МЕДИЦИНА

Инфекционные болезни

Давиденко О.М., Мироник О.В., Мендреску В.Б.*

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

Буковинського державного медичного університету

* Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ „АТОКСІЛУ” В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ

НА ХРОНІЧНІ ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ В ТА С

Вступ. На сьогодні актуальною та не вирішеною залишається проблема лікування хронічних вірусних гепатитів. За даними ВООЗ, понад 5% населення земної кулі інфіковано вірусом гепатиту В і біля 1% - вірусом гепатиту С. Останніми роками відмічається суттєве підвищення рівня захворювань печінки і серед населення України. Саме із цією патологією пов’язана більшість летальних наслідків та випадків розвиту хронічних гепатитів, цирозу та первинного раку печінки.

Хронічний перебіг, властивий гепатитам В і С, обумовлений імунопатологічним процесом, що виражається недостатністю Т-ланки імунітету, неефективністю специфічного антитілутворювання і депресією макрофагальної ланки захисту. Вказані порушення імунного статусу призводять до персестенції вірусу і пролонгації запального процесу в печінці. До несприятливих наслідків вірусних гепатитів відноситься дисбіоз кишечнику. Гострі і хронічні гепатити супроводжуються вираженими патологічними змінами складу мікрофлори кишечнику: виникненням дефіциту облігатних мікроорганізмів і зростанням мікробної контамінації товстої кишки і як результат, - зниження детоксикуючої функції мікрофлори шлунково-кишкового тракту в результаті чого збільшується навантаження на ферментні системи печінки, поглиблює її метаболічні і структурні зміни.

У теперішній час інтракорпоральна детоксикація різними ентеросорбентами теоретично обґрунтована й рекомендована ВООЗ. Одним із перспективних препаратів до застосування у даної категорії хворих, є ентеросорбент Атоксіл. Селективна детоксикаційна дія препарату по відношенню до токсинів з молекулами малих та середніх розмірів, гепатопротекторні та антиоксидантні властивості, опосередкований імуномоделюючий вплив, здатність до вибіркової адаптації патогенної мікрофлори та безпечність обумовлюють доцільність включення до комплексної терапії хворих на хронічні гепатити В та С.

Матеріали та методи. Обстежено 23 пацієнтів у віці 26-57 років, хворих на хронічні вірусні гепатити, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернівці. Осіб чоловічої статі було 12, жіночої – 11. Простим сліпим методом всі хворі рандомізовані на дві групи: І-а (основна) – включала 12 хворих на хронічні гепатити, ІІ-а – контрольна – 11 хворих. Пацієнти отримували базисну терапію. Хворі основної групи отримували Атоксіл по 12 г на добу в 3 прийоми на день протягом 15 днів. Усім хворим проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження. Стан клініко-лабораторних показників оцінювали до початку лікування та на 20 день терапії.

Обробка даних проводилася статистично: обраховувалися середня арифметична та її похибка. Середню різницю між групами дослідження оцінювали за допомогою двостороннього непарного критерію Ст’юдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз результатів досліджень показав, що у хворих основної групи відзначена достовірно більш значна зворотна динаміка клінічних та біохімічних проявів хвороби. Так, симптом інтоксикації (загальна слабкість, розбитість, зниження працездатності) на 20 день лікування спостерігався у 11,5% пацієнтів основної групи та у 36% хворих контрольної групи (р<0,05). Свербіж шкіри, на який до початку лікування скаржилися 22% хворих контрольної групи та 19% основної, по закінченню лікування залишилося у 10% пацієнтів контрольної групи та був відсутній у хворих основної групи (р<0,001). Достовірних відмінностей у нормалізації розмірів печінки та селезінки у хворих обох груп не виявлено.

Біохімічні показники також швидше нормалізувалися у пацієнтів основної групи, ніж у хворих контрольної групи. Так, рівень загального білірубіну після закінчення прийому Атоксілу знизився на 80% від початкового, а у хворих групи контролю в ті ж терміни рівень білірубіну дорівнював 50% від початкового (р<0,05). Достовірних відмінностей у зниженні активності амінотрансферази у хворих обох груп не виявлено.

Таким чином, застосування Атоксілу в комплексному лікуванні хворих на хронічні вірусні гепатити В і С усуває ендотоксикоз й сприяє швидшій регресії усіх клінічних симптомів.