Сельское хозяйство /2. Механизация сельского хозяйства

К.т.н. Миронюк О.С.

Львівський національний аграрний університет

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ МЕХАНІЗОВАНИХ РОБІТ У РІЛЬНИЦТВІ

Головна мета управління якістю механізованих робіт у рільництві – цілеспрямоване підвищення якості технологічних операцій і, як наслідок, збільшення збору сільськогосподарської продукції без додаткових витрат матеріальних ресурсів.

Функція управління якістю механізованих робіт містить: систематичний контроль якості робіт; облік і оцінку якості кожного виконавця; забезпечення інформованості про результати праці; застосування заходів матеріального та морального заохочення за високу якість праці; метрологічне забезпечення контролю якості механізованих робіт; проведення періодичного аналізу і планування заходів, спрямованих на подальше підвищення якості механізованих робіт.

Якість сільськогосподарських робіт обумовлюється двома групами чинників, які разом характеризують якість виконання робіт у часі і просторі: агротехнічний строк і тривалість виконання робіт; показники якості безпосередньо технологічного процесу.

У практиці сільськогосподарського виробництва застосовують різні способи контролю, оцінки і додаткової оплати за якість робіт [1]: бальна оцінка якості механізованих робіт; оцінка якості сільськогосподарських робіт за коефіцієнтом якості; кількісне врахування якісних показників і тривалості виконання робіт за допомогою продуктивності нормативної якості.

Для ефективного функціонування агропромислового підприємства будь-якої форми власності необхідно визначити усі взаємопов'язані види його діяльності та управляти ними. Діяльність, у якій використовують ресурси і якою можна управляти для перетворення входів на виходи, може вважатися процесом. Управління якістю за міжнародними нормами базується на принципі процесного підходу. У межах господарства під «процесним підходом» розуміють системи процесів разом з їх визначенням та взаємодіями, а також управління ними.

Згідно із стандартом ДСТУ ISO 9000-2001 процес визначається як сукупність взаємопов'язаних видів діяльності, яка перетворює входи на виходи [2]. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного. Застосування методології входу-виходу при процесному підході до управління якістю дозволяє скласти послідовність процесів на підприємстві і їх взаємодію, що підвищує ефективність і результативність управлінської діяльності. Управління якістю виконання механізованих робіт може бути представлено у вигляді моделі (рис.)

Рис. Модель системи управління якістю виконання механізованих робіт, що грунтується на процесному підході

Серед методів оцінки якості механізованих робіт широкого розповсюдження отримала бальна оцінка якості робіт [1], за якої концентрують увагу окремих виконавців на найважливіших показниках даної роботи. Правильно оцінити якість роботи можна лише за наявністю агротехнічних вимог до неї і можливих допусків за цими показниками.

Найперспективнішим є метод кількісного врахування якісних показників і тривалості робіт, оскільки дозволяє поєднати рівень дотримання нормативів якості і тривалості робіт із виробітком, заходами матеріального та морального заохочення.

Основним показником ефективності використання машинно-тракторних агрегатів є об’єм виконаних робіт. Проте висока продуктивність не завжди означає економічно ефективне використання машинно-тракторного парку. Часто підвищення виробітку призводить до погіршення якості роботи.

Продуктивність агрегату – це кількість роботи, виконаної з високою якістю агрегатом за певний проміжок часу. Таким чином, у визначення продуктивності вводяться показники якості. Для кількісного зв’язку з продуктивністю у [1] пропонується під час визначення продуктивності враховувати ступінь збігу фактичної якості із заданою нормативною якістю робіт. Очевидно, якщо агрегатом виконана робота кількісно однакова, але така, що відрізняється за якістю, то більш продуктивним вважається той агрегат, який в однакових з іншим умовах і за той же час виконав роботу більш високої якості.

