Гордійчук О.О.

Науковий керівник - Попадюк О.О.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Світовий досвід використання моделей мотивації трудової діяльності у підприємницькій діяльності фірми

Весь світ повний людей, готових щось робити. Причому деякі готові працювати, а решта - готові дозволити їм зробити це.

Роберт Фрост

Як нам всім добре відомо, діяльність підприємства залежить від різноманітних факторів. Проте, не слід забувати , що основу фірми складають її працівники, адже саме через них ми будемо втілювати всі свої ідеї в життя. Оптимальним варіантом для нас би була максимальна відданість своїй роботі від працюючого, але як цього досягти? В умовах ринкової економіки взаємовідносини між працівниками підприємства і його керівництвом складаються по-новому. Донедавна проблемам мотивації не приділялося великої уваги, а сьогодні – це необхідність для керівництва як на рівні підприємства, так і на рівні держави.

Метою дослідження є виявлення основних аспектів мотивації праці; аналіз зарубіжного досвіду застосування мотивації.

Вагомий внесок в розвиток теорії мотивації зробили відомі зарубіжні та вітчизняні науковці. Фундаментальні дослідження були зроблені такими економістами, як А. Сміт, А. Маслоу , Й. Шумпетер та інші. Щодо сучасних вітчизняних досліджень, то такі науковці як І. Бондар, А. Колот, Е. Лібанова свої праці присвячували аналізу та пошукам можливих шляхів вдосконалення мотиваційного механізму.[3]

Основними елементами, за допомогою яких здійснюється процес стимулювання та мотивації є стимул та мотив, відповідно. Проте слід розрізняти ці поняття. У науковій літературі існує велика кількість трактувань понять «стимул» та «мотив». Отже,стимул - це зовнішня причина, яка спонукає людину діяти для досягнення поставленої мети. Він може мати матеріальне вираження, або виступати у вигляді наданих можливостей, надій чи дій інших осіб. Проте, не слід забувати, що надмірне вживання моральних стимулів може викликати кар’єризм, користолюбство.

Що стосується мотиву ,то це є внутрішня спонукальна сила, яка примушує людину до здійснення певних дій. Він проявляється як реакція людини на зовнішні обставини, ситуації, умови тощо. Мотиви регулюють інтенсивність праці, спонукають проявляти наполегливість, старанність щодо досягнення поставлених цілей.[2, с. 146]

Мотивація відноситься до числа тих проблем вирішенням яких у світовій практиці завжди приділялась належна увага. Існує велика кількість теорій, концепцій, методик, які кожна країна використовує для досягнення високого результату. Закордонний досвід слугує основною базою для розробки власних методів та інструментів мотивування персоналу. На сьогодні привертають увагу моделі та досвід мотивації японських, американських, а також західноєвропейських фірм.

Система стимулювання праці порівняно з іншими розвиненими країнами в Японії досить гнучка. Вона базується на трьох основних факторах: професійній

майстерності, стажу роботи та віку. Розмір окладу робітника, інженера, керівника нижчої чи середньої ланок залежить від цих факторів та здійснюється за тарифною сіткою, які

характеризуються категорією і розрядом. Більшість японських компаній в політиці матеріального стимулювання використовують синтезовані системи, що поєднують елементи вікової та нової трудової тарифікації працівників.[1] До заходів нематеріального стимулювання, що використовуються в Японії, можна віднести активне залучення працівників у різні виробничі гуртки та рухи, такі як “За підвищення продуктивності праці”, “За роботу без браку”, “Контроль над якістю продукції” тощо.

Мотиваційна система США характеризується цілеспрямованим характером формування мотивів. В даному випадку важливе значення відводиться покращенню матеріального стимулювання, виявленню різних видів стимулів - метою яких є максимального задоволення потреб працюючих. На американських підприємствах має місце підвищення розмірів оплати праці при наданні важливого значення кваліфікаційному рівню працівника, що відображає рівень освіти, кількість освоєних спеціальностей. Також приділяється велика увага персональній відповідальності.[4]

Сучасні системи стимулювання на заході характеризуються поширенням заохочень за рахунок впровадження різноманітних нововведень. Велика кількість західноєвропейських фірм формують преміальні фонди. Їхній розмір залежить від приросту обсягу продажу нової продукції, її частки в загальному обсязі виробництва. Зокрема, французька модель мотивації праці характеризується диференційованими економічними інструментами, включаючи стратегічне планування та стимулювання конкуренції, гнучку систему оподаткування тощо. ЇЇ особливість полягає у включенні стратегічного планування в ринковий механізм. Базою для ринкових відносин у французькій моделі є конкуренція, що безпосередньо впливає на якість продукції, задоволення потреб населення в товарах і послугах, зменшення витрат виробництва. У французькій моделі заслуговує на велику увагу методика оцінки праці,яка проводиться за шістьма показниками: професійні знання, продуктивність праці, якість роботи, дотримання правил техніки безпеки, етика виробництва та ініціативність.

Вивчення досвіду формування систем мотивації в зарубіжних фірмах різних країн, дозволяє розширити спектр мотиваційної та стимулюючої діяльності як окремих підприємств так і держави в цілому на вітчизняному рівні. Головним залишається підшукати найдоцільніший спосіб мотивації, що є головною проблемою керівників. Умілий начальник завжди знайде правильний підхід до робітника і цим самим забезпечить гарне майбутнє своїй фірмі, в протилежному ж випадку – понесе збиток .

Список використаної літератури

1.Крушельницька О.В,Олійник С.О.Світовий досвід мотивації працівників та можливості його адаптації до умов підприємств України//Вісник ЖДТУ.-2012р.- №1.-С.137-139.

2.

 Рульєв В.А., Менеджмент.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://pidruchniki.ws

3.Заярна Н.М, Шевчук І.О. Зарубіжний досвід мотивації праці та доцільність цього застосування в Україні.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_5/368_Zaj.pdf

4. Гуськова О.В. Мотивація і стимулювання персоналу підприємства:особливості , відзнаки і характерні риси.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

5. 8. Колот А.М. Мотивація персоналу:Підручник. Вид.2-ге, без змін.–К.:КНЕУ,

2006.–340 с.