доц., к.е.н. Янчук Г.В.

Яковенчук О.О.

Зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості в бюджетних установах за рахунок удосконалення форм фінансової звітності

 

Питання заборгованості за бюджетними видатками постало перед цілою низкою країн, які прагнуть економічної стабільності та сталого розвитку. Однією з умов запобігання заборгованості за видатками є дотримання суворих бюджетних обмежень із застосуванням засобів політичної та фінансової дисципліни.

Огляд літературних джерел представлено багатьма провідними фахівцями з бухгалтерського обліку, такими, як: Білуха М. Т., Валуєв Б. I., Бутинець Ф. Ф., Герасимович А. М., Гуцайлюк 3. В., Завгородній В. П., Кіндрацька Л. М., Кужельний М. В., Кузмінський А. М.

У бухгалтерському обліку виникнення зобов'язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією зі сторін дій, передбачених у договорі. Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що майже ніколи не збігаються моменти виконання зустрічних зобов'язань. Як наслідок, в однієї сторони у складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої - зобов'язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

За результатами досліджень виявлено причини, що впливають на утворення та зростання дебіторської i кредиторської заборгованості як по державному, так i по місцевих бюджетах:

-         система нормованого розподілу коштів;

-                      неякісний моніторинг та система контролю;

-                      нереальний бюджет, де відсутні кошти в обсязі, достатньому для досягнення цілей та зав­дань поточної політики. Унаслідок цього бюджетні установи намагаються досягти своїх політичних цілей, порушуючи передбачені асигнування;

-                      слабка фінансова дисципліна розпорядників бюджетних коштів та відсутність системного внутрішнього контролю, які призводили до відволікання бюджетних коштів і недостовірності облі­кових даних;

-                      недостатність моніторингу та недосконалість форм фінансової звітності стосовно заборгованостей, що перешкоджає ефективному управлінню бюджетними коштами.

Водночас запроваджена у бюджетній сфері звітність про виконання бюджетів усіх рівнів не повністю висловлює стан дебіторської заборгованості щодо строків її виникнення, оскільки за наказом Держказначейства від 03.04.2003 р. № 75 з квітня 2003 року з квартальної звітності про виконання державного бюджету за формою № 7 м було вилучено показник дебіторської заборго­ваності [1].

На утворення кредиторської заборгованості вплинули такі фактори, як:

-                      обмеженість дохідної частини бюджетів усіх рівнів, унаслідок чого неповно враховано потреби в коштах при затвердженні кошторисів;

-                      недосконале планування, що призводить до затвердження у кошторисах доходів і видатків необ'єктивних показників;

-                      невиконання дохідної частини бюджетів, що зумовлює неповне направлення асигнувань бюджетним установам порівняно з обсягом затверджених їм призначень.

3 метою встановлення єдиних вимог до порядку складання з 2009 року місячна фінансова звітність установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів складається й подається до органів Державного казначейства України за такими формами:

"Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" (№ 7д, 7м);

"Звіт про заборгованість за окремими програмами" (№ 7д.1, 7м.1).

У зазначених формах фінансової звітності наводяться суми дебіторської та кредиторської заборгованості, які склалися в установі на початок року та на звітну дату.

Сума зареєстрованих непроплачених фінанасових зобов'язань розпорядника бюджетних коштів повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості та сумі попередньої плати, відоб­раженим у звітах про бюджетну заборгованість (форма № 7д, № 7м), встановлених Порядками складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів на відповідний рік. У кінці року сума фінансових зобов'язань повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості (за винятком одержувачів бюджетних коштів), фінансових зобов'язань за попередньою оплатою та авансовими платежами не повинно бути [2].

Звіти про кредиторську заборгованість бюджетних установ здаються щомісячно, рух боргу у звітності відображається, проте відомості про загальну суму непогашеної заборгованості, про заборгованість у розрізі кожного кредитора, строки погашення та інші подробиці у звіти про викона­ння бюджету не включаються.

Відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями та здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, установлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів.

Отже, з метою зменшення дебіторської й кредиторської заборгованостей, поліпшення фінансового стану бюджетних установ та підвищення ефективності використання бюджетних коштів можливо надати пропозиції для виконання на державному і регіональному рівнях, а саме:

-                      необхідно розглянути доцільність затвердження для бюджетних установ форми звіту про стан претензійно-позовної роботи з погашення дебіторської заборгованості з метою здійснення подальшого аналізу;

-                      важливо переглянути методологічну базу щодо складання звіності всіх видів заборгова­ностей на предмет відповідності сучасним вимогам нормативно-правових документів та забезпе­чити доведення необхідних роз'яснень до всіх бюджетних установ. У звітах про виконання бюджету слід вказувати відповідності про загальну суму непогашеної заборгованості, про заборгованість у розрізі кожного кредитора, строки погашення та ін.;

-                      доречно організувати суцільний перегляд договорів, які ґрунтуються на авансуванні за раху­нок бюджетних коштів, на предмет внесення до них істотних умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1764;

-                      з метою посилення рівня претензійно-позовної роботи та погашення простроченої дебіторської заборгованості головним розпорядникам бюджетних коштів, розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня необхідно організувати проведення інвентаризації, розрахунків бюджетними установами, за результатами якої бухгалтерські служби повинні надати керівництву установ повну інформацію про стан простроченої дебіторської заборгованості, пропозиції щодо її погашення або списання.

Ефективне застосування методів ведення та організації управлінського обліку на сучас­ному етапі функціонування бюджетних установ, дозволить отримувати інформацію не тільки в роз­різі кодів бюджетної класифікації, а й за структурними підрозділами.

Література:

1. Сушко Н. Сучасний стан бухгалтерського обліку у державному секторі та перспективи його реформування / Н. Сушко // Бухгалтерский облік та аудит. - 2007. - № 11. - С. 28.

2. Про надання роз'яснень щодо обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів : Лист Державного казначейства України від 16.02.09 № 15-04/480-2380 [Електронний режим]. - Режим доступу : www.rada. gov.ua.

3. Джога Р. Облік у бюджетних установах: основи побудови, нормативна база, реформування / Р. Джога // Бухгалтерский облік і аудит. - 2009. - № 8 - 9. - С. 26-36.

4. Фальченко А.Ю. Облік дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ // Управління розвитком. – 2011. – №3 (100). – 145-147.