К. пед. н., Самсутіна Н.М.

Бердянський державний педагогічний університет, Украина

Застосування методів активного навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів фізичної культури

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України, детермінованому її входженням до загальноєвропейського освітнього простору, визначено принципово нові завдання для вищих навчальних закладів щодо підготовки фахівців нової генерації. Одночасно зростають вимоги суспільства до якості підготовки майбутніх учителів фізичної культури, здатних виконувати багатофункціональну професійну діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах. Модернізація вищої педагогічної освіти в Україні в умовах адаптації до європейських стандартів вимагає впровадження нових форм та методів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. У процесі фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури постала проблема визначення оптимальних методів, які б забезпечували формування професійних функціональних компетентностей, це підтверджує актуальність обраної теми дослідження.

Як зазначає Л.С. Рибалко, “термін “методи активного навчання” (МАН) з’явився у 80-роки ХХ століття в школах ділових ігор і активних методів навчання, діяльність яких була спрямована на ознайомлення викладачів, керівників підприємств і ВНЗ з теоретичними розробками ділових й імітаційних ігор і набуття ними практичного досвіду проведення нетрадиційних методів і форм навчання молоді професійній справі. Їх поділяють на імітаційні та неімітаційні методи навчання” [1]. До імітаційних методів навчання Л.С. Рибалко відносить “ігрові методи: ділова гра, дидактичні ігри, ігрові ситуації, ігрові процедури й прийоми, стажування з виконанням посадової ролі, імітаційний тренінг, ігрове проектування, розігрування ролей, студентський театр, психодрама; неігрові методи – тренаж на робочому місці, реальне проектування, науково-дослідницька робота. Такі методи навчання як аналіз конкретної професійної ситуації (індивідуальний і груповий), вирішення виробничих завдань можуть реалізовуватися в ігрових і неігрових формах. До неімітаційних методів навчання – проблемна лекція, дискусії, програмоване навчання, виїзні заняття (в школу, на виробництво), випускна (дипломна) робота на реальній основі, стажування без виконання посадової ролі” [1].

Л.В. Тополя вважає, що “з метою якіснішої підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, викладачам треба частіше звертатися до активних форм і методів навчання” [2, с. 65].

Ми поділяємо думку автора про те, що “активним вважається таке особистісно орієнтоване навчання, яке: виховує дієвість, ініціативність, самостійність, здатність до енергійного і продуктивного пізнання світу, уміння аналізувати, трансформувати навчальну інформацію; забезпечує систематичну мотивовану мобілізацію вольових, емоційних, інтелектуальних зусиль на досягнення навчально-пізнавальної мети, міцне засвоєння знань, умінь і навичок; сприяє активному оволодінню способами навчальної та професійної діяльності, розвитку мислення і творчої уяви; формує свідоме ставлення до змісту і процесу навчання, явищ реальної дійсності, активну життєву позицію” [2, с. 65].

У процесі фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, спрямованої на формування професійних функціональних компетентностей, під час вивчення професійно орієнтованих дисциплін та спецкурсів нами застосовано такі форми підготовки, як лекції, практичні заняття, де було використано активні методи навчання.

У процесі оволодіння студентами знаннями, необхідними для виконання професійних функцій учителя фізичної культури, нами застосовано проблемні лекції. Проблемні лекції належать до активних методів навчання, в ході яких новий матеріал вводиться як невідомий у формі проблемного завдання, що необхідно було вирішити студентам. Викладач перед викладенням матеріалу лекції формулював проблему, яка спонукала студентів до пошуку суперечностей та шляхів їх вирішення, після чого спрямовував їх на вірні рішення. Це сприяло розвитку теоретичного мислення, формуванню знань, необхідних для виконання професійних функцій, підвищенню мотивації майбутніх учителів фізичної культури та активності студентів.

На практичних заняттях зі спецкурсу “Розвиток спеціальних навичок учителя фізичної культури” було застосовано такий активний метод навчання, як диспут. У процесі диспуту студенти шляхом вербального спілкування вирішували такі питання: в чому сутність професійної компетентності учителя фізичної культури; який зміст професійних компетенцій учителя фізичної культури; які функції учителя фізичної культури є найважливішими. Це сприяло формуванню переконань, розвитку творчого професійного мислення та формуванню системи знань, необхідних для виконання професійних функцій учителя фізичної культури.

На практичних заняттях зі спецкурсу “Розвиток спеціальних навичок учителя фізичної культури” нами було застосовано ділові ігри як активний метод навчання, який використовується для групового обговорення питань, що потребують зіставлення різних думок та оцінки експертів. В ході проведення ділової гри студенти виступали у ролі експертів з якоїсь проблеми, опрацювавши для цього додаткові теоретичні матеріали.

На практичних заняттях зі спецкурсу “Розвиток спеціальних навичок учителя фізичної культури” нами було застосовано імітаційний неігровий активний метод навчання – метод конкретних ситуацій, так званий метод case-study. Цей метод навчання призначений для поповнення знань, вдосконалення навичок і набуття досвіду в галузі майбутньої професійної діяльності. Особливістю застосування методу case-study було створення ситуації, яку засновано на фактах з реальної професійної діяльності учителя фізичної культури. До технології методу входили розробка моделі конкретної ситуації, яка могла відбуватися у реальному житті, відображення теоретичних знань та практичних навичок, які необхідно отримати студентам. Викладач виступав як ведучій, який створював питання та підтримував диспут. Це допомагало студентам співвідносити отримані теоретичні знання з реальною практичною ситуацією.

На практичних заняттях зі спецкурсу “Особливості проведення уроків гімнастики” нами застосовано метод аналізу педагогічних ситуацій, які відтворюють виконання професійних функцій учителя фізичної культури. Педагогічні ситуації визначають комплекс умов, за яких вирішується педагогічне завдання. Аналіз педагогічних ситуацій сприяє формуванню у майбутніх учителів фізичної культури вмінь визначати проблему, бачити причину її виникнення та шляхи її подолання. Метою застосування цього методу було проведення критичного аналізу рішень, прийнятих майбутнім учителем фізичної культури.

Таким чином, у процесі дослідження з’ясовано методи активного навчання (проблемні лекції, диспут, ділові гри; метод case-study; аналіз педагогічних ситуацій), які спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, що зумовлює підвищення їх мотивації до виконання професійних функцій учителя фізичної культури; набуття теоретичних знань, умінь та навичок щодо опанування професійними функціями учителя фізичної культури.

Література

1. Рибалко Л. С. Методи активного навчання студентів у вищій школі / http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ped/2009_35/4.html

2. Тополя Л. В. Активні форми навчання у вищій школі / Л. В. Тополя // Didactics of mathematics: problems and investigations. – 2006. – № 26. –
С. 65–70.