“Экономические науки”/15.Государственное регулирование экономики

Маріїна О. П., Голишевська Л. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Планування та прогнозування податкових надходжень

Податкова система України є одним із найвагоміших інструментів регулювання економічних відносин у державі.

Реформування податкової системи України, потреба у прогнозуванні наслідків податкових реформ, щорічна потреба у плануванні надходжень до державного бюджету зумовили актуальність тем досліджень з питань прогнозування обсягів податкових надходжень до державного бюджету України та наукових розробок з методології планування та прогнозування обсягів надходжень податків.

Одним із дієвих методів досягнення взаємодії між об’єктивними і суб’єктивними процесами у сфері оподаткування є податкове прогнозування, актуальність розвитку якого зумовлена поточною ситуацією у вітчизняній економіці. Незважаючи на окремі успіхи у реформуванні механізму оподаткування в Україні, не варто ігнорувати те, що упродовж багатьох років фактичні податкові надходження відрізнялися від прогнозованих.

Одним із головних факторів податково-бюджетного регулювання є створення раціонального механізму планування і прогнозування податкових надходжень до державної казни.

Метою статті становить актуальність дослідження ролі податкового планування та прогнозування в системі податкового бюджетного регулювання, а також необхідністю їх удосконалення як важливого інструменту державного регулювання.

Питання податкового планування і прогнозування на рівні державного управління розроблялися в працях українських вчених: О. Башуцької, Т. Боголіб, Ю. Воробйов, Л. Сідельникова та ін..

Основним складовими бюджетно-податкового механізму України є бюджетне планування та прогнозування. Прогнозування і планування бюджетних податкових надходжень слід розглядати як єдиний процес, за допомогою якого відбувається корегування фінансових показників, прийняття управлінських рішень.

Ефективне державне податкове прогнозування дає можливість визначити ймовірність виникнення тих чи інших непередбачуваних подій, оцінити ризик настання важкопрогнозованих фінансових і податкових ситуацій, проаналізувати розбіжності між цілями платників податків і фіскальними цілями держави, звести до зіставляються із потенційним фіскальним ефектом економічно виправданого державного запозичення та загальним обсягом видатків бюджету, а сама стратегія підпорядковується умові сприяння.

На сучасному етапі розвитку державних фінансів важливою потребою є переосмислення сутності бюджетної системи у процесі регулювання економіки, підвищення теоретико-методологічного рівня бюджетної політики та розробки нової струкрури бюджетної системи бюджетного регулювання на основі виявлених особливостей бюджетного процесу з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду[4].

Законодавство, що регулює процес планування і пргнозування, передбачає розроблення прогнозу основних бюджетних показників на три роки, наступних за плановим. Враховуючи практику ухвалення бюджету, коли між першим і третім читанням відбуваються суттєві зміни правових показників на наступний рік, прогноз бюджетних показників одразу ж втрачає властивість орієнтира для фінансового забезпечення загальнодержавної, регіональної та галузевої політики на довгострокову перспективу[2].

Слід зауважити, що процес прогнозування теоретично передує процесу планування, але в реальній ситуації цих два процеси тісно пов’язані і здійснюються одночасно. Тому прогнозування і планування бюджетних надходжень можна розглядати як єдиний процес.

Основними напрямками державного податкового планування є:

1) розробка науково обґрунтованої концепції побудови податкової системи держави;

2) розмежування податкових повноважень і джерел доходів між органами влади і управління на різних рівнях;

3) розрахунок контингентів податків, що мобілізуються до бюджету на території.

Основними завданнями податкового прогнозування є наступні:

· оцінка дохідності регіону, потреб технічного оновлення галузей, спеціалізації регіону,

· стан оплати праці, ресурсної бази регіону, участь регіону у експортно-імпортних операціях,

· якість виробничої і соціальної інфраструктур, забезпеченість транспортними магістралями,

· рівень зайнятості[1].

Знання потенціалу регіону дає можливість сформувати пільговий режим оподаткування, що є важливим при удосконаленні податкового законодавства.

Інтенсивне використання та подальший розвиток наукових досліджень призвели до створення потужного арсеналу методів та прийомів податкового прогнозування. Тому слід провести чітку систематизацію методів прогнозування [4].

Залежно від загальних принципів інтуїтивні методи прогнозування можна поділити на індивідуальні та колективні експертні оцінки. До групи індивідуальних експертних оцінок, які застосовуються при податковому прогнозуванні, належать такі методи: аналітична записка, побудова сценаріїв, генерація ідей. Група колективних експертних оцінок включає в себе методи комісії, мозкової атаки, анкетування[3].

Ефективність вибору методів прогнозування залежить від таких факторів: мета та завдання прогнозу; період, на який формується прогноз; специфіка та особливості об’єкта прогнозування; вірогідність і повнота інформаційної бази; фактори, які обмежують прогнозування.

Отже, податкове прогнозування і планування можна розглядати не лише з позиції держави, але й з позицій платника податків. В процесі прогнозування розробляються заходи з удосконалення контролюючої функції податкового органу, створення необхідних умов для підприємництва, покращення економічного становища в регіоні і державі. Це сприяє збільшенню податкових надходжень у бюджетну систему.

Таким чином основним завданням податкового прогнозування виступає визначення на певний часовий період економічно обґрунтований розмір податкових надходжень у бюджети різних рівнів, а також обсяг податків, які повинен сплатити конкретний суб’єкт оподаткування.

Література:

1. Башуцька О. С. Податкове планування та прогнозування в системі податково – бюджетного регулювання / О. С. Башуцька // Наука й економіка. – 2010. – №1 (17). – С. 7 – 10.

2. Боголіб Т. М. Середньострокове бюджетне планування як бюджетний механізм стимулювання економічної активності в Україні / Т. М. Боголіб // Інвестиції: практика і досвід. – 2011. – №12. – С. 121 – 125.

3. Воробйов Ю. М. Прогнозування податкових надходжень в контексті Податкового кодексу України / Ю. М. Воробйов // Митна безпека. Серія: Економіка. – 2010. – №8. – С. 13 – 23.

4. Сідельникова Л. Прогнозування росту бюджетних ресурсів / Л. Сідельникова // економічний аналіз. – 2011. – Вип. 8. Ч. 1. – С. 316 – 320.