Філософія/4. Філософія культури

Журба А.М.

Луганська обласна виконавча дирекція ФСС з ТВП

Директор Сватівської міжрайонної виконавчої дирекції, Україна

Субкультура як нова конфігурація масової втечі від реальності

Наше суспільство – суспільство постійних змін, новацій, трансформацій, реорганізацій, які завжди примушують людину пристосовуватися (адаптуватися) до нових умов існування. Такі умови прозводять до того, що «...мільйони простих психологічно нормальних людей опиняться у різкому конфлікті з майбутнім. Будучи громадянами самих богатих у світі і найбільш технічно розвинутих країн, багато з них з усе більшим трудом будуть встигати за вимогами змін, які характерні для нашого часу. Для них майбутнє наступить дуже швидко» [1, c. 21]. Як це не дивно, але такі передбачення були окреслені ще у другій половині ХХ століття Е. Тофлером («Шок майбутнього»). У цій праці звернено увагу на надшвидкі темпи змін культурного, політичного буття, які так характерні саме для нашого суспільства, та про те, як ми до них адаптуємося. Праця Е. Тофлера – про майбутнє і про те, який шок чекає всіх нас з його настанням. Пискорення змін впливає не тільки на економічні, політичні процеси, розвиток промисловості, а й, перш за все на наше приватне життя, яке може привести людину до втрати психічної рівноваги, або взагалі до психологічної хвороби. Цій хворобі автор дає назву "шок майбутнього".

Якщо спробувати уявити цю ситуацію, то складається враження, що людство запустило дивні механізми цивілізації, які помістили нас на жахливий екскалатор, що рухається донизу (але ми цього не бачимо). І тому, для того, щоб хоча б стояти на місці, ми повинні рухатися; постійно пристосовуючись до нової швидкості (нової реальності). У таких умовах майбутнє зливається з сьогоденням (настає значно раніше), та втрачає свій онтологічний сенс. Напевно, «шок майбутнього», на якому наголошував Е. Тофлер, став вже «шоком сьогодення».

Звісно «шок сьогодення» – це великий, багатогранний масив сучасних проблем, вирішення яких під силу тільки колективним зусиллям та дослідженням багатьох вчених.

У нашому дослідженні хотілося звернути увагу, по-перше, на деконструкцію культурного простору і стрімкого утворення малих культурних світів у середині самого суспільства, по-друге, спробувати знайти пояснення, чому у сучасному суспільстві склалися сприятливі умови для виникнення унікальних молодіжних субкультур, та які наслідки будуть від цього процесу.

Е. Тоффлер вводить новий термін "шок культури" – це стан, коли непідготовлена людина або група людей опиняються в іншому середовищі, чужій культурі. Так сталося, що усі ми одночасно опинилися у «чужому» культурному просторі. Одна з недругорядних причин – це стрімкий розвиток субкультур, особливо молодіжних, які, по великому рахунку, є предвісниками нового культурного укладу, нового стилю та способу життя. Молодь – це проекція майбутнього, яка дуже швидко стане реальністю. Дослідивши молодіжні субкультури, ми привідкриємо завісу прийдешнього світу. Ця проблема є актуальною у сучасних дослідженнях і вимагає ретельного аналізу.

Уперше у науковий обіг поняття субкультури увів Д. Райзмен ще у 1950 році, але більш змістовний та системний аналіз провів Д. Хебдідж у своїй науковій праці «Субкультура: значення стиля» (1979 р.).

Найбільш відомими є дослідження молодіжних субкультур у працях М. Мафесолі,  Ф.Трешера, П. Кресі, Р. Мертона,  А. Коена, Р. Клоуорда, Л. Олін Дж. Кларка, Т. Джефферсона, М. Брейка, П. Уілліса, М. Рубинштейна, І. Ігнатьєва, І. Арямова, М. Белокопитової, В. Смірнова, Н. Рибнікова,  М. Тітми, В. Шубкіна,  Н. Блінова тощо.

У радянські часи не існувало поняття «молодіжна субкультура», а вживався термін «неформальне об’єднання молоді» (НОМ) (праці С. Іконнікової В. Лисовського І. Бестужева-Лади, А. Ковальової, П. Гуревича тощо; серед сучасних українських та російських  дослідників – Є. Омельченко, С. Лєвікової, В. Лукова, А. Козлова, Л. Варяниця, Д. Виговського,  А. Мінаєва, Р. Боднара, Т. Латишева, Є. Васильчука, Н. Слюсаревського тощо).

Спираючись на велику наукову спадщину, окреслемо деякі ознаки субкультури:

-                     замкнуті товариства по інтересам;

-                     притаманний ескапізм (втеча від реальності);

-                     рух, який пасивно або активно (іноді навіть агресивно) протидіє (повністю або частково) цінностям традиційної культури;

-                     мають спільний світогляд, єдиний стиль одягу, імідж, мову, атрибутику тощо;

Звісно, сама логіка утворення субкультури спрямована на протидію загальнопринятій культурі суспільства, яка інколи може мати навіть агресивний та екстремістський характер (контркультура), тому стає зрозумілим, що субкультура є замкнутим товариством по інтересам, яка у всякому випадку відмежовується від основної культури

Ураховуючи вищевикладене, у подальшому дослідженні хотілося б звернути увагу на такі складні  і неоднозначні питання:

- по-перше, це етимологічні аспекти субкультури. Спираючись на наукову спадщину та сучасні дослідження цього поняття постають закономірні питання: субкультура від лат. sub – під и cultura – культура; тобто вона є підкультурою зі специфічним зв’язком з культурою, чи, наприклад, є частиною самої культури: «Субкультура – це частина загальної культури нації, в окремих аспектах, яка відрізняється або протиставиться цілому, але у головних рисах узгоджується та продовжує культуру нації, яка отримала назву домінуючої культури [3]?

- по-друге, відомо, що субкультура може відрізнятися від основної домінуючої культури, навіть досягати радикального протистояння, несприйняття системи цінностей, поведінки та набувати ознак контркультури. У цілому в сучасних умовах назріла проблема демаркації культури від субкультури, контркультури та не-культури, яка вимагає подальших досліджень.

- по-третє, наш час – час кумирів та поклонників. На це зорієнтовані телебачення, Інтернет, реклама, які дуже вдало пропагандують «немов мессія» свій спосіб життя. Це частково пояснює утворення багаточисельних фендомів. Хоча звісно, більшість фендомів, так як вони утворюються тільки навколо своїх кумирів, не завжди можуть утворювати ту чи іншу субкультуру. Не зважаючи на ці обставини, в дослідженні молодіжних субкультур, на нашу думку, є актуальним глибинний аналіз фанатських спільнот (причини винекнення, сутність тощо).

 

Література:

 

1. Тоффлер Э. Шок  будущего: пер. с англ. / Э. Тоффлер. — М.: ООО “Издательство ACT”, 2002. – 557, [3] с. — (Philosophy).

2. Кравченко А.И. Культурология: Учебное пособие для вузов / А.И. Кравченко – 3-е изд. – М.: Академический проект, 2001. [Електроний ресурс доступу] – Режим доступу:

http://www.countries.ru/library/typology/subcultura.htm