Гордашко Ю.А., доц. Суродейкіна Т.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Інновації в лексиці англійської мови сфери “The Internet”

Всесвітня комп’ютерна мережа змінила лексичний склад сучасної англійської мови. Інформаційна революція та розвиток мережі Інтернет призвели до появи величезної кількості нових понять, яким було дано назви як шляхом використання вже наявного мовного інвентаря, так і шляхом створення абсолютно нових лексичних одиниць. Ми вважаємо, що саме активне використання комп’ютерної техніки та мережі Інтернет справляє найбільший вплив на поповнення словникового складу англійської мови.

Останнім часом словник англійської мови збагатився і продовжує збагачуватися багатьма дослідниками, що викликало необхідність його системного лексикографічного опису.

Проблемою неології займалися такі вчені, як І. В. Андрусяк, В. Г. Гак, С. М. Єнікеєва, Ю. О. Жлуктенко, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний, Є. С. Кубрякова, Р. К. Махачашвілі, І. І. Мурко, Т. О. Пахомова, Є. В. Пономаренко, Є. Б. Черкаська, А. В. Янков та інші.

Актуальність досліджень багатьох мовознавців полягає в тому, що на сьогоднішній день процес появи неологізмів є невпинним, він присутній у кожній галузі науки та суспільства.

Метою нашої статті є: визначити роль неологізмів в сучасній англійській мові сфери “Internet”, вивчити шляхи її адаптації.

Досліджуючи неологізми англійської мови, ми виходимо із загально- прийнятого розуміння їх як нових лексичних одиниць чи нових значень уже існуючих одиниць мови, які з’являються у певний період її розвитку, поширюються і визнаються загалом як мовна норма, сприймаються разом з тим як нові одиниці мови. Новими вони є в тому сенсі, що на початку визначеного періоду ще не належать до мовної системи, а в кінці цього періоду стають її визнаними елементами. Таким чином, дослідження неологізмів має асоціюватися з певним проміжком часу, а неологізми є не лише новими мовними одиницями, а такими, котрі знайшли шлях до загального вжитку.

Можна погодитися з міркуваннями В. Д. Девкина, що нині стало особливо характерним творче відношення до мовних засобів спілкування. Небайдуже ставлення до способу висловлювання, нетерпимість до мовної неточності, прагнення до оригінальності визначає повсякденну комунікацію [3, c. 175].

З проникненням інформаційних технологій в усі сфери людського життя з’явилася величезна кількість найменувань на позначення людей, які певним чином для досягнення своїх цілей користуються мережею Інтернет. Людина, що активно використовує Інтернет, позначається терміном e-surfer (формальнішим аналогом могло б слугувати Internet user): seniors, outsmart, younger, e-surfers [1, c. 216].

Беручи до уваги значення та сферу вживання лексичних одиниць можна поділити їх на наступні групи:

1) бізнес: e-commerce, e-tail, e-retail, cybershopping, e-trade, e-marketing, e-file, e-gold, cybercash, digital currency, virtual money, e-mall.

2) освіта: e-education, online learning, e-rater, digital learning.

3) робота: e-job, e-cruitment, e-hiring.

4) електронні відповідники друкованих/писаних текстів: e-book, ebrary, virtual library, e-catalogue, e-newsletter.

5) люди: e-mail, e-consumer, e-trader, e-entrepreneur, e-Envoy.

6) політика: cyberdemocracy, e-government, e-voting.

Саме слово Internet перетворилося на базу для цілої серії неологізмів, особливо фразеологічних (Internet appliance, Internet host, Internet cafe’). Також послужило зразком для таких поширених інновацій, як intranet, extranet, evernet. Необхідно також відмітити, що виникло новотворення outernet для позначення традиційних доінтернетівських засобів інформації – преси, літератури, телебачення тощо.

Г. О. Козьмик відмічає, що основою для багатьох неологізмів став і скорочений варіант слова Internet - the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation. У цьому зв'язку відзначимо концентрацію неологізмів навколо назви міжнародної інформаційної комп'ютерної мережі Internet. Існує, наприклад, цілий ряд експресивно забарвлених слів і словосполучень, що проводять аналогію між Інтернет і швидкісною шосейною дорогою, супермагістраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn [2, c. 69].

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологічного розвитку розвивається і мова, утворюються все нові і нові неологізми, нові словотворчі елементи, які необхідні для адекватного відображення нової технологічної реальності.

У природі людини закладено прагнення оновлення. Слова, які постійно повторюються, набридають. За допомогою нових слів мова розриває рутину повсякденності, однаковості. Предмети та явища залишаються, але їх назви змінюються. Людина відшукує в понятті яскраві, помітні ознаки, і перейменовує явище або предмет з урахуванням цих ознак.

Література:

1. Зацний Ю. А., Янков А. В. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття: англо-український словник / Ю. А. Зацний, А. В. Янков. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 360 с.

2. Козьмик Г.О. Світ сучасної людини в контексті мовних змін. Інноваційні процеси у лексичній системі англійської мови на межі ХХ і ХХІ століть / Г.О. Козьмик. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2007. – 111 с.

3. Девкин В.Д. Очерки по лексикографии / В. Д. Девкин. – М. : Прометей, 2000. – 395 с.