Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Інтелектуальний капітал як основа розвитку підприємства

Підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та вітчизняних підприємств на світовому ринку є необхідною умовою їх виживання і розвитку. Ця проблема пов’язана насамперед з розробкою системи управління розвитком підприємств. Розробка ефективних методів управління розвитком підприємства є головною передумовою формування організаційно-економічних і управлінських механізмів різного рівня. В той же час, управління розвитком може здійснюватися лише на підставі соціально орієнтованих методів, оскільки соціальний чинник покладено в основу інновацій та є основним джерелом розвитку. Різноманітність точок зору і теоретичних положень зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблеми розвитку, методична невирішеність вказаних питань послужили підставою для вибору теми публікації.

Сучасне підприємство є складною системою, в яку входять різноманітні об'єкти і суб'єкти, що взаємодіють між собою і володіють рядом атрибутів, які характеризують їх. В процесі розвитку підприємства відбуваються зміни в системі його управління, виникає ускладнення його організаційної структури, завдання оптимізації якої також є одним із завдань управління підприємством. В даний час можна констатувати, що багато підприємств практично всіх економічно розвинених країн вступили в економіку знань, в епоху глобалізації, в епоху експоненціального зростання кількості ідей, технологій і конкуренції на тлі прискореного зростання об'ємів і швидкості передачі інформації. У зв'язку з цим, основна мета підприємства – це пристосовність до зовнішніх умов у вигляді ринку, що стрімко змінюється, і внутрішніх умов у вигляді використовуваних технологій виробництва, сировини і кваліфікованого персоналу і ін.

На сучасному етапі розвитку суспільства змінилася і роль процесів формування капіталу в розвитку підприємства. Якщо традиційно під капіталом розумілися насамперед фінансові ресурси підприємства, то сьогодні капітал стало достатньо загальним поняттям, що означає всю сукупність чинників розвитку та включає всі чинники, які впливають на розвиток підприємства: соціальні, інформаційні, інноваційні, тощо. Особливої актуальності та значущості за сучасних умов набуває поняття "інноваційного капіталу підприємства".

Нами уточнено визначення поняття "інноваційний капітал підприємства". Інноваційний капітал підприємства – це сукупність джерел розвитку і перетворення їх у вдосконалені засоби виробництва, нові економічно обґрунтовані методи організації виробництва і підвищення кваліфікації кадрів на підприємстві. Використання комплексного підходу до вдосконалення механізму формування інноваційного капіталу на підприємствах повинне сприяти усуненню проблем зниження темпів зростання продуктивності праці на підприємствах. В основу такого підходу покладено варіант раціонального формування інноваційного капіталу, який дозволяє реалізувати на практиці функції стимулювання інноваційної активності підприємств.

Своєчасне формування інноваційного капіталу покликане вирішити наступні завдання: формування стимулів до оновлення матеріально-технічної бази і вдосконалення технології; продовження термінів рентабельності проекту введення нового устаткування; підвищення ефективності роботи всіх учасників системи за рахунок зближення економічних інтересів, тощо. В роботі обґрунтовано організаційно-економічний механізм формування інноваційного капіталу підприємства, що є системою внутрішніх і зовнішніх взаємин, господарських і економічних зв'язків механізм планування і управління інноваційним капіталом підприємства, та припускає вирішення цілого комплексу завдань правового, економічного і організаційного характеру.

У передових країнах розробка і впровадження інновацій є вирішальним чинником соціального і економічного розвитку, заставою економічної і територіальної безпеки, важливою складовою успіху реформ, що проводяться. Світова практика показує, що і держава в цілому, і підприємство, і окремий менеджер повинні приділяти найсерйознішу увагу організації інноваційної діяльності як одній з головних умов позитивного розвитку, забезпеченню всього комплексу економічних, соціальних і політичних чинників її підтримки. В основу інноваційного капіталу підприємства, який насамперед стимулює персонал до інноваційної активності покладено концепцію соціально-орієнтованих інновацій. Потреба в соціально-орієнтованих інноваціях виникла в кінці XIX – початку XX сторіччя у зв'язку з необхідністю осмислення методології впровадження нових форм мотивації і стимулювання трудової діяльності, подолання психологічного опору людей нововведенням. У XXI столітті інноваційний розвиток все частіше зв'язується з креативністю – здатністю суб'єкта до інноваційної діяльності, висунення нових ідей, принципів і механізмів їх реалізації, що мають корисний науково-технічний, технологічний або соціальний ефект.

Специфіка соціально-орієнтованих інновацій полягає в тому, що в центрі уваги знаходиться людина, її відношення до світу, пізнавальні здібності, духовні потреби і її дії. У літературі термін «соціально орієнтована інновація» визначається як: результат творчої діяльності, що отримав широке застосування і послужив підставою для значущих соціальних змін; процес перетворення нововведень в соціокультурні норми і зразки, що забезпечує їх інституційне оформлення і закріплення у сфері духовної і матеріальної культури суспільства.

На наш погляд, соціально-орієнтовані інновації – це джерело інноваційного капіталу підприємства і в той же час – це результат його використання , що отримав реалізацію у вигляді нового або вдосконаленого продукту, технологічного процесу, організаційного удосконалення функціонування підприємства, що зменшує або запобігає негативній дії на навколишнє середовище і служить підставою для значущих змін в соціальній сфері.