Змінна продуктивність нормативної якості визначиться наступним чином:

, (1)

де В_р – робоча ширина захвату агрегату, м; V_р – робоча швидкість агрегату, км/год; Т_р – час чистої роботи агрегату, год; К_як – коефіцієнт дотримання встановлених нормативів якості і агротехнічної тривалості.

Коефіцієнт дотримання встановлених нормативів якості і агротехнічної тривалості визначають за формулою:

, (2)

де В₁, В₂ ... В_n – вагомість 1, 2 ... n нормативів якості, %; Р_к1, Р_к2 ...Р_кn – ймовірність дотримання 1, 2 ... n нормативів якості; Р_а – ймовірність дотримання нормативу агротехнічної тривалості.

З формул (1) і (2) випливає, що продуктивність нормативної якості залежить від дотримання встановлених нормативів якості, їх вагомості, а також від дотримання нормативів агротехнічної тривалості виконання операції.

Коефіцієнт дотримання встановлених нормативів якості і агротехнічної тривалості можна визначити так

де – нормовані відхилення нормативів якості – відношення різниці між максимальним і мінімальним нормативом якості до середнього квадратичного відхилення показника якості; – максимальні відхилення нормативів якості, см, %, шт.; – мінімальні відхилення нормативів якості, см, %, шт.; s_h1, s_h2... s_hn – середні квадратичні відхилення показників якості, см, %, шт.; – нормоване відхилення агротехнічної тривалості – відношення різниці між максимальною і мінімальною тривалістю до середнього квадратичного відхилення; – максимальне відхилення агротехнічної тривалості, діб; – мінімальне відхилення агротехнічної тривалості, діб; s_а – середнє квадратичне відхилення агротехнічної тривалості, діб.

Далі визначають коефіцієнт дотримання нормативів якості і агротехнічної тривалості для нормального закону розподілу, прийнявши мінімальне відхилення нормативів якості і агротехнічної тривалості від середнього рівним нулю (=0, =0), що свідчить про нормальне налагодження агрегату і початок виконання операції в оптимальні агротехнічні строки, а максимальне відхилення рівним трьом нормативним відхиленням (; ), що справедливо для нормального закону розподілу

де – нормативні відхилення показників якості, см, %, шт;  – нормативне відхилення агротехнічної тривалості, діб.

Ймовірність Р_к1, Р_к2 ... Р_кn і Р_а знаходять користуючись таблицями нормальної функції розподілу.

Представлена методика дозволяє під час визначення продуктивності нормативної якості агрегату кількісно враховувати якісні показники операцій і тим самим пов’язати рівень дотримання нормативів якості і агротехнічної тривалості виконання операції з розміром оплати праці, оскільки остання нараховується залежно від виробітку нормативної якості. Крім того, за умови одержання коефіцієнта дотримання нормативів якості і агротехнічної тривалості 0,95 і більше розмір матеріального заохочення складатиме 125%; для 0,94...0,90 – 100%; для 0,89...0,85 – 75%; для 0,84..0,80 – 50%; для 0,80 і менше – матеріальне заохочення не виплачується. Зв’язок показників якості із заходами матеріального стимулювання дозволить підвищити якість виконання технологічних операцій.

Таким чином використання принципу процесного підходу під час управління якістю механізованих робіт дозволить розглянути їх як вид діяльності з характерними для них ресурсами, вплив яких на якість кінцевої продукції є вирішальним. До числа ресурсів можна віднести: людський (матеріальна зацікавленість у результатах якісно виконаної роботи); технологічний (дотримання технологічної дисципліни шляхом впровадження стандарту підприємства); технічний (вибір раціонального агрегату для виконання технологічної операції).

Література

1. Ильченко В.Е. Управление качеством механизированных работ в растениеводстве / В.Е. Ильченко –Днепропетровск: ДСХИ, 1983. –118 с.

2. Царенко О.М., Управління якістю агропромислової продукції / О.М. Царенко, В.П. Руденко – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 431 с.