Медицина/9. Гигиена и эпидемиология

Рублевська Н.І., Лєгостаєва В.П., Мороз Т.І.,

Гусарова О.І., Рублевський В.Д.

ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”

Дніпропетровська міська санепідстанція

Верхньодніпровська районна санепідстанція

Аерогенне надходження ксенобіотиків до дитячого організму в умовах промислового регіону

Як свідчать дані літератури, при однакових рівнях вмісту ксенобіотиків в атмосферному повітрі, дозові їх надходження (мг/кг×добу) неоднозначні для різних вікових груп населення: саме діти зазнають найбільшого аерогенного навантаження [1]. Вищезазначене обумовило мету даної роботи – надати гігієнічну оцінку аерогенного надходження ксенобіотиків до організму дітей, що мешкають в умовах промислових міст.

Матеріали і методи досліджень. Спостереження за вмістом в атмосферному повітрі хімічних забруднюючих речовин проведено у промислових містах Придніпровського регіону – Дніпропетровську та Дніпродзержинську. В якості «основних» або експериментальних зон обрали райони, на території яких розташовані промислові підприємства (переважно металургійної, коксохімічної, хімічної промисловості) – найбільш вагомі джерела забруднення атмосфери, а також район з інтенсивним транспортним рухом; в якості районів порівняння – житлові райони тих же населених міст, розташовані поблизу рекреаційних зон та на значній відстані від великих промислових підприємств та автомобільних магістралей. В атмосферному повітрі за результатами спостережень Держкомгідромету і міських СЕС проаналізовано вміст ксенобіотиків за період 1991-2008 рр. Гігієнічна оцінка стану атмосферного повітря проведена згідно з [2]. Для розрахунку середньодобових доз аерогенного надходження (АН доз.) ксенобіотиків було використано методичний підхід, викладений у [3]. Статистичну обробку матеріалів досліджень проведено із використанням методів біостатистики, реалізованих у пакеті програм статистичного аналізу STATISTICA v. 6.1 (ліцензія № AJAR909E415822FA).

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів досліджень щодо вмісту хімічних забруднюючих речовин в повітрі свідчить про те, що в атмосфері міст Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ постійно визначаються пил, сірки діоксид, вуглецю оксид, азоту діоксид. Найбільш забрудненим (р<0,05-0,001) цими ксенобіотиками є повітря у районі з інтенсивним транспортним рухом, де відмічається, в середньому за період спостереження, перевищення в 1,21 раза ГДК с.д. по вуглецю оксиду, в 2,23 раза – азоту діоксиду, в 2,35 – пилу. Привертає увагу стабільно високий вміст вуглецю оксиду на рівні 1,0-1,4 ГДК с.д. за середньорічними концентраціями протягом усіх років спостереження. В атмосфері промислових районів міст в середньому за період спостереження концентрації вищеназваних ксенобіотиків дещо нижчі: від 0,74 ГДК с.д. (вуглецю оксид) до 1,90 ГДК с.д. (пил). Однак, вміст сірки діоксиду, зареєстрований у повітрі промислових районів міст на рівні 0,28-0,34 ГДК с.д., вище, ніж в інших районах спостереження (р<0,05). Найнижчі концентрації сірки діоксиду (0,12 ГДК с.д.) встановлені в атмосфері району порівняння м. Дніпропетровськ; пилу (0,99 ГДК с.д.), вуглецю оксиду (0,32 ГДК с.д.) – в повітрі району порівняння м. Дніпродзержинськ (р<0,05-0,001). Встановлені концентрації знаходяться у межах величин, які зареєстровано у повітрі інших промислових населених міст: азоту діоксид на рівні 1,00-4,75 ГДК с.д., пил – 0,47-3,67 ГДК с.д., сірки діоксид – 0,46- 0,58 ГДК с.д., вуглецю оксид – 0,33-0,70 ГДК с.д. [4,5] та вище концентрацій, що визначаються в атмосферному повітрі агропромислового регіону: сірки діоксид від 0,08 до 0,16 ГДК с.д., пил – 0,7-1,3 ГДК с.д. [6].

У повітрі районів спостереження міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ постійно реєструються значні середньорічні концентрації специфічних забруднюючих речовин: до 3,67 ГДК с.д. – фенол, до 3,08 ГДК с.д. – аміак, до 6,33 ГДК с.д. – формальдегід, а також в окремі роки до 1,13 ГДК м.р. – сірководень. У середньому за період спостереження достовірно нижчий (р<0,05-0,001), ніж в інших районах, вміст сірководню (0,25 ГДК м.р.), фенолу (0,67 ГДК с.д.) встановлений в атмосфері району порівняння м. Дніпропетровськ, вищий – у промислових районах міст та у районі з інтенсивним транспортним рухом. Найвищі концентрації вказаних ксенобіотиків характерні для промислових районів міст. Слід звернути увагу на стабільно високі концентрації формальдегіду в атмосфері промислових районів м. Дніпродзержинськ: середньорічні концентрації цієї речовини коливалися від (0,008±0,001) мг/м³ до (0,019±0,002) мг/м³ і перевищували ГДК с.д. від 2,67 до 6,33 разів. Необхідно також відмітити, що вміст формальдегіду у повітрі має тенденцію до поступового підвищення з часом. Враховуючи, що джерелом надходження формальдегіду у навколишнє середовище є не тільки промислові підприємства, але й автотранспорт, можна припустити, що встановлена тенденція пов’язана зі зростанням чисельності автомобільного парку. Вміст бенз(а)пірену в атмосферному повітрі міст в середньому за період спостереження в 2,08 (м. Дніпродзержинськ) та 3,32 раза (м. Дніпропетровськ) перевищував ГДК с.д. Найбільш забрудненим бенз(а)піреном є повітря у районі розміщення автомагістралей – в середньому на рівні 4,16 ГДК с.д. В окремі роки спостереження середньорічні концентрації дорівнювали 6,88 ГДК с.д. Встановлені величини вмісту бенз(а)пірену відповідають значенням, які зареєстровано в інших промислових містах та населених пунктах з інтенсивним транспортним рухом [7].

