Экономические науки/12. Экономика сельского хозяйства

Асистент, Саваріна І.П.

Миколаївський державний аграрний університет, Україна

Методичні підходи до оцінки ефективності орендних відносин сільськогосподарських формувань

У процесі оренди формуються різні категорії відносин, а саме - відносини володіння, які, як правило, складаються в результаті проведення реформ і характеризуються певною постійністю та відносини користування, що залежать від рівня розвитку продуктивних сил, виробничих, трудових, матеріальних, фінансових можливостей користувача і мають мінливий характер розвитку. Ці категорії є взаємозв'язані. У зв’язку з цим є необхідність здійснення їх всебічної оцінки, і зокрема ефективності.

За загальним визначенням поняття методика є узагальненням досвіду, способів, підходів, технологічних прийомів здійснення завдань, програм тощо. Результативність функціонування сільськогосподарського підприємства визначається значенням узагальненого результату, а саме ефективності його діяльності, що надає можливість здійснювати порівняльну оцінку результативності виробництва в динаміці і в територіальному аспекті за окремими підприємствами і регіонами. Основою методики оцінки ефективності орендних відносин є загальноприйняті прийоми - порівняння, узагальнення за основними показниками.

За твердженням Шабінського О.В., в умовах ринкової економіки критерієм економічної ефективності повинен виступати економічний показник, який може охарактеризувати підвищення ефективності виробництва та бути використаний для оцінки та порівняння. В цій якості можуть виступати: зниження витрат праці, збільшення прибутку тощо [3]. Рівень ефективності орендних відносин сільськогосподарських формувань має характеризуватись показниками, що повинні визначати ступінь результативності їх основної діяльності, враховуючи різноманітний характер виміру економічного ефекту.

З урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва розрізняють: технологічну ефективність, яку характеризують показники: - врожайність культур з одиниці посівної площі; - продуктивність худоби і птиці; - основні параметри якості продукції. Результатом діяльності є валове виробництво продукції, що зіставляється з ресурсом. Показником якості продукції можна визначити біологічний вихід цукру, олії, білка тощо на гектар посівної площі. Співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва є визначенням змісту економічної ефективності з використанням показників: - ефективності використання авансованого капіталу; - собівартості продукції; - продуктивності праці; - фондовіддачі виробничих фондів; - показники рентабельності. Соціальна ефективність акумулює в собі поліпшення соціальних умов життя людей і прямо пропорційно залежить від економічної ефективності. Вона не завжди може бути кількісно визначена і її рівень визначається наступними показниками, визначеними у динаміці: - питома вага прибутку, направленого на соціальні заходи, в загальній масі чистого прибутку; - величина цього прибутку в розрахунку на одного середньооблікового працівника підприємства [1].

За дослідженнями Котова Г.Г. як основну складову загального економічного ефекту пропонується використовувати показник вартості валової продукції [2]. Для оцінки ефективності виробництва в аграрних підприємствах важливе значення має і такий показник, як приведена маса прибутку, яка визначається діленням одержаного підприємством валового прибутку на площу сільськогосподарських угідь, тобто в оцінці результатів господарської діяльності має бути не лише виробництво продукції (валової, чистої), а й прибуток на одиницю ресурсу.

Узагальнюючим показником ефективності діяльності господарюючого суб’єкта є рівень рентабельності, який визначається як співвідношення отриманого валового прибутку від реалізації (робіт, послуг) до витрат понесених на виробництво продукції. Для визначення ефективності використання виробничих засобів розраховують показник норми прибутку, як відношення валового прибутку від реалізації (робіт, послуг) до середньорічної вартості відповідно основних виробничих засобів і оборотних засобів, з метою забезпечення однакових умов для виявлення ступеня ефективності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, кожен з яких характеризується різною фондомісткістю.

Враховуючи вищенаведене і розглядаючи ресурси, а саме орендовані землю і майно, з точки зору користування ними, на нашу думку, в розрахунках доцільно враховувати зазначений аспект. Тобто, здійснюючи оцінку економічної ефективності орендних відносин за основними показниками враховувати вплив орендованої частини ресурсів. Наприклад, при визначенні рівня рентабельності виробництва продукції рослинництва враховувати питому вагу використання орендованих земель у підприємстві (відношення площі орендованої землі до загальної) та питому вагу використання орендованого майна при виробництві даного виду продукції. (за тим же принципом). Особливістю методики є порівняння ефективності діяльності господарюючих одиниць, що функціонують на умовах оренди та які використовують власні засоби і земельні угіддя.

Лытература:

1. Андрійчук А. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і переробл. / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2004. — 624 с.

2. Котов Г. Г. Что такое эффективность сельскохозяйственного производства. — М.: Колос, 1975. — 96 с.

3. Шабінський О. В. Організаційно — економічні основи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва: Автореф. дис… канд. екон. наук : спец. 08.07.02 / Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. — Харків, 2001. — 22 с.