Физическая культура и спорт/ 3.Спортивная медицина и реабилитация

К.м.н. Гусак В.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ВІДНОВЛЕННЯ В СИСТЕМІ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ ДИСТАНЦІЇ

 

Актуальність. При щільному графіку інтенсивних тренувань у підготовчому періоді та частих стартах в змагальному періоді, природні процеси відновлення функцій організму знаходяться під постійним тиском прогресивно наростаючого стомлення [1]. У цьому випадку про ефективну змагальну діяльність спортсмена доводиться забути. А також серйозно задуматися про наслідки подібних, межуючих з патологією станів, для його майбутнього здоров'я [2].

У контексті подібних проблем особливу роль відіграє продумана і фізіологічно обгрунтована програма відновлювальних заходів, покликаних активізувати і скоротити час відновних реакцій організму не тільки професійних спортсменів, але і підлітків, які займаються в різних спортивних секціях [3].

Аналіз опрацьованої нами літератури свідчить, що в спортивному тренуванні слід прагнути до комплексного застосування процедур. Це дає більш відчутний ефект після виконання різних за обсягом і спрямованості навантажень і є важливою умовою для досягнення високого спортивного результату.

Дана обставина дозволила нам припустити, що застосування відновлювальних комплексів дозволить отримати більший ефект порівняно з застосуванням у тренувальному процесі лише одного із засобів відновлення.

Мета дослідження. Оцінити вплив застосування сауни в поєднанні з самомасажем на ефективність процесу відновлення бігунів на середні дистанції.

Результати дослідження. Дослідження впливу медико-біологічних засобів відновлення на організм юних спортсменів проводились на базі ДЮСШ в Чернівецькій області. Контрольну групу склали 20 юних спортсменів, у яких нижче зазначені медико-біологічні засоби відновлення не використовувались.

Результати проведених спостережень в основній групі (20 бігунів на середні дистанції -1500м, віком 14-15 років) показали, що в залежності від спрямованості педагогічних впливів для прискорення відновлення працездатності легкоатлетів доцільно застосовувати три комплекси відновлювальних заходів.

Перший комплекс застосовується в перерві між ранковим і вечірнім тренуванням чи після змагань. Рекомендується перебування в парній при температурі 80-90 °С (2 заходи по 5-7 хв). Після кожного заходу доцільно застосовувати контрастні процедури: душ, ванна з температурою води 16- 17°С протягом 20-40 сек., а потім з температурою 37-38°С протягом 1,5-2хв., після цього знову прохолодна вода 10-15 сек., а потім гаряча (40-42 °С) протягом 1 хв. Далі відпочинок чи плавання в басейні з температурою води 25-27 °С  протягом 5-7 хв. і самомасаж.

Другий комплекс включає використання лазні в перервах між іграми і тренуваннями тривалістю понад 18-20 годин або в день відпочинку після виконання великого тренувального (змагального) навантаження. Використовується сауна (3 заходи по 5-7 хв). При цьому рекомендується одноразове застосування прохолодних водних процедур протягом 10-15 сек., гарячих тривалістю 2,5-3 хвилин і самомасажу. Збільшується і час відпочинку між заходами до 7-10 хвилин, температура води в басейні - 30 °С.

У третьому варіанті передбачається застосування відновлювальних засобів у період після закінчення  змагань або наприкінці мезо- чи мікроциклу. При цьому лазню варто застосовувати не відразу після закінчення тренувань чи  змагань, а наступного дня. У цьому варіанті зберігається зазначена вище температура в парній, кількість заходів збільшується до 4-5 (в залежності від самопочуття), але час перебування в парній залишається тим самим. Температура води як у першому варіанті. В кінці виконують самомасаж.

Проаналізувавши результати застосування запропонованих комплексів відновлення в основній і контрольній групі у бігунів на середні дистанції (1500м), відмічено покращення швидкісно-силових можливостей спортсменів основної групи в кінці другого мікроциклу (рис. 1).

Отримані дані свідчать про покращення спортивних результатів в бігу на 1500м. у дослідній групі бігунів в порівнянні з контрольною групою, а саме: 4,49±0,03 хвилини – досліджувана група, відносно значень контрольної групи 4,55±0,03 хвилини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кінець ІІ мікроциклу

 
 

 


Рис. 1. Вплив запропонованих комплексів

відновлювальних заходів на швидкісні показники бігунів на 1500м.

 

Висновки

1.     Раціональне і планомірне застосування медико-біологічних засобів відновлення багато в чому визначає ефективність всієї системи підготовки спортсменів і, як наслідок, в значній мірі обумовлює вдосконалення їхньої фізичної підготовленості і досягнення високих і стабільних спортивних результатів.

2.     Результати застосування сауни в поєднанні з самомасажем свідчать про покращення спортивних результатів в дослідній групі бігунів на 1500 м в  кінці другого мікроциклу в порівнянні з контрольною групою, а саме: 4,49 ±0,03 хв. – досліджувана група, відносно значень контрольної групи 4,55±0,03 хв.

 

 

Література:

1.                        Ячнюк І.О., Воробйов О.О., Романів Л.В. та ін. Відновлювальні засоби працездатності у фізичній культурі і спорті: Підручник.-Чернівці: Книги ХХІ, 2009.- 432с.

2.   Мирзоев О.М. Применение восстановительных средств в спорте.-М.:СпортАкадемПресс, 2000.-204с.

3.   Материалы конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора физиологии, академика Рафаила Осиповича Файтельберга. 10-12 января 2003 года.- Одесса: , 2003.- 188с.