Книжник О.В., Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА

Екзогенне застосування рістрегулюючих речовин, здатних робити істотний вплив на гормональний статус рослин, є важливим резервом підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, поліпшення якості продукції і не може бути замінена іншими агроприйомами і методами [1]. Регуляторам росту, разом з добривами і засобами захисту рослин, відводиться пріоритетна роль в сільськогосподарському виробництві на найближче десятиліття. До числа основних вимог, що пред'являються таким засобам захисту рослин, відносяться низькі норми витрати, швидка утилізація в природних умовах, нездатність акумулюватися в ґрунті і харчових продуктах [2, 4].

Буряк цукровий був і залишається важливою технічною і єдиною промисловою цукроносною культурою країн помірного клімату. На жаль, цукровий ринок є одним із найбільш нестійких ринків серед всіх продуктових. Тому цю обставину потрібно враховувати, вирощуючи відповідну культуру. Ефективне використання фізіологічно активних сполук у буряківництві передбачає одночасне використання їх на різних етапах (об’єктів) онтогенезу рослин цукрового буряка. Одним із таких об’єктів є насіння.

Метою наших досліджень було вивчення впливу четвертинної амонієвої сполуки – хлорхолінхлориду на насіннєву продуктивність культури цукрового буряка.

Хлормекватхлорид – (ССС-720) – b-хлоретилтриметиламонійний хлорид ([СlC₂H₄N(CH₃)₃ ]⁺ Cl^-). Біла кристалічна речовина, що розкладається при температурі 245°С, нерозчинна у вуглеводнях, але розчина у воді; розчинність становить 74% при 20°С. Отримують взаємодією триметиламіну з дихлоретаном, реакція іде в одну стадію під тиском при температурі 80-90°С [3].

ЛД₅₀ для білих пацюків становить 640 мг/кг. Максимальна добова доза для людини становить 0,07-0,09 мг. Максимально допустимий рівень препарату в продуктах харчування становить 1-3 мг/кг, він малотоксичний, не має канцерогенних та бластомогенних властивостей, не акумулюється і не розкладається в організмі, через дві доби виводиться з нього. Водний 46%-ний розчин препарату називають ТУР. Він прозорий з неприємним запахом амінів, має нейтральну реакцію (рН 7). Не займається.

Хлормекватхлорид вперше синтезований у Німеччині фірмою «Штефес».

Насіння рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 однократно обробляли водним розчином хлорхолінхлориду (0,5 %). Робочий розчин рівномірно розподіляли за допомогою пульверизатора у співвідношенні 1:1. Зволожене таким чином насіння декілька раз ретельно перемішували і витримували 24 год. При кімнатній температурі під вологою накидкою, змоченою розчином дослідного препарату. Через добу їх розстеляли тонким шаром і підсушували. У якості контролю використовували насіння оброблене водопровідною водою у відповідності з методичними рекомендаціями.

Для визначення посівних якостей насіння (енергії проростання та схожості) його пророщували в термостаті в чашках Петрі на зволоженому фільтрувальному папері при температурі 25^оС у чотирьохкратній повторюваності.

Отримані нами результати свідчать, що обробка насіння цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72 хлормекватхлоридом (0,5 %) призводила до зміни інтенсивності проростання і схожості насіння у порівнянні з контролем (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив ретарданта на схожість насіння рослин цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72, 2013 р.

Варіант досліду	Фракція насіння, мм	Кількість пророслих плодів даної фракції, %
Контроль	2,5 – 3,5 мм	30±0,31
Хлормекватхлорид (0,5 %)		*40±0,15
Контроль	3,5 – 3,75 мм	36±1,05
Хлормекватхлорид (0,5 %)		*47±0,57
Контроль	3,75 – 4,5 мм	45±0,22
Хлормекватхлорид (0,5%)		*60±0,12

Примітка: . * – різниця достовірна при Р<0,05.

Насіння, яке оброблялося хлормекватхлоридом мало помітно вищу схожість порівняно з контролем.

Результати наших досліджень свідчать, що насіння більш крупних фракцій (3,5 – 3,75 мм та 3,75 – 4,5 мм), оброблене хлормекватхлоридом, має значно вищу схожість порівняно з дрібною фракцією 2,5-3,5мм

Таким чином, обробка насіння рослин цукрового буряка хлормекватхлоридом (0,5 %) підвищує схожість насіння усіх фракцій.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Євтушенко В. Економічні аспекти виробництва екологічно чистої продукції / В. Євтушенко // Натураліум. – 2005. – №4. – С. 2-4.

2. Таран Н. Ю. Регулятори росту у формуванні адаптивних реакцій рослин до посухи / Н. Ю. Таран // Вісник аграрної науки. –2004.– № 8. – С. 29-31.

3. Химический энциклопедический словарь / гл. ред. И. Л. Кнунянц. – М. : Современная энциклопедия, 1983. – 661 с.

4. Шакирова Ф. М./ Влияние фэтила на гормональный баланс проростков пшеницы в связи с устойчивостю к дефициту влаги / Ф.М. Шакирова // Агрохимия. – 2004. – № 5. – С. 54-58.