Студентка 5 курсу спеціальності «Міжнародна економіка»

Альошенкова І.В.,

науковий керівник – к.е.н. Січко С.М.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського,Україна

РОЛЬ ТНК В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Для сучасної світової економіки характерний нагромаджувальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківської, материнської) компанії і іноземних філій. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. ТНК відіграють головну роль в інтернаціоналізації, що сприяє посиленню виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. На долю таких корпорацій припадає основна частина міжнародних прямих інвестицій і міжнародної торгівлі. Саме тому, вони з одного боку є продуктом міжнародних відносин, що швидко розвиваються, а з іншого – могутнім механізмом впливу на міжнародні відносини.

Але беззаперечним є той факт, що транснаціональний характер діяльності ТНК давно перейшов економічні кордони і впливає не тільки на економіку країн, а й на політику їхніх урядів та на стан міжнародної безпеки, тому що вони сприяють розвитку взаємозалежності різних держав.

Дослідження наслідків впливу діяльності таких світових організацій, як ТНК, є досить суперечливими і неоднозначними. Тому це питання викликає багато суперечок і дискусій серед багатьох спеціалістів.

Аналіз останніх досліджень. Розвиток теорій міжнародного бізнесу невід’ємно пов’язаний із розвитком корпоративних форм міжнародного бізнесу, діяльність яких на практиці підтверджувала якість та стабільність теорії. Серед вітчизняних та зарубіжних учених діяльність ТНК досліджували: І. В. Хоменко,А. Шлейфер, А. Алчіана, У. Меклінг, С.Лемм та інші [1-6]. Авторами розглянуто широке коло питань, які стосуються діяльності ТНК та запропоновано низку заходів щодо поліпшення впливу ТНК на виробничу, інвестиційну та торгову діяльність між державами. Ними була переосмислена роль ТНК у розвитку світової економіки, у вирішенні соціальних та політичних проблем.

Метою статті є розгляд важливих проблем пов’язаних з розвитком та діяльністю ТНК в сучасному економічному середовищі. Методологічну основу сформували праці провідних зарубіжних та вітчизняних учених, інформаційно-аналітичні матеріали міжнародних економічних організацій. Для досягнення мети застосовувалися методи системного узагальнення, порівняльного аналізу, синтезу, історичного підходу, якісних порівнянь.

Основні результати дослідження. Транснаціональна корпорація — це підприємство, що об’єднує юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах, провадить координуючу політику і втілює в життя загальну стратегію через один або більше центрів прийняття рішень.

Володіючи величезними капіталами, ТНК активно діють на міжнародних фінансових ринках. Сукупні валютні резерви ТНК у декілька разів більші, ніж резерви усіх центральних банків світу, разом узятих. Переміщення 1-2% маси грошей, що знаходяться в приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет національних валют.

У сучасних умовах приймаючі країни, як розвинені, так і ті, що розвиваються, як правило, схвалюють діяльність ТНК на своїй території. Більш того, у світі існує конкуренція між країнами по залученню прямих закордонних інвестицій, в процесі якої ТНК отримують податкові знижки та інші пільги [1].

ТНК перетворили світову економіку на міжнародне виробництво, забезпечили розвиток НТП у всіх його напрямках: технічного рівня і якості продукції; ефективності виробництва; удосконалювання форм менеджменту, керування підприємствами. Вони діють через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу за єдиною науково-виробничою і фінансовою стратегією, сформованою в їхніх «мозкових трестах», мають величезний науково-виробничий і ринковий потенціал, що забезпечує високий динамізм розвитку. Значення ТНК у розвитку глобальної світової економіки системно зростає протягом останніх 50 років.

