Петленко К.О., ЕПм-52
КРЕАТИВНІ
ОРІЄНТИРИ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОПТИМІЗАЦІЙНОГО
РОЗВИТКУ ЙОГО МОЖЛИВОСТЕЙ
Фінансовий стан підприємства є
комплексним поняттям, що залежить від багатьох факторів і характеризується
системою показників, що відображають наявність і розміщення коштів, реальні й
потенційні фінансові можливості.
Оскільки фінансовий стан залежить від
зовнішніх і внутрішніх факторів, то варто приділити значну увагу детальному
дослідженню фінансового потенціалу підприємства. На даному етапі розвитку
економіки використовують багато методів оцінки можливостей підприємства, але
найбільш поширеним є використання засобів економічної діагностики.
Вагомий внесок у вивчення діагностики
фінансового стану зробили такі вітчизняні та закордонні науковці: І.О. Бланк,
Фролова Л. В., Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Бень Т.Г., Довбня С.Б. та ін.
Фінансовий стан підприємства - це
комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи
фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю
виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що
відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Прибуток і рентабельність як основні
показники фінансових результатів не можуть повною мірою охарактеризувати
фінансовий стан підприємства, тенденції його динаміки. Для цього потрібні також
і інші показники. З цією метою в країнах з розвинутою ринковою економікою
розроблені показники, які служать орієнтиром для діагностики фінансового стану
підприємства загалом (табл. 1) [4].
Сучасні ринкові умови вимагають від
підприємств збільшення ефективності виробництва, конкурентоспроможності
продукції та послуг на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу,
ефективних форм господарювання, активізації потенціалу підприємства та інше.
Таблиця.1
|
Найменування показника |
Характеристика
показника |
Нормативне значення |
|
Абсолютні показники
фінансової стійкості |
||
|
Збиток
чи нестача власного оборотного капіталу |
Характеризує збиток чи
нестачу власного оборотного капіталу |
> 0 |
|
Збиток чи нестача робочого капіталу |
Показує збиток
чи нестачу робочого капіталу |
> 0 |
|
Збиток
чи нестача нормальних джерел формування запасів та витрат |
Показує збиток чи
нестачу нормальних джерел формування запасів та витрат |
> 0 |
|
Відносні показники
фінансової стійкості |
||
|
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним
оборотним капіталом |
Характеризує ступінь
забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом для фінансової
стійкості |
> 0,1 |
|
Коефіцієнт
забезпеченості матеріальних запасів (Зм) (товарних запасів-Зт) власним
оборотним капіталом |
Показує, в якій мірі
матеріальні витрати(товарні запаси) покриті власним оборотним капіталом і
підприємство не потребує залучення позикового капіталу |
0,6 - 0,8 |
|
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) |
Показує частку
зобов'язань, яку підприємство може покрити за рахунок власного капіталу.
Зростання Ка означає зростання фінансової незалежності |
> 0,5 |
|
Коефіцієнт загальної заборгованості(фінансової залежності) |
Показує суму боргу на
одиницю капіталу підприємства |
< 0,5 |
Щоб забезпечити стійкість та розвиток
підприємства в сучасних умовах управлінському персоналу необхідно реально
оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і конкурентів. Особливістю
такого методу є те, що у процедурі фінансового діагностування
складається рейтингова оцінка підприємств, що входять до складу певної галузі
[3].
Процес здійснення діагностики фінансового
стану, як основи у визначенні рівня економічних можливостей та стійкості
підприємства, передбачає використання різних методів, прийомів, концепцій, але
основою цього процесу є фінансово-економічний аналіз. Часто поняття
"діагностика" і "аналіз" ототожнюються. Вони дійсно схожі,
взаємопов'язані, але відомі деякі відмінності. В економічному діагностуванні
прогноз дуже часто дає змогу уточнити діагноз, скоригувати його, адже
передбачення траєкторії розвитку аналізованого об'єкта дає змогу краще
зрозуміти його фактичний стан. У зв'язку з цим можна виділити такий порядок
проведення діагностики фінансового стану підприємства:
● визначення мети та предмету
діагностики;
●
вибір якісних та кількісних показників для діагностування, критеріїв їх оцінки;
●
формування інформаційної бази діагностичного дослідження;
●
проведення аналітичних, техніко-економічних та математичних розрахунків,
факторного аналізу;
●
виявлення стану досліджуваного процесу(об'єкта) та симптомів кризових явищ,
загальних тенденцій фінансово-економічного розвитку об'єкта;
●
узагальнення результатів діагностування фінансового стану підприємства,
підготовка антикризової програми;
●
розроблення прогнозу розвитку об'єкта і послідовності рішень для його
реалізації [2].
Особливістю фінансового діагностування як
базового механізму одержання інформації про поточний стан підприємства є
використання системи фінансових показників та коефіцієнтів. Окремі автори
розглядають різні групи фінансових показників. Так, методика, запропонована
такими вченими як А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін [1] виділяє такі показники як
показник рентабельності, ефективності управління, ділової активності, ринкової
стійкості, ліквідності. Американські автори Дж.С. Рісонта Р.Н. Ентоні [3]
виділяють загальні показники: рентабельності, показники використання інвестицій
та фінансового стану. В.П. Савчук виділяє показники операційного аналізу,
аналізу операційних витрат, управління активами, ліквідності, рентабельності,
структури капіталу, ринкові показники. В економічній літературі з фінансів та
фінансового менеджменту пропонується використовувати близько 50 показників для
аналізу поточного стану підприємства. На практиці використовують, як правило,
всього 14 показників.
Висновок. З усього вище
сказаного, можна зробити висновок, що економічне діагностування має досить
широке коло застосування. В умовах сучасної економіки, особливо важливим є
знання про стан підприємства як з фінансової позиції, так і з
конкурентоздатної. Тому ще одним напрямом застосування економічної діагностики
можна вважати аналіз фінансового стану не лише власної організації, а й
організації конкурентів. Великого значення також набувають окремі показники, що
є загальновживаними під час дослідження фінансового стану підприємства. Їх
основне призначення – дати якомога ширше уявлення про діагноз стану
підприємства, якими шляхами ці показники можливо покращити і як за рахунок
використання новітніх технологій можна забезпечити економічну стійкість своєї
діяльності.
Список використаної
літератури:
1.
Шеремет
А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналізу. – М.: Инфра– М, 1996. – 210 с
2.
Бень
Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємств// Фінанси
України. – 2002, №6. – С. 53-61.
3.
Бланк,
I. O. Управління фінансами підприємств : підруч. / Бланк I. O., Ситник Г. В. -
К. : Київ. нац. Торгово-економічний. ун-т, 2006. - 780 с.
4.
Фролова
Л. В. Економічна діагностика діяльності підприємств: методичний та практичний
інструментарій: Навч. Посіб. – Донецьк: ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського,
2007. – 158 с.