НОВІТНЄ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ , КУЛЬТУРИ ЗА ПРОГРЕСИВНИМИ  ІДЕЯМИ  СВІТОВИХ  ВЧЕНИХ З. ФРЕЙДА, Е. БЕРНА, К. РОДЖЕРСА, А. ВОЛИНЕЦЬ, Г. БАЛЛА. ЧАСТИНА 2.

УДК 159.922:316.64:165. 242.2

Дмитрієнко Ю.М., канд. філос. наук, доцент, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченко

НОВІТНЄ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ , КУЛЬТУРИ ЗА ПРОГРЕСИВНИМИ ІДЕЯМИ СВІТОВИХ ВЧЕНИХ З. ФРЕЙДА, Е. БЕРНА, К. РОДЖЕРСА, А. ВОЛИНЕЦЬ, Г. БАЛЛА. ЧАСТИНА 2.

Для подальших розмірковувань нам дуже важливим є поняття та правова категорія «правова діяльність», яку ми розуміємо у двох контекстах: у першому контексті правова діяльність – це будь-яка офіційна, легальна діяльність всіх суб’єктів правової свідомості за чинним законодавством України (родова правова природа) та правова діяльність як професійна діяльність юристів, тобто юридична правова діяльність (видова правова природа), в першу чергу, вторинних її суб’єктів. Коли ми говоримо без уточнення про правову діяльність, то ми маємо на увазі обидва види правової діяльності [1]. При формуванні наших уявлень щодо циклів соціальної активності правової свідомості, культури та правової діяльності ми використовували різні відповіді науковцями на питання ідейно-світоглядної та нормативно-правової простоти та складності віддзеркалення правовою свідомістю та у правовій свідомості правової дійсності, дані психолого-правової науки про тричленну структур психіки (воно (або дитина) – кризовий цикл соціальної активності правової свідомості, Я (дорослий) – низький, середній цикл соціальної активності правової свідомості, Над – я (Батько) – високий та найвищий цикл соціальної активності правової свідомості та культури) – за періодів розвитку правової свідомості за З. Фрейдом. За Е. Берном - його «Его-стани» особи (з відповідними циклами соціальної активності, визначеними нами разом з характеристиками властивостей тричленної структури психіки З. Фрейда та зазначеними вище, а також за ідеями К. Горні три напрями розвиткового руху особи як суб'єкта правової свідомості під час періодів її становлення (рух до людей – кризовий цикл соціальної активності законодавчої свідомості, проти людей – низький та середній цикл соціальної активності законодавчої свідомості, від людей – високий цикл соціальної активності законодавчої свідомості), як повторного або невизначенокількаразового зворотного її розвитку за закономірностями виробленого за часів розвитку правової свідомості стійкого правового знання, правової науково-теоретичної практики, правової ідеології та методології, котрих максимально не вистачало за часів її розвитку, коли правова наука була у кризовому стані та норми статичної правової системи та статичного права були замінені нормами правосвідомості, згодом нормами правової культури. При виявленні різних (протилежних, автентичних чи споріднених) властивостей правової свідомості, або їх формуванні чи попередженні, зокрема типово радикальних або трансгресивних, доцільним є використовувати ідеї індивідуальної правової свідомості науковця К. Роджерса про домінантну роль та значення світоглядної, гуманістично зорієнтованої позиції суб’єктів права стосовно обов'язковости або потреби виявлення (формування, виховання, створення, перенесення, запозичення) гуманістично зорієнтованих рис правової та законодавчої толерантності та діалогічності всіх суб'єктів правової свідомості та культури. Дослідник виходить з того, що з народження такий потенціал є засадничо значними та пов'язаний він з вимогою постійно формувати людину як особу, а також з тим, що, як правило, як особа - людина ще досі еволюційно не повністю функціонує. Коли ж вона функціонуватиме повністю як позитивно активна життєдіяльнісна істота (досягненню ж цього стану сприятиме діалог з правником і психотерапевтом), є підстави сподіватися на значно кращі результати правового усвідомлення дійсності та значене підвищення циклу соціальної активності правової свідомості та культури. При виявленні різних (протилежних, автентичних чи споріднених) властивостей правової свідомості, або їх формуванні чи попередженні, зокрема типово радикальних або трансгресивних, доцільним є використовувати ідеї науковця К. Роджерса про роль та значення світоглядної, гуманістично зорієнтованої позиції суб’єктів права стосовно обов'язковости або потреби виявлення (формування, виховання, створення, перенесення, запозичення) гуманістично зорієнтованих рис правової та законодавчої толерантності та діалогічності всіх суб'єктів правової свідомості та культури. Дослідник виходить з того, що з народження такий потенціал є засадничо значними та пов'язаий він з вимогою постійно формувати людину як особу, а також з тим, що, як правило, як особа - людина за будь яких умов ще не повністю функціонує. Коли ж вона функціонуватиме повністю як позитивно активна життєдіяльнісна істота (досягненню ж цього стану сприятиме діалог з правником і психотерапевтом), є підстави сподіватися на значно кращі результати правового усвідомлення дійсності та значене підвищення циклу соцальної активності правової свідомості та культури. Гадаємо, що внаслідок такого правового виховання правової свідомості можна сформувати, за ідеями Г. О. Балла, А.Г. Волинець [2-4] абсолютно нову гуманістичну парадигму суспільно-правових відносин, поруч з авторитарною та ліберальною парадигмами, що все менш та менш визнаються та визначються цивілізованими і затребуванами у світовому та вітчизняному правовому полі. При формуванні наших уявлень щодо циклів соціальної активності правової свідомості та культури ми використовували різні відповіді науковцями на питання ідейно-світоглядної та нормативно-правової простоти та складності віддзеркалення правовою свідомістю та у правовій свідомості правової дійсності, дані психолого-правової науки про тричленну структур психіки (воно (або дитина) – кризовий цикл соціальної активності правової свідомості, Я (дорослий) – низький, середній цикл соціальної активності правової свідомості, Над – я (Батько) – високий та найвищий цикл соціальної активності правової свідомості та культури) за З. Фрейдом та Е. Берном - його «Его-стани» особи (з відповідними циклами соціальної активності, визначеними нами разом з характеристиками властивостей тричленної структури психіки З. Фрейда та зазначеними вище.

Література:

1. Балл Г. О. Категорія культури і психологічна наука. // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, в 4 т. – Т. 1. – С. 70 – 75

2. Балл Г. А., Волынец А. Г. К анализу идейных основ гуманистически ориентированного образования. // Гуманизация образования. – 2000. – № 1. – С. 22 – 51

3. Маркова А. К. Пути исследования мотивации учебной деятельности школьников. // Вопросы психологии. – 1980. – № 5. – С. 47 – 59: Балл Г. А. „Мотив”: уточнение понятия // Психол. журн. – 2004. – Т. 25. – №4. – С. 56 – 65

4. Балл Г. О. Категорія культури і психологічна наука. // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, в 4 т. – Т. 1. – С. 70 – 75; Библер В. С. На гранях логики культуры: Книга избранных очерков. – М.: Русское феноменологическо обществоо, 1997. – 440 с.