Асистент Мельник Н.О.

Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Внутрішня торгівля квотами в Україні

 

У 2011 році Міжнародний аудит виявив грубі помилки у виконанні Україною вимог Кіотського Протоколу:

а) нецільове використання грошей, отриманих від продажу квот;

б) порушення у процедурі верифікації викидів;

в) порушення правил подання звітності.

Про можливість припинення дії умов Кіотського Протоколу та заборону на міжнародну торгівлю парниковими газами було сказано ще у 2010 році через непрозорість процедури верифікації викидів. І вже з 12 жовтня 2011 року участь України в міжнародній торгівлі викидами парникових газів  була тимчасово припинена за порушення правил надання звітності про викиди парникових газів  за Кіотським Протоколом [2].

Україна не перша країна, в якій припинено функціонування механізмів Кіотського Протоколу. Подібна ситуація спостерігалась у Болгарії у 2010 році. Під час перевірки в їхньому реєстрі також були помічені помилки та недоліки під час моніторингу викидів парникових газів.

Таке рішення ухвалив Комітет Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі змін клімату (РКЗК ООН) у Бонні, засідання якого транслювалося в режимі on-line на офіційному сайті комітету. Причиною такого рішення став звіт експертів ООН, які перевіряли національний кадастр за 2008 рік. Експерти  зазначили, що Національний кадастр антропогенних викидів України не відповідає міжнародним вимогам, адже спостерігаються непрозорість системи обліку викидів парникових газів, прогалини в обліку викидів у сфері лісового господарства та землекористування, відсутність енергетичного балансу України [1].

Взагалі, на думку експертів ООН, національну систему обліку викидів і поглинання парникових газів не можна назвати прозорою, послідовною, повною і точною, як того вимагають міжнародні правила.

Оскільки термін заборони на міжнародну торгівлю квотами ще не визначено, Україна може скористатися ще однією функцією (системою) Кіотського Протоколу, а саме внутрішньою торгівлею сертифікатами на викиди.

Державне агентство екологічних інвестицій підтвердило, що санкції секретаріату РКЗК ООН тимчасові, і забороняють Україні вести проекти спільного здійснення міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів. Із запропонованих механізмів Кіотського Протоколу за Україною зберігається можливість реалізації внутрішніх проектів спільного впровадження за міжнародною процедурою. Повна заборона Україні на торгівлю квотами викидів парникових газів у рамках Кіотського Протоколу може призвести до щорічних втрат у розмірі $ 8 млрд. [1].

Що ж являє собою система внутрішньої торгівлі викидами? Вона діє у країнах Європи з 2005 року. Основні засади її полягають у тому, що кожне європейське промислове підприємство, яке відповідає вимогам Схеми Торгівлі Викидами EU ETS, отримує певну кількість сертифікатів на викиди парникових газів. Якщо деякі підприємства здатні зменшувати шкідливі викиди, наприклад, шляхом технологічних новацій, то вони можуть продавати залишкові сертифікати іншим фірмам, які перевищують норми наданого їм ліміту.

 Аналогічно, невикористані внаслідок зниження виробництва сертифікати можуть бути продані. Таким чином ініціюється національний, а згодом, і європейський ринок сертифікатів, який з точки зору економічної теорії є одним із найкращих методів регулювання ринку.

Така ж система може функціонувати і в Україні. Диференційований розподіл сертифікатів на викиди парникових газів між найбільш енергоємними та ресурсоємними секторами економіки дозволить уряду не лише керувати структурною перебудовою і впровадженням інноваційної політики, але й „запустити" внутрішній ринок торгівлі дозволами на викиди. Цей ринок стимулюватиме подальше скорочення викидів на підприємствах у найбільш гнучкий і дешевий спосіб, спрямує проекти Спільного впровадження у відповідні галузі, „підштовхне" підприємства до інновацій, скорочення енергоспоживання (а значить, і викидів парникових газів), і таким чином підвищить ефективність природоохоронної політики в цілому  [3].

Ще одна перевага запровадження схеми внутрішньої торгівлі — це сприяння вітчизняним промисловим підприємствам у продажу деше­вого потенціалу скорочення викидів парникових газів (особливо за умови інтеграції системи внутрішньої торгівлі України у схему торгівлі Євросоюзу).

У перспективі внутрішня торгівля дозволами на викиди повинна замінити проектноорієнтовану торгівлю за механізма­ми Спільного впровадження, з якими пов'язані суттєві фінансові та проектні ризики, а також відсутність гарантій того, що Україна отри­має найкращі з наявних технологій за проектами Спільного впровад­ження. Зрештою, внаслідок запровадження системи внутрішньої тор­гівлі, Україна отримає додаткові скорочення викидів для продажу на міжнародному ринку парникових газів згідно ст. 17 Кіотського Протоколу [3].

Внутрішня торгівля дозволами на викиди парникових газів може стати важливим інструментом скорочення викидів, який дозволить максимізувати прибутки від реалізації стратегічної переваги України як одного з найбільших продавців дозволів на викиди парникових газів.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.                 Електронний журнал УНІАН Економіка  – [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://economics.unian.net/ukr/detail/113252;

2.                 Електронний журнал «Новинар»– [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://novynar.com.ua/business/184851;

3.                 Офіційний сайт-розробник міжнародних проектів з вровадження механізмів Кіотського протоколу (EU, 2008). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.unfccc.int