Головащенко О.М., Тохтарова Н.М.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Деякі аспекти визначення ПДВ імпорту товарів, послуг згідно Податкового кодексу України

Дані платіжного балансу України за останній рік свідчать про те, що його основу складають імпортні операцій, значення яких для потреб країни зросло зважаючи на кризові процеси української економіки. ПДВ в Україні стає стабільним джерелом формування доходів Державного бюджету. Це зумовлено тим, що він є податком на споживання, і кінцевий споживач виступає платником цього податку.

Прийнятий Податковий кодекс спрямований на зближення податкового та фінансового обліку і передбачає зміну методичних аспектів, порядку відображення в обліку податків, зборів, обов’язкових платежів, у тому числі порядку відображення в обліку ПДВ при здійсненні імпортних операцій. Аналізуючи новий Податковий кодекс України, необхідно зазначити, що суттєвих змін в порядку обліку та звітності з ПДВ не відбулося.

Окремі питання відображення обліку імпортних операцій знайшли своє відображення у працях вітчизняних науковців, зокрема: Беднарчук Г., Бондаревої О., Войтенко Т., Кадуріної Л., Кузьмінського Ю., Стрєльнікової М. та ін. Однак, низка проблем, пов’язаних з трактуванням положень Податкового кодексу і порядком відображення імпортних операцій потребують додаткового розгляду і дослідження.

Об’єктом оподаткування є ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту. [ст. 185.1 ПКУ].

З метою оподаткування ПДВ до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених відповідно до положень глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Визначення бази оподаткування здійснюється відповідно до ст. 190.1 ПКУ, відповідно до якого базою оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України, є їх договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів згідно із законом.

Відповідно до п. 198.2 ПКУ датою виникнення права на податковий кредит для операцій з ввезення на митну територію товарів та з постачання послуг на митній території України є відповідно до п. 198.2 ПКУ дата сплати (нарахування) податкового зобов’язання з ПДВ, згідно з п. 187.8 ПКУ. Такою для товарів є дата подання митної декларації для митного оформлення, а для послуг, поставлених нерезидентами, - дата першої з подій: списання грошових коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або оформлення документа, що засвідчує факт поставки послуг нерезидентом.

Проте, нині підприємства при розмитненні товарів стикаються з проблемою визначення вартості товарів та обкладання такої вартості податком на додану вартість. Загалом, нарахування та сплата ПДВ при ввезені товару на митну територію України здійснюється з урахуванням митної вартості, яка встановлюється вище, ніж договірна, тоді як при подальшому продажу товарів на митній території України сума ПДВ, сплачена при імпорті виявляється вищою, ніж сума зобов’язань з ПДВ при реалізації цих товарів на території України.

Отже, на рахунках бухгалтерського обліку відображається інформація тільки відносно зобов’язань перед постачальниками та витрат, понесених при придбанні товарів, які включаються до первісної вартості цих товарів. Тобто, на рахунках бухгалтерського обліку відображається тільки договірна вартість товарів, а митна вартість залишається поза увагою, не зважаючи на те, що вона враховується при розрахунку податкового кредиту з ПДВ, що свідчить про невідповідність бухгалтерського обліку та нормативно-правових актів щодо імпорту товарів на митну територію України.

Виходячи з положень п. 198.2 ст. 198 ПКУ при ввезенні товарів на митну територію України платник податку має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту вже в періоді сплати "імпортного" ПДВ.

Щодо операцій з поставки послуг нерезидентом на митній території України, то скористуватися своїм правом на включення сум ПДВ до податкового кредиту платник податку зможе лише у звітному (податковому періоді), наступному за нарахуванням податкових зобов’язань та включення їх до податкової декларації з ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту посвідчує митна декларація, яка підтверджує факт сплати податку, а щодо операцій з постачання послуг – податкова накладна, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Таким чином, в умовах зростання відповідальності платників податків за утворення податкових боргів, посилення прав контролюючих органів щодо стягнення такої заборгованості, підвищення штрафних санкцій за подання недостовірної інформації та неправильне її відображення пріоритетним є однозначне трактування норм ПКУ та додаткове роз’яснення нових правил ведення обліку та складання звітності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Література:

1. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=92- 15

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2755-17

3. Семенко Т.М. Податковий і фінансовий облік ПДВ згідно Податкового кодексу України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2011_2/12_Semen.pdf