Андрюшкіна К.О.

Донецький національній університет,Україна

ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ЯК МЕТОД ВИХОДУ З КРИЗИ У сучасних економічних умовах Україна знаходиться в перехідному стані від планової економіки СРСР до світової ринкової економіки. Вміння планомірно і раціонально керувати витратами в період погіршення кон`юктури ринку підвищує шанси підприємства на виживання. У цьому контексті дієвим інструментом є грамотне та ефективне зниження витрат. Управління витратами виражається у необхідності адаптації українських підприємств до розвитку ринку, а також до системи ефективного управляння витратами. Більшість підприємств нашої держави, не маючи необхідного досвіду та добре підготовлених до роботи в ринковій економіці кадрів, зіткнулися з проблемою зниження витрат, саме для виходу з кризи, що визначає актуальність дослідження. Мета роботи - розкриття потенційних областей скорочення витрат підприємства в умовах кризи. Проблемі вивчення зниження витрат підприємства як метод виходу з кризи присвячено увагу багатьох науковців, серед яких: Г.Н. Барам, М.Д. Виноградський, Г.Є. Мошек, Л.П. Піддубна, М. І. Шановач та інші. Згідно з П(с)БО 16 витрати підприємства – це зменшення економічних вигід в результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) або виникнення забов`язань, призводячи до зменшення капіталу організації. Центральне місце в управлінні та зменшенні витрат є планування. Планування витрат передбачає досягнення оптимального рівня, внаслідок чого можливе їх зниження та використання резервів з метою здобуття конкурентної переваги, або подолання кризової ситуації. Також треба підкреслити, що у багатьох підприємствах система управління витратами є неефективною, що проявляється у зростанні їх рівня. Причиною таких наслідків є незадовільне розмежування потенційних областей витрат, а подекуди вони взагалі відсутні. Найбільш гострі потенціальні області зниження витрат – це певний сектор роботи організації в якому, немає налагодженої системи контролю видатків. На рис. 1 подано наведено напрями потенційного керування скорочення витрат.

Оптимізація асортиментів

Оптимізація стратегії Оптимізація вартості продажів ресурсів

Збільшення ефективності Скорочення Офшорінг виробництва витрат

Оптимізація Аутсорсіг використання ресурсів

Скорочення витрат на персонал

Рис. 1 Потенційні області скорочення витрат

Оптимізація асортиментів - починається з пошуку способів економії з асортиментів продукції або послуг. Цю стратегію вже вибрали багато західних компаній, в Україні перегляд асортиментів - поки не така розповсюджена стратегія. Щоб зрозуміти, що можна зробити зі своїми асортиментами, потрібно розрахувати, наскільки велика прибутковість продукту, чи є він генератором грошового потоку, зрозуміти, чи відповідають плани його просування на ринку довгострокової стратегії компанії. Це можна зробити за допомогою функціонально-вартісного аналізу – це дуже діючий, але не найпростіший спосіб, що вимагає спеціальних знань або допомоги експертів, що також викликає певну суму видатків. Тому якщо підприємство розробляє один вид продукту ця область зниження видатків не дасть позитивних результатів, а у випадку багатономенклатурного виробництва класична матриця дозволить поділити свої продукти на чотири групи й зрозуміти, який із продуктів є стратегічно важливим. Крім оптимізації асортиментів є й інші варіанти скорочення витрат і збільшення виторгу за допомогою впливу на стратегію продажів:

v Пакетування продажів - основний принцип комбінування високо маржинальних і низко маржинальних продуктів, усереднення маржі й генерування виторгу. Так, автодилери збільшують розмір пакета продуктів і послуг, комплектуючих з автомобілями (у комплект входять шини, страховка, сервісне обслуговування);

v Більше гнучкий підхід до формування цін в умовах зростаючого ринку є показник маржі. Багато українських компаній були розпещені високими показниками маржі, їхні акціонери й керівники так і не зуміли впоратися з до кризовим попитом, тому різко звертають виробництво там, де ще цілком можна заробляти. Якщо існує позитивна величина маржі, скорочувати виробництво стратегічно неправильно;

v Прогресивна система знижок - крім стандартних сезонних пропозицій для збільшення продажів, можливо, варто скористатися іншими інструментами: надавати додатковий дисконт клієнтам, залежно від суми, витраченої на покупку;

v Зміна каналів продажів – праця завдяки дилерській мережі, відкриття власного інтернет - магазину. Інтернет - недорогий й у той же час здатний генерувати високооборотний канал, тому багатьом компаніям варто замислитися про Інтернет - продажі.

