В. Чижевська) і зарубіжних (І.В. Аверчев, С.А. Бороненкова, С.М. Бичкова, О.Є. Ніколаєва, С.О. Рассказова-Ніколаєва, Б. Райан) дослідників дозволив зробити висновок, що поняття «прийом» і «спосіб» не мають самостійного значення. Обов’язковим є уточнення, зокрема, прийоми аудиту, прийоми внутрішнього контролю, способи ведення бухгалтерського обліку, способи контролю. Не зважаючи на існування відмінностей у трактуванні прийомів і способів, загальною позицією залишається те, що поєднання їх у систему утворює метод (бухгалтерського обліку або внутрішнього контролю), який дозволяє відображати й узагальнювати у грошовій одиниці інформацію про стан і зміни об’єкту обліку з метою контролю за виконанням статутних вимог, для досягнення ефективності господарської діяльності підприємства.

При вивченні, зокрема, методу бухгалтерського обліку доцільно виділяти його складові: виявлення (документація, інвентаризація), вимірювання (оцінка, калькуляція), реєстрації (рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис), накопичення (регістри, оборотно-сальдова відомість), узагальнення (бухгалтерський баланс, фінансова звітність), зберігання (поточний архів, постійний архів) та передачі інформації (власноруч, поштою). Для кожного з елементів методу властиві унікальні прийоми або способи. Водночас складові методу бухгалтерського обліку можна тлумачити як процедури, що дозволяють систематизувати облікові дані. Отже, «процедури» також можна вважати деталізацію методу бухгалтерського обліку.

В цілому, процедури і методичні прийоми – це взаємопов’язані поняття, при яких застосування перших здійснюється за допомогою других. Встановлено, що кожен методичний прийом виконується властивими тільки йому обліково-аналітичними процедурами.

Так, методичному прийому бухгалтерського обліку документуванню господарських операцій відповідають організаційні й моделюючі обліково-аналітичні процедури. Контролю первинних документів, до якого відносяться юридична обґрунтованість, взаємний контроль операцій і документів, логічний контроль відповідно відносяться нормативно-правові, порівняльно-зіставлювальні, аналітичні, логічні та логічно-обчислювальні процедури.

Пропозиції щодо поєднання прийомів і процедур систем обліку і внутрішнього контролю на підприємстві з урахуванням ринкових перетворень в економіці України сприятимуть покращенню облікового процесу на підприємстві, підвищенню ефективності управління ним, а також формуванню достовірної інформації з орієнтацією на задоволення специфічних інформаційних потреб зацікавлених користувачів.