На підставі фактичних концентрацій хімічних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі районів спостереження міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ розраховане АН доз. (мг/кг×добу) ксенобіотиків до дитячого організму. Аналіз середньодобових доз надходження окремих ксенобіотиків з атмосферним повітрям свідчить про те, що дитяче населення міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ зазнає впливу більш значного (р<0,05), порівняно з референтними величинами та допустимими добовими дозами надходження тієї чи іншої речовини до організму [8], аерогенного навантаження такими речовинами, як азоту діоксид (в 2,2-2,5 раза), формальдегід (в 2,2-4 рази), бенз(а)пірен (в 2,0-2,7 раза). При зіставленні встановлених нами величини аерогенного надходження ксенобіотиків з такими ж, отриманими в інших населених місцях – Запоріжжя, Київ, Дружківка (за даними [8]), визначено, що до організму дітей-мешканців промислових міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ надходить більша, ніж в інших регіонах, в 2,8 раза добова доза вуглецю оксиду, в 3,3 раза більша доза фенолу, в 2,2 раза – формальдегіду, в 2-3,5 раза – бенз(а)пірену.

Аналіз аерогенного надходження ксенобіотиків дозволив встановити, що умовах м. Дніпродзержинськ до організму дітей надходять вірогідно (р<0,05) вищі, ніж в умовах м. Дніпропетровськ дози фенолу (в 2,5 раза) і формальдегіду (в 2,2 раза). Надходження вуглецю оксиду в 1,6 раза вище (р<0,05) у Дніпропетровську. Встановлена різниця пов’язана зі специфікою забруднювачів повітря у містах спостереження, інтенсивністю автомобільного руху. Отримані нами дані свідчать, що найменшого аерогенного навантаження ксенобіотиками зазнають діти-мешканці району порівняння. Так, надходження пилу до організму дітей в 2,1 раза, вуглецю оксиду в 2,1 раза, формальдегіду в 1,4 раза нижче у районі порівняння, ніж в районі з інтенсивним транспортним рухом (р<0,05). Надходження діоксиду сірки в 2,8 раза, сірководню в 1,5 раза вище у промисловому районі, ніж в районі порівняння (р<0,05).

Висновки. 1. До організму дітей-мешканців промислових міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ надходить більша, ніж в інших регіонах України (Київ, Запоріжжя, Дружківка), в 2,8 раза добова доза вуглецю оксиду, в 3,3 раза більша доза фенолу, в 2,2 раза – формальдегіду, в 2-3,5 раза – бенз(а)пірену. 2. Дитяче населення міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ зазнає впливу більшого (р<0,05), порівняно з референтними величинами, аерогенного навантаження азоту діоксидом (в 2,2-2,5 раза), формальдегідом (в 2,2-4 рази), бенз(а)піреном (в 2,0-2,7 раза).

ЛІТЕРАТУРА

1. Оценка антропогенной химической нагрузки на детский организм в условиях среды крупного промышленного города / Н.Ф. Иваницкая, В.Я. Уманский, Л.А. Сергеева [и др.] // Гигиена населенных мест. – 1999. – Вып. 35. – С. 497 - 503.

2. ДСП–201-97. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами). – К., 1997. – 57 с.

3. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Ю.А. Рахманин, С.М. Новиков, Т.А. Шашина [и др.] – М.: Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава России, 2004. – 143 с.

4. Малоног К.П. Гігієнічна оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 14.02.01 «Гігієна» / К.П. Малоног. – К., 2007. – 20 с.

5. Сітало С.Г. Субпопуляційний склад еозинофілів як критерій забруднення атмосфери алергійними чинниками / С.Г. Сітало // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 2 (49). – С. 29 - 32.

6. Грищенко С.В. Гігієнічна оцінка техногенного забруднення атмосферного повітря населених місць Полтавської області / С.В. Грищенко, Ю.О. Іщейкіна // Гігієна населених місць. – 2009. – Вип. 53. – С. 47 - 52.

7. Черниченко І.О. До питання оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для населення / І.О. Черниченко, Я.В. Першегуба, О.М. Литвиченко // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 3. – С. 19 - 22.

8. Петросян А.А. Аналіз дозового інгаляційного навантаження від забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами / А.А. Петросян, О.І. Турос, О.М. Картавцев // Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 2. – С. 25 - 28.