Пошук нових ринків - компаніям, особливо орієнтованим на продаж ресурсів або напівфабрикатів, можливо, має сенс звернути увагу на ринки, про які раніше навіть не думали. Це не дасть великих прибутків, але допоможе зберегти обсяги, що планувалися. Для збільшення обсягів продажів багато підприємств також могло б розширитися шляхом виходу на нові ринки. Підвищення продуктивності - широко розповсюджена ще в радянські роки фраза "підвищення продуктивності праці" знову визначає завдання номер один для багатьох компаній. Причому необхідно підвищення продуктивності роботи, як персоналу, так й устаткування. Резерви обов'язково знайдуться після детального аналізу всіх бізнес процесів компанії. Не треба зневажати новітніми досягненнями науки й можливостями автоматизації. Для оптимізації використання ресурсів треба провести їх аналіз, які використовуються для виробництва товарів, або для надання послуг. Вони можуть включати наступні заходи:

v Перегляд можливостей рятування від неліквідних запасів (не доходячи, звичайно, до крайностей - розпродажу плит з фундаментів недобудованих будинків);

v Можливості заміни сировини. При цьому дотримання граничної обережності;

v Можливість підібрати більше дешеві засоби виробництва;

v Проведення аналізу структури споживаних ресурсів і знайти можливості зміни відносин з постачальниками (можна спробувати знизити частоту замовлень у постачальників, збільшивши обсяг замовлень й одержавши істотну знижку). Безумовно, має сенс також постаратися оптимізувати вартість залучення фінансових ресурсів.

Офшоринг - перенос функцій або одиниць в інші країни або регіони нашої країни - може стати способом економії на ресурсах: як людських, так і деяких інших. Треба тільки оцінити співвідношення переваг і ризиків подібних змін. Офшоринг може бути небезпечний, коли в офшор переносяться функції безпосередньої взаємодії із клієнтом.

Аутсорсінг – є гарним варіантом економії може стати корпоративний сервісний центр (КСЦ). Централізація допоміжних функцій у компанії зводить до мінімуму дублювання позицій у різних підрозділах, оптимізує роботу персоналу. КСЦ можна доручити ведення бухгалтерії, підготовку звітності, ІТ і кадровий облік. Якщо ж можна щось перевести на зовнішній аутсорсінг - це може стати великим сектором для економії. Аутсорсінг дозволяє заощадити на виробничих і складських потужностях, що дуже важливо, на покупці непрофільного встаткування. Також можна оптимізувати витрати, пов'язані з організацією робочих місць і з пошуком висококваліфікованого персоналу. Доцільно відзначити, що функціонування будь-якого підприємства потребує витрат економічних ресурсів, а кількість якогось товару (послуг), що фірма намагається запропонувати на ринку, залежить від цін (витрат) і ефективності використання ресурсів, необхідних для його виробництва. Витрати, собівартість, є найважливішими економічними категоріями. Їх рівень багато в чому визначає розмір прибутку і рентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності. Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалювання економічної діяльності кожного підприємства, тому в процесі керівництва підприємством керівник самостійно обирає потенційні області скорочення витрат, в залежності від виду продукції, характеру технологічного процесу, особливостей переробки сировини. Систематизуючи вище наведене можна зробити висновок, що основним завданням є не тільки підрахування вже наявних витрат, але і знаходження можливих шляхів для їх зниження. Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються залежно від специфіки виробництва та на власний розсуд менеджера, тому що кожне підприємство має дбати про перспективи стабільного існування у кризовий економіці нашої держави.

Література:

1. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.

2. Мошек Г.Є., Піддубна Л.П., Гомба Л.А. “Менеджмент підприємства”. К. 2009р.

3. Сопко В.В. “Бухгалтерський облік”. К. 2010 р.

4. Персонал. “Маркетинговая стратегия фирмы в антикризисном управлении”. Барам Г. – ст. 41-47. 2010р № 5.

5. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. “Менеджмент організації”. К. 2008р.