Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Проценко А. М. студент

Харківський Національний Економічний Університет, Україна

Використання стрес-тестування для визначення платоспроможності страхової компанії

Анотація. У даній роботі було узагальнено знання про стрес-тестування та обґрунтовано необхідність їх використання як інструменту оцінки платоспроможності страхової компанії.

Постановка проблеми. Діяльність вітчизняних страховиків характеризується значним рівнем ризиків. Зміни у світовій економіці, зокрема на страхових ринках у поєднанні із фінансовими кризами, які в різній мірі торкаються багатьох країн в останні роки, зумовили необхідність модифікації методів і стандартів здійснення нагляду за страховою справою, моніторингу платоспроможності вітчизняних та іноземних компаній. Особливої уваги заслуговують механізми, спрямовані на попередження негативного впливу таких ситуацій. Серед них варто виділити стрес-тестування. Вітчизняна наукова думка досі не сформувала єдиного погляду на дане питання. У тої час, як в економічно розвинутих країнах поняттям стрес-тесту оперують і на теоретичному, і на практичному рівнях.

Мета дослідження. Метою даної роботи є узагальнення знань про стрес-тестування, і обґрунтування необхідності його використання для оцінки платоспроможності страхових компаній

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання стрес-тестів в страховому секторі розглядали такі вітчизняні вчені як Кудрявцева М. Г., Косова Т. Д., Козьменко О. В. та інші. Але дослідження даного питання потребує поглибленого вивчення, оскільки на сьогоднішній день не існує єдиного підходу до використання стрес-тестування для визначення фінансової стійкості та платоспроможності страхових компаній.

Виклад основного матеріалу. Одним з аналітичних інструментів, що використовуються для забезпечення оцінки потенційних втрат фінансових установ у випадку можливих спадів в економіці є стрес-тестування. Воно отримало широке розповсюдження в міжнародній фінансовій практиці.

На сьогодні стрес-тестування є загальновизнаною необхідною складовою системи управління ризиками, не дивлячись на свою, на перший погляд, другорядну роль. Така ситуація пояснюється імовірнісним характером показників, які використовуються при оцінці та аналізі ризиків. Так, виходячи зі ступеня імовірності подій, що аналізуються, методи оцінки ризиків можуть бути класифіковані на наступні категорії [1].

1. Аналіз імовірнісно-невизначених подій (багато методів оцінки ри-зику не передбачають оцінки імовірності реалізації сценаріїв, за якими оці-нюються ризики. Це характерно перш за все для аналізу чутливості, який оцінює ризик як результат стандартного, як правило одиничного, вимірювання ринкових показників. При такому підході неможливо дати імовірнісно-визначену кількісну оцінку, яка дозволила б статистично визначити необхідну величину капіталу, резервів тощо).

2. Аналіз найбільш імовірних подій (в рамках даної категорії оцінку ризику зазвичай іменують «очікуваним ризиком»).

3. Аналіз помірно-несприятливих подій (до цієї категорії відносять одну з найбільш розповсюджених у наш час групу оцінки ризиків – Value at Risk, або VaR – вартість, яка піддається ризику. Величина втрат при помірно несприятливих, тобто можливих в межах нормальної не кризової кон’юнктури сценарії іменуються «неочікуваним ризиком» і в поєднанні зі згаданими вище «очікуваними ризиками» широко використовуються для обмеження ризику, що приймається, визначення необхідних резервів тощо).

4. Аналіз надзвичайних подій – виключних але можливих – або стрес-тестування (специфіка цієї категорії відображена в назві її основного об’єкта аналізу – подій з низькою імовірністю та значним впливом. Такі події важко піддаються статистичній оцінці та прогнозуванню, однак за своїми наслідками не можуть бути виключені з розгляду).

В свою чергу, стрес-тестування доповнює аналіз «очікуваних» та «неочікуваних» ризиків, що являється основою забезпечення стійкості компанії та ризик-менеджменту.

В рамках стрес-тестування може аналізуватися вплив на фінансовий стан страхової компанії як одного, так і декількох факторів ризику. Найбільш доступні для регулярного моніторингу однофакторні моделі. Разом з тим, результативність таких моделей значно нижче, оскільки у випадку кризи, як правило, відмічаються одночасні зміни декількох факторів ризику.

Основною проблемою для впровадження стрес-тестування діяльності страхових компаній в Україні є те, що досі не сформовано певного порядку його проведення. «Методичні рекомендації щодо загальних підходів до застосування страховиками стрес-тестів» носять рекомендаційний характер і не містять у собі методичного забезпечення математико-економічного апарату для розрахунків та визначення страховиками своєї готовності до можливих кризових ситуацій. Тому необхідно розробити порядок проведення стрес-тестування діяльності страхових компаній.

Слід відзначити, що стрес-тестування не є альтернативою VaR або іншим методикам оцінки. На відміну від останнього цей метод дозволяє розрахувати оцінку максимальних можливих втрат, але в умовах ринку, який знаходиться в шоковому стані, тобто стресі.

До переваг стрес-тестування можна віднести наступні:

1) можливість розглядати будь-які сценарії;

2) стрес-тестування дозволяє виокремити вплив окремих факторів;

3) стрес-тестування відповідає на запитання, яке залишається за межами VaR або інших методик кількісної оцінки ризику

Недоліками стрес-тестування є:

1) сценарії погано обґрунтовані, суб’єктивні;

2) сценарії визначаються складом портфеля, не враховуються ризики, які можуть бути присутніми портфелю зі зміненою структурою;

3) стрес-тестування оцінює лише розмір втрат, не враховуючи їх імовірності;

4) стрес-тестування не повністю враховує кореляцію, оскільки розглядаються сценарії граничних відхилень параметрів. Тому стрес-тестування погано підходить для аналізу великих портфелів з великою кількістю факторів ризику [3].

Нормальною практикою є розробка кожним страховиком стрес-тестів відповідно до власного профілю ризиків та складності бізнесу, проте використання певної моделі ризиків залежить від обставин страховика та підходів до оцінки ризиків і управління ними.

Таким чином, стрес-тестування є одним з аналітичних інструментів, що можуть використовуються для забезпечення оцінки потенційних втрат фінансових організацій у випадку можливих спадів в економіці. Воно отримало широке розповсюдження в міжнародній фінансовій практиці. Зокрема в Україні стрес-тестування успішно використовується в банківській сфері, але з переходом європейських та українських страховиків до стандартів Solvency II постане потреба у використанні стрес-тестування в страховій сфері.

Література:

1. Кудрявцева М. Г. Что тестирует стресс-тест? / М. Г. Кудрявцева // Рынок ценных бумаг. – 2006. – № 2. – С. 55.

2. Орланюк-Малицкая Л. А. Платежеспособность страховой организации / Л. А. Орланюк-Малицкая. – М. : АНКИЛ, 2001. – 280 с.

3. Стрес-тести у системі управління страховою компанією: рекомендації щодо проведення / Матеріали Міжнародної асоціації органів нагляду страхування (IAIS) // Фінансовий ринок України. – 2005. –№ 2 (16). – С. 21 – 25.