Сучасні ТНК створили міжнародне виробництво, міжнародну сферу послуг і міжнародну фінансову сферу, що сприяло перетворенню в основному локальних (міждержавних, регіональних) міжнародних економічних відносин на глобальні. До кінця 1990-х років у світі функціонувало близько 60 тис. міжнародних компаній. Вони контролювали за межами своїх країн до 250 тис. дочірніх підприємств. Їх сімейство за останні двадцять п’ять років розрослося більше ніж у 8,5 раза. Так, у 1970 р. було зареєстровано лише 7 тис. подібних фірм. Разом з тим загальносвіто-ву значимість має порівняно невелике число міжнародних компаній

Із 500 наймогутніших міжнародних компаній 85 контролюють 70 % усіх закордонних інвестицій. Ці 500 гігантів реалізують 80 % усієї виготовленої електроніки і хімії, 95 % фармацевтики, 76 % продукції машинобудування. Основна частина міжнародних корпорацій зосереджена в США, країнах ЄС і Японії. Обсяг виробленої продукції на підприємствах цих корпорацій щорічно перевищує 1 трлн. дол., на них зайнято 73 млн. працівників. Рейтинг десяти нефінансових [7].

ТНК є основними суб'єктами, які опосередковують взаємовідносини провідних ринкових країн з країнами, що розвиваються. Саме тому можна говорити про їх відповідальність за економічний і соціальний стан найбідніших держав світу. Економічно "претензії" до ТНК можна передусім пов'язати з обсягами природних ресурсів і грошово-фінансових коштів у формі прибутків, які вивозяться з найбідніших країн Азії, Африки та Латинської Америки, у зіставленні з обсягами активів, які надходять до них з багатих країн.

Причому негативним явищем є не сама експлуатація природних ресурсів як така (для низки країн вона - головне джерело надходження коштів), а саме несправедлива й негуманна модель фінансових відносин, що використовується у розрахунках і для обслуговування руху активів. Наприклад, малопоширеним напрямом у діяльності ТНК є відкриття в найбідніших країнах переробних підприємств, спрямування до них капіталів у формі прямих іноземних інвестицій. На Африканський континент припадає лише 1,2% світового обсягу таких інвестицій. Водночас у формі прибутків і відсотків за кредити з багатьох бідних країн Африки вивозиться більше грошей, ніж надходить до них у формі кредитів, інвестицій і фінансової допомоги [2].

Прямі іноземні інвестиції транснаціональних корпорацій грають зараз найважливішу роль в об’єднанні багатьох національних економік і створенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи виробничого ядра світової економіки, що глобалізується”

ТНК за обсягом доходів у 2011 р. наведено у таблиці 1 [8].

Таблиця 1

ТОП – 10 ТНК за обсягом іноземних активів у 2011 році

№	Назва ТНК	Країна базування	Галузь	Доходи млн. дол.	Прибуток млн.дол
1	Wal-MartStores	США	Роздрібна торгівля	421,849	16,389
2	RoyalDutchShell	РФ/Англія	Видобуток та виробництво палива	378,152	20,127
3	ExxonMobil	США	Видобуток та виробництво палива	354,674	30,460
4	BP	Англія	Видобуток та виробництво палива	378,152	20,127
5	Sinopec Group	Китай	Переробка нафти та газу	273,422	7,629
6	ChinaNationalPetroleum	Китай	Видобуток та виробництво палива	240,192	14,367
7	StateGrid	Китай	Переробка нафти та газу	226,294	4,556
8	ToyotaMotor	Японія	Машинобудування	221,760	4,766
9	JapanPostHoldings	Японія	Поштові послуги	203,958	4,891
10	Chevron	США	Видобуток та виробництво палива	196,337	19,024

Суттєва частка міжнародної торгівлі (близько 30%) складається з внутрішньо фірмових потоків ТНК. Ними створена специфічна форма переводу капіталів за засобами трансфертних цін (в тому числі спеціально занижених або завищених), що встановлюються самими ТНК і філіями в межах корпорацій. Тому трансферні ціни на продукцію ТНК є дуже злободенною проблемою.

Більшість ТНК достатньо великі і володіють монопольною владою. Деякі з них по об’єму обороту перевершують цілі країни, а керівники таких фірм ведуть справи безпосередньо з головами держав [3].

