Слободянюк Інна Сергіївна

Науковий керівник: Голишевська Лариса Віталіївна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Бюджетна система України являє собою сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудовану з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв, урегульовану нормами права.

У сучасній науковій літературі зустрічається декілька підходів до визначення сутності бюджетної системи. Так, А. Загородній та Г. Вознюк визначають бюджетну систему як сукупність усіх бюджетів держави — центрального і місцевих. І. Чугунов тлумачить бюджетну систему як інструмент регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, яка визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи, для впливу на динаміку показників економічного розвитку[2].

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її структура і принципи визначаються Конституцією України та Бюджетним кодексом України, прийнятим у червні 2010 р. Верховною Радою України .

Бюджетна система України ґрунтується на принципах: єдності бюджетноїсистеми України; збалансованості; самостійності; повноти; обґрунтованості;ефективності; субсидіарності; цільового використання бюджетних коштів;справедливості та неупередженості; публічності та прозорості; відповідальності учасників бюджетного процесу[1].

Дотримання всіх вище зазначених принципів має дозволити бюджетній системі України швидше пройти період становлення і перейти до нормального розвитку з дотриманням існуючих вимог сучасної світової економіки.

В Україні державний бюджет має дві складові: загальний і спеціальний фонди. Державний бюджет Великобританії cкладається із звичайного бюджету і національного фонду позик. Федеральний бюджет США включає урядовий фонд і трастові фонди, що мають цільовий характер. Держбюджет Італії складається з двох частин: рахунка поточних операцій і рахунка руху капіталів. Держбюджет Франції складається з центрального бюджету, приєднаних бюджетів державних установ і спеціальних рахунків казначейства. В Японії існує рахунок центрального уряду, інвестиційний бюджет та 57 спеціальних рахунків. Таким чином, структура бюджетів кожної країни має особливий характер. Типовим є відокремлення поточних видатків держави від капітальних витрат.

Головну роль у бюджетній системі більшості країн відіграє державний бюджет, за допомогою якого центральні органи влади акумулюють основну частину національного доходу [2].

Рис. 1. Рівень централізації ВВП та роль державного бюджету у консолідованих бюджетах окремих країн*

* Комарова І.В. Бюджетна система в сучасній економіці: структура та принципи побудови / І.В. Комарова // Гроші, фінанси і кредит. – 2010. - №1(9). – С.96-101.

Бюджетний кодекс визначає мету регулювання міжбюджетних відносин,що полягає у забезпеченні відповідності між повноваженнями на здійсненнявидатків і бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цихповноважень. І. Алексєєв трактує кінцеву мету бюджетногорегулювання більш узагальнено – забезпечення необхідними коштамисоціально-економічного розвитку та соціального захисту населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Отже, можна виділити довгострокову (стратегічну) і короткострокову (тактичну) мету регулювання міжбюджетних відносин.

Регулювання міжбюджетних відносин являє собою складову системи бюджетного регулювання, що охоплює горизонтальні та вертикальні міжбюджетні відносини, пов’язана з розподілом та перерозподілом державою фінансових ресурсів всередині бюджетної системи за допомогою системи заходів з метою збалансування видатків і доходів місцевих бюджетів для забезпечення рівномірного соціально-економічного розвитку регіонів[3].

Таким чином, ключовим напрямом у реформуванні бюджетної системи має стати її модернізація на основі нових принципів побудови та реформа між бюджетних відносин. Важливими є також питання оптимізації розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, упорядкування бюджетного процесу, підвищення рівня бюджетного менеджменту. Бюджетна система, як один із механізмів держаного регулювання економіки, має забезпечувати відповідність регуляторних заходів внутрішнім і зовнішнім змінам економічного середовища з метою розвитку фінансової системи країни, вирівнювання регіональних дисбалансів і на цій основі підвищення добробуту суспільства.

Література

1. Грех Х.І. Бюджетна система України та шляхи її вдосконалення / Х.І. Грех, М.І. Кульчицький // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. - №21.7 – С.194-199.

2. Комарова І.В. Бюджетна система в сучасній економіці: структура та принципи побудови / І.В. Комарова // Гроші, фінанси і кредит. – 2010. - №1(9). – С.96-101.

3. Рябушка Л.Б. Теоретичні засада регулювання міжбюджетних відносин / Л. Б. Рябушка, М. В. Прокопенко // Проблеми і перспективи розвитку Банківської системи України. – 2011. - №31. – С.251-257.