Економіка / 3. Фінансові відносини

К.е.н. Конопльов С.В., Климова Н.О.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

Формування ресурсної бази фінансових посередників

(на прикладі комерційних банків)

Актуальність теми. Наявні кредитні ресурси банки не завжди можуть надійно і вигідно розмістити, оскільки фінансовий стан більшості їх клієнтів (суб’єктів господарювання і домогосподарств) не дозволяє їм це здійснити. Тому в умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів в економіці у банків нерідко з’являється надлишок ліквідності, який погіршує їх фінансовий стан. Ця проблема потребує істотного вдосконалення механізмів процесу управління ресурсною базою банків.

Метою роботи є поглиблене і системне дослідження сутності ресурсної бази банків, вивчення її сучасного стану та обгрунтування шляхів подальшого вдосконалення процесу формування ресурсів на рівні окремих банків та банківської системи в цілому.

Основна інформація. У першому розділі – «Теоретичні основи дослідження ресурсної бази комерційних банків» досліджено сутність, джерела формування ресурсів банків та запропоновано нові підходи до їх вивчення, розглянуто економічні і фінансові передумови та складові механізму формування банківських ресурсів.

Роль ресурсної бази в діяльності банків є визначальною, тому що від неї залежить успішність банківської діяльності, конкурентне положення банків на ринку, а також розвиток банківської системи країни у цілому.

Банківські ресурси у мікроекономічному аспекті можливо охарактеризувати як акумульовані банком за допомогою емісії пайових цінних паперів або отримані в тимчасове користування на грошовому ринку кошти суб’єктів економіки на основі зобов’язальних правовідносин, а також кошти внутрішньобанківського походження, у т.ч. результати фінансової діяльності банку, що використовуються для подальшого розміщення згідно визначених банком напрямків з метою одержання прибутку, забезпечення ліквідності, зміцнення матеріально-технічної бази банку тощо.

У макроекономічному аспекті банківські ресурси є сукупністю ресурсів усієї банківської системи країни, які є джерелом задоволення різноманітних потреб сімейних господарств, джерелом інвестицій для господарюючих суб’єктів та самих банків, фінансування потреб держави (бюджетного дефіциту), взагалі важливим важелем економічного зростання і структурної перебудови економіки.

У другому розділі – «Особливості формування ресурсної бази українських банків» досліджено особливості формування окремих складових банківських ресурсів (власного капіталу, залучених та позичених коштів), проведено аналіз ресурсної бази ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна».

Під власним капіталом банку варто розуміти сукупність різних за призначенням коштів банку, які забезпечують економічну самостійність та стабільність його функціонування, формуються засновниками у вигляді спеціально створених фондів та резервів або в результаті капіталізації прибутку від банківських операцій, та знаходяться в розпорядженні банку протягом необмеженого терміну. Більшість вчених дотримується думки, що капітал банку виконує захисну, регулюючу, оперативну функції.

У третьому розділі – «Вдосконалення процесу формування ресурсної бази комерційних банків» визначено сутність банківських ризиків, що виникають при формуванні ресурсів банків, та досліджено механізми управління ними, розкрито шляхи підвищення ефективності депозитної політики.

Сутність ризиків, що впливають на формування банківських ресурсів, полягає у змінах вартості активів та зобов’язань банків під впливом різноманітних чинників. Запропоновані критерії класифікації цих ризиків, розглянуті окремі їх види (юридичний, конкуренції, економічні, політичні, репутації, зловживань, концентрації, технологічний, операційний). Доведено, що ключове місце в системі цих ризиків займають фінансові ризики (ліквідності, відсотковий, неплатоспроможності, валютний, інфляційний) та внесені пропозиції щодо вдосконалення практики управління ними.

У системі банківських ризиків важливе місце займає ризик неплатоспроможності, або банкрутства – це ймовірність того, що банк не зможе виконати свої зобов’язання навіть за умов швидкої реалізації (продажу) активів. Він може виникнути в силу декількох причин, серед яких головною є неповернення кредитів. Заборгованість за позичкою призводить до того, що банк не може у повній мірі виконувати зобов’язання перед своїми кредиторами. Тоді він починає пропонувати більш високі відсотки за своїми борговими зобов’язаннями для того, щоб залучити додаткові ресурси.

Виходячи зі специфіки депозитної політики, основною метою її здійснення є залучення якомога більшого обсягу грошових коштів за найменшою ціною.

Висновки. Отримані результати свідчать про досягнення встановленої мети та дають підставу сформулювати наступні узагальнюючі висновки:

1. Банківські ресурси у мікроекономічному аспекті - це акумульовані банком за допомогою емісії пайових цінних паперів або отримані в тимчасове користування на грошовому ринку кошти суб’єктів економіки на основі зобов’язальних правовідносин, а також кошти внутрішньобанківського походження, у т.ч. результати фінансової діяльності банку, що використовується для подальшого розміщення згідно визначених банком напрямків з метою одержання прибутку, забезпечення ліквідності, зміцнення матеріально-технічної бази банку тощо.

У макроекономічному аспекті банківські ресурси є сукупністю ресурсів усієї банківської системи країни, які є джерелом задоволення різноманітних потреб сімейних господарств, джерелом інвестицій для господарюючих суб’єктів та самих банків, фінансування потреб держави (бюджетного дефіциту), взагалі важливим важелем економічного зростання і структурної перебудови економіки.

2. У процесі розвитку ресурсної бази банківської системи України запропоновано розглядати три етапи, кожний з яких характеризується певним рівнем розвитку економіки, ринкових механізмів, макроекономічного та грошово-кредитного регулювання, банківського менеджменту і маркетингу у галузі залучення банківських ресурсів та сталістю і якістю процесу формування банківських ресурсів в цілому.

3. Проаналізований стан власного капіталу комерційних банків України і зроблені висновки відносно необхідності подальшої капіталізації банків.

4. У зв’язку з кризовими явищами в економіці України протягом 2009-2010 років мало місце скорочення ресурсної бази ПАТ КБ «Петрокоммерц» через зменшення обсягів власного капіталу, залучених ресурсів юридичних осіб та запозичених на ринку міжбанківського кредитування.

5. Сутність ризиків, що впливають на формування банківських ресурсів, полягає у змінах вартості активів та зобов’язань банків під впливом різноманітних чинників.

6. Виходячи зі специфіки депозитної політики, основною метою її здійснення є залучення якомога більшого обсягу грошових коштів за найменшою ціною.

Список використаної літератури:

1. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: Монографія. – К.: КНЕУ, 2008. – 276 с.

2. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М. Герасимовича.- К.: КНЕУ, 2008. – 599 с.

3. Довгань Ж.М. Ресурси комерційного банку: формування та управління: Автореф. дис. кандидата економічних наук: 08.04.01 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2010. – 19 с.

4. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2011. – 160 с.