Необхідно відмітити основні негативні риси впливу корпорацій на економіку приймаючої країни:

· захват іноземними фірмами найбільш розвинених і перспективних сегментів промислового виробництва і науково-дослідницьких структур приймаючої країни. ТНК, що володіють навіть в момент потрясінь крупними фінансовими ресурсами, вони активно використовують погану кон’юнктуру для здійснення захвату інших фірм;

· можливість нав’язування компаніям приймаючої країни неперспективних напрямів у системі розподілу праці в рамках ТНК;

· орієнтація ТНК на поглинання викликає ріст нестійкості інвестиційного процесу. Крупні інвестиційні проекти, пов’язані з реальними капіталовкладеннями, відрізняються відомою стійкість – вони не можуть розпочатися без тривалої підготовки і раптово завершені без внутрішніх втрат. Політика захватів навпаки пропонує фінансову рухомість;

· стійке становище ТНК дає їм можливість більш рішучих мір у випадку криз – закриття підприємств, скорочення виробництва, що веде до безробіття і т.п. негативним явищам. Цим пояснюється явище дезінвентаризації,;

· схильність ТНК до перебільшення реакції на зміну кон’юнктури дає багато приводів для зниження випуску продукції, якщо конкурентоздатність даної держави за тими або іншими причинами знижується [4].

Та хоча вплив притоку іноземних інвестицій на економіку приймаючої країни може носити не однозначний характер, не можна не рахувати колосальний позитивний економічний вплив ТНК.

Приплив іноземних капіталовкладень сприяє розвитку внутрішньо регіональної торгівлі, оскільки значну частину своїх потреб в матеріалах, комплектуючих і обладнанні філії іноземних компаній задовольняють за рахунок імпорту із країни – інвестора.

ТНК підривають позиції місцевих монополій і, нерідко підвищують степінь конкурентноздатності національних ринків. Здійснюючи прямі іноземні інвестиції, ТНК переміщують через національні межі крупні виробничі ресурси. Переміщуючи виробничі ресурси з країн, де вони в надлишку, в країни, що відчувають їх недостаток, ТНК сприяють більш ефективному розміщенню світових факторів виробництва і, як наслідок, росту виробництва у сівті. Світове співтовариство отримує помітну вигоду від більш ефективного розміщуючи ресурсів, переміщення з країни в країну кваліфіковану робочу силу, капітал, технології і т.д.

ТНК діють через свої дочірні підприємства та філії в десятках країн світу за єдиною науково-виробничою і фінансовою стратегією, що формується в «мозкових трестах». Вони володіють величезним науково-виробничим і ринковим потенціалом, що забезпечує високий динамізм розвитку.

Відкриваючи свої філії в різних державах світу, ТНК сприяють зайнятості місцевого населення, включаючи висококваліфіковані кадри науково-технічних робітників, менеджерів і т. п. Робота на підприємствах ТНК призводить до підвищення освітнього і професійного рівня місцевих кадрів. Саме через канали ТНК відбувається позичання нової технології виробництва і упровадження нової техніки. З’являється також можливість використання «чужого» управлінського досвіду, інших, більш ефективних систем організації праці, маркетингу, НІОКР [5].

Виграють від присутності ТНК і ті місцеві компанії, які вступають у відносини ділового партнерства ними, наприклад, становляться постачальниками сировини або напівфабрикатів, беруть субпідряди, стають дистриб’юторами ТНК, беруть участь у певних сумісних проектах і т. п. Населення даної країни може виграти від зниження цін на товари та послуги, які конкурують з продукцією вітчизняних виробників.

Центральні і місцеві бюджети в приймаючих країнах поповнюються завдяки ТНК додатковими фінансовими ресурсами, що надходять головним чином у вигляді податків, а також інших видів платежів. Ящо ТНК частину своїх прибутків в економіку цієї ж країни, це також позитивно впливає на подальший економічний ріст [3].

