Голишевська Л.В., Бондар А.П.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Стан та розвиток бюджетної системи України

Головним індикатором стану держави є бюджетна система країни. Від того наскільки правильно її побудовано залежить ефективне функціонування всієї національної економіки країни. На нинішньому етапі розвитку економіки України все більшої гостроти набуває необхідність докорінного реформування бюджетних взаємозв'язків як за доходами, так і за видатками, а також міжбюджетних відносин. Це зумовлюється, насамперед, тим, що в ринкових умовах бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення соціально-економічної політики в державі. Існування зазначених чинників спричиняє необхідність поглиблення наукових досліджень бюджетної системи як складової фінансової системи країни та важливого регулятора економічних і соціальних процесів.

Особливості функціонування бюджетної системи досліджено у працях таких вітчизняних та зарубіжних науковців: В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Глущенка, І. Чугунова, С. Юрія та ін. В їхніх працях, здебільшого, розглядаються проблеми наявні в сучасній бюджетній системі, а також наведено можливі шляхи подолання даних проблем.

Бюджетна система – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. В основу формування бюджетної системи України покладено Конституцію України та Бюджетний кодекс України, прийнятий у червні 2001 року Верховною Радою України [3].

Крім поняття «бюджетна система», в Україні існує також поняття «зведеного», або «консолідованого», бюджету, який утворюється завдяки поєднанню усіх бюджетів країни. Зведений бюджет України включає державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети областей та міст Києва і Севастополя. Зведені бюджети Автономної Республіки Крим та областей включають відповідно обласні бюджети, а також бюджети районів і бюджети міст обласного підпорядкування. Зведені бюджети районів включають районні, сільські і селищні бюджети [2].

У бюджетній системі України постійно виникають відносини між бюджетами різних рівнів і видів. На сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України є дуже актуальним, оскільки фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження доходів і видатків органів влади з найнеобхіднішими місцевими потребами [1].

Період посткризового відновлення економіки, до якого поступово переходить Україна, формує специфічні вимоги, які спонукають до змін у механізмах функціонування та устрої практично усіх складових національної економічної системи. У цьому контексті, проактивна бюджетна політика повинна:

- забезпечувати багатовимірність охоплення бази оподаткування;

- передбачати прозорий вичерпний набір податкових стимулів;

- бути орієнтованою на досягнення мультиплікативного ефекту [1].

Сьогодні існує повне розуміння необхідності подальшого поступального розвитку бюджетної системи України з метою її гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами управління бюджетними коштами та наближення практики національного бюджетування до передового зарубіжного досвіду. Серед стратегічних напрямів розвитку бюджетної системи варто виділити такі:

- подальше посилення фінансової основи бюджетів місцевого самоврядування шляхом об'єднання територіальних громад сіл, селищ і міст із метою створення повнофункціональних об'єднань громад із закріпленням за ними достатнього фінансового ресурсу для надання ними якісних суспільних послуг відповідно до державних соціальних стандартів.

- впорядкування системи діючих податкових пільг, що надаються за галузевою і професійною ознаками;

- застосування єдиних підходів до управління державними коштами в частині коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального й пенсійного страхування та державних підприємств на основі принципів управління бюджетними коштами [3].

Підбиваючи підсумок усього вищевикладеного, відзначимо, що: ключовим напрямом у реформуванні бюджетної системи має стати її модернізація бюджетної системи з метою наближення до міжнародної практики. Важливими є також питання оптимізації розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи та упорядкування бюджетного процесу. Бюджетна система, як один із механізмів держаного регулювання економіки, має забезпечувати відповідність регуляторних заходів внутрішнім і зовнішнім змінам економічного середовища з метою розвитку фінансової системи країни.

Література:

1. Грех Х.І. Бюджетна система України та шляхи її вдосконалення / Х.І. Грех // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.7. – С. 194-198.

2. Комарова І.В. Бюджетна система в сучасній економіці:структура та принципи побудови / І.В. Комарова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010. – № 1(9). – С.96-101.

3. Кушинова Н.Г. Стратегічні напрями розвитку бюджетної системи України / Н.Г. Кушинова // Сталий розвиток економіки Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. - №5. – С.160-163.

4. Сікора Д. В. Бюджетна система України: стан та перспективи розвитку / Д.В. Сікора // «Управління розвитком». – 2011. – №2(99). – С.7-9.