Ковальська Е. М.

Наук. кер. – Сокровольська Н. Я.

Буковинська державний фінансово-економічний університет , м. Чернівці

Соціальний захист населення України: стан , проблеми та перспективи

 

Проведено аналіз видатків державного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення, а також  визначено суму заборгованості  держави перед населенням.  Зазначені основні проблеми , що пов’язані  із соціальним захистом.населення.  А також запропоновані заходи, щодо створення ефективної системи соціального захисту населення  України.

 

 

Дослідження проблем соціального захисту за умов ринкової економіки зумовлюється суттєвим пониженням рівня доходності значної частини населення в Україні. Причинами цього стали кризові явища, які чинять негативний вплив не лише на розвиток галузей економіки, а й на соціальну сферу, а також недосконалість нормативно-правових актів, які регулюють сферу соціального захисту населення.  У зв'язку із цим відбулося знецінення  трудового потенціалу при одночасному зниженні соціального захисту населення. Адже, збільшення обсягу платних послуг не супроводжувалося відповідним  зростанням заробітної плати чи інших доходів населення. Саме тому, питання щодо розв'язання проблеми функціонування ефективної системи соціального захисту населення на сьогоднішній день є актуальне та набуває особливої значущості.

Значна кількість вітчизняних та зарубіжних вчених приділяли свою увагу дослідженню проблем соціального захисту населення в Україні. Зокрема, Шаварина М. та Шаманська Н. у своїх наукових дослідженнях окреслювали реалії та перспективи соціального захисту [2],  Полозенко Д. В.  здійснив аналіз видатків державного бюджету на соціальний захист сільського населення [1].

Проблемам фінансування послуг соціальної сфери присвячено праці таких знаних іноземних фахівців економічної науки, як Дж. Стігліца (США), В. Лексіна, О. Швецова, А. Пороховського, Л. Абалкіна та ін.

Соціальна політика будь-якої держави передбачає визначення глибинних тенденцій розвитку у всіх сферах соціального життя, що обумовлюють процес розвитку соціального буття і соціальної безпеки людини та цілеспрямований вплив на них суб'єктів регуляторної діяльності. Тому, соціальний захист виступає особливою формою соціального забезпечення, коли при обмежених ресурсах держави необхідно забезпечувати максимально можливе задоволення потреб населення.

Ефективність системи та рівень соціального захисту населення залежать від якісного фінансового забезпечення, його розглядають як метод фінансового механізму, що застосовується у процесі розподілу та перерозподілу виробленого у суспільстві національного продукту. Тому потрібно проаналізувати суму  витрат бюджету на соціальний захист населення України (табл. 1)

Таблиця 1

Державні видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення

Рік

Сума видатків

Зведеного

бюджету України

У % до загальних

видатків

У % до ВВП

2007

48517,3

21,4

6,7

2008

74069,7

23,8

7,8

2009

78775,4

24,7

8,6

2010

107534,9

27,4

9,2

 

 Згідно табл. 1  ми можемо сказати, що найбільший обсяг видатків на соціальний захист притаманний у 2010 році, і що становить 27,4% загальних видатків Зведеного Державного бюджету [4].

Рис. 1. Структура доходів населення України за ІІ квартал 2011 року

Отже,  рис. 1 показує, що найбільшу частку в доходах населення займає все ж таки заробітна плата, яка становить 43,2%. А на другому місці соціальні допомоги та інші одержані трансферти – 39,0% [4]. Тому можна зробити висновок:

-       по-перше, з однієї сторони є позитивною тенденцією, адже населення має додаткові доходи у вигляді державної соціальної допомоги, що зменшує негативні тенденції бідності населення;

-       по-друге, збільшуються соціальні виплати, які не забезпечують необхідного рівня соціального ефекту;

-       по-третє, деякі верстви відмовляються від пошуку роботи, адже вони впевнені, що отримають соціальну допомогу.

Таблиця 2

Надання органами соціального захисту окремих видів державної допомоги сім'ям з дітьми за 2009-2010 роки

тис. грн.