Однак вплив ТНК може бути і негативним. У результаті діяльності ТНК може «консервуватися» неефективна галузева і регіональна структура національного господарства. «Входження на ринок» нових конкурентів в особі закордонних філій ТНК призводять до загострення конкуренції з місцевими компаніями.

Якщо при цьому розоряються дрібні та середні вітчизняні фірми, це веде до погіршення підприємницького клімату і навіть до загострення соціальної ситуації в країні.

Потужність ТНК настільки велика, що вони можуть надавати і політичний вплив на приймаючі країни: підтримувати ті або інші політичні сили, впливати на формування їх внутрішньої і зовнішньої політики; навіть сприяти зміні політичного режиму в країні.

Соціальні наслідки діяльності ТНК в приймаючих країнах неоднозначні. З однієї сторони, диференціація доходів між працівниками, зайнятими на підприємствах ТНК і місцевих фірм може призвести до посилення соціальної напруги. Можливий ріст незадоволеності окремих груп населення і суспільства, становище яких погіршилось у зв’язку з діяльністю ТНК. З іншої сторони, відбувається взаємне збагачення новими культурними цінностями, розвиток ділових і особистих контактів між людьми різних національностей.

Вплив ТНК на країни свого базування неоднозначний. На перший погляд, перенесення ТНК виробництва за кордон означає перелив туди капіталу та потенційно – втрату робочих місць. Однак розширення інвестиційної діяльності ТНК за кордоном може привести і до росту попиту на робочу силу в країні базування ТНК.

При іноземному інвестуванні ТНК відбувається втрата певної частини податків, так як прибутки ТНК складніше обкладати податками. Відповідно, ці втрати для держбюджету країни базування, по-перше, призводить до урізання певних державних, в тому числі соціальних, програм; по-друге, недоотримані з ТНК податки держава збирає з інших платників податку, наприклад, підвищуючи рівень оподаткування або впроваджуючи нові податки. Природно що все це приводить до погіршення соціально-економічного становища окремих груп населення [6].

Висновки: Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що сьогодні ТНК – це найпотужніші компанії, які проникають в усі галузі економіки, займають провідне місце в світовій економіці та світовій політиці, і тому до оцінки їх діяльності не можна підходити однозначно і односторонньо.

Але впевнено можна сказати, що саме ТНК сприяють перетворенню світу в єдине ціле, де його окремі частини стають функціонально взаємозалежними і де виникають нові тенденції і закони розвитку.

Враховуючи масштаби розвитку, потужності та роль ТНК у світовій економіці і політиці країн, зокрема позитивні і негативні наслідки їх діяльності, можна стверджувати, що виникнення таких міжнародних корпорацій є закономірним кроком у розвитку міжнародної економіки та необхідним етапом сучасної реорганізації і розвитку міжнародних відносин.

Література:

1. Бернар И. Толковый экономический и финансовый словарь/ И.Бернар, Ж.Колли.-Т.2. – М.: Международные отношения, 1994.- 705с.

2. Хоменко І. Особливості впливу транснаціональних корпорацій на конкурентне середовище в економіці/ І.Хоменко // Підприємництво, господарство і право. – 2008.- С.269.

3. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: теорія і практика бізнесу транснаціональних корпорацій: підручник/ О.І. Рогач.- К. – Либідь, 2005.

4. Плотніков О.В. Фінансовий менеджмент у транснаціональних корпораціях: навчальний посібник. – К. : Кондор. 2008. – 252с.

5.Сазонець І.Л. Корпоративне управління: світовий досвід та механізм залучення інвестицій: навч.посіб./ І.Л. Сазонець.- К. : Центр учбової літератури, 2008. – 304с.

6.Ткач А.А. Інститути ринкової інфраструктури корпоративної моделі економіки/ Ткач А.А. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2004. - №4.- С. 568.

7. Harvard Business Review [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hbr.org

8. UNCTAD – United Nations Conference on Trade and Development [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unctad.org.