Види допомоги

2009 рік

2010 рік

Відхилення (+,-)

Допомога у зв’язку з вагітністю та

пологами

204659,4

255102,1

+50442,7

Допомога при народженні дитини

8426076,0

10173941,2

+1747865

Допомога по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку

2466771,8

4636737,0

+2169965

Допомога на дітей, над якими

встановлено опіку чи піклування

720544,9

1015843,8

+295298,9

Допомога на дітей одиноким

особам (матерям, удовам, удівцям,

усиновителям)

1535371,8

2146933,9

+611562,1

Допомога при усиновленні дитини

14794,9

26184,4

+11389,5

Всього

13368218,7

18254742,4

+4886523,7

 

Отже, табл. 1 показує, що сума надання органами соціального захисту окремих видів державної допомоги сім'ям з дітьми у 2010 році порівняно із минулим роком збільшилась на 4886523,7 тис. грн., це в результаті збільшення видатків бюджету на всі види допомоги сім'ям з дітьми [4].

 Проте, існують основні фактори, які негативно впливають на формування ресурсів бюджету, щодо соціального захисту населення:

1)     низький рівень прибутковості підприємств, високий рівень підприємницьких ризиків, інфляційні процеси, корупція, недостатність інформації та знань для прийняття дієвих управлінських рішень тощо;

2)     відплив грошової маси в поза банківський обіг за кордон та тінізація економіки;

3)     постійне скорочення чисельності активного населення, що працює, і зростання чисельності населення, яке потребує соціального захисту;

4)     постійне зростання цін на споживчі товари та послуги, що призводить до зниження доходів населення та ін.

Ще однією із нагальних проблем соціального захисту населення є те, що в умовах фінансово-економічної кризи, падіння виробництва і валового внутрішнього продукту погіршуються умови та рівень життя населення, що є вкрай недопустимим. В таких умовах з метою недопущення погіршення ситуації одна із головних форм соціального захисту населення - пенсії (за віком, інвалідністю тощо) повинна забезпечити гідний рівень життя тих верств населення, які мають право на її отримання. Але, на жаль, в Україні пенсії вкрай низькі, середній їх розмір іноді не досягає третини прожиткового мінімуму. Поряд з цим, доречно зазначити, інші види матеріальних виплат та допомого є також надзвичайно низькими. Головною проблемою такої ситуації є, в першу чергу, те, що велика частина населення працездатного віку не мають робочих місць, по-друге, середня заробітна плата основної маси зайнятого населення країни є надзвичайно низькою, відповідно і відрахування до соціальних фондів є  низькими. Це означає, що оплата праці значної частини громадян, яка дещо перевищує прожитковий мінімум, не забезпечує гідного рівня життя. Все це є свідченням того, що в умовах кризової економіки, інфляційних процесів, падіння виробництва значна частина громадян перебуває за межею бідності.    В такій ситуації необхідно вживати дієвих заходів, які б змінили життя на краще.

З метою створення ефективної системи соціального захисту необхідно вжити таких заходів:

- скорочення переліку соціальних виплат, тобто відмова від тих видів допомоги, що не забезпечують значного соціального ефекту;

-  удосконалення моніторингу системи соціальних виплат, спрямованих на подолання бідності;

- створити додаткові робочі місця для працездатного населення, що дозволить забезпечити збільшення доходів як до фондів державного бюджету, так і до фондів соціального забезпечення;

- забезпечити стійкість та надійність інституту соціального страхування та ін.

Отже, зважаючи на вище зазначене, сучасний стан соціального захисту населення в Україні можна охарактеризувати такими рисами:

- надзвичайно стрімке зростання вартості послуг, які надають заклади охорони здоров'я, освіти, культури, що не відповідає їх якості;

- надзвичайно високий рівень участі держави у сфері соціального захисту, надзвичайно слабка участь в її функціонуванні населення;

-  велика кількість нормативно-правових актів, які регулюють діяльність системи соціального захисту та в деяких випадках суперечать один одному, що свідчить про недосконалість вітчизняного законодавства;

- недостатність коштів для фінансування  заходів у сфері соціального захисту населення.

Список використаної літератури

1. Полозенко, Д. В. Видатки державного бюджету на соціальний захист сільського населення  / Д. В. Полозенко, Н. О. Квітко // Фінанси України. - 2011. - №6. - С. 33-44.

2. Шаварина, М. Соціальний захист населення: реалії та перспективи  / М. Шаварина, Н. Шаманська // Світ фінансів. - 2009. - №4. - С. 34-43.

3.  Шпалак В. О. Соціальний захист України за умов ринкової економіки / В. О. Шпалак // "Соціум. Наука. Культура": матеріали восьмої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (23-25 листопада 2011 р.) // Київ.-2011.- №8. – С. 23-25.

4. Державний комітет статистики України  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publposl_u.htm.