Гавкалова Н.Л., Калітіна В.О.

Харківський національний економічний університет

ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ПЕРІОД 2009–2011 РР.

Соціально-економічний розвиток регіону залежить як від наявності економічних ресурсів, так і від виваженої політики керівництва на всіх рівнях управління. Проблема платоспроможності знаходиться на перетині і ресурсної можливості і управлінської спроможності в регіональному контексті, що зумовлює її актуальність для сучасних досліджень.

Дослідженням цієї проблеми займалися українські та зарубіжні вчені: В.А. Лебедєв, Б.А. Карпінський, Л.Ф. Кондусова, В. Оутс, В.Л. Андрущенко, О.П. Кириленко, О.С. Дрезденська, Ч. Тібо, Р. Масгрейв та інші. При цьому проблема платоспроможності місцевого бюджету залишається відкритою з огляду на реальний стан у вітчизняній фінансовій сфері.

Мета дослідження – обґрунтування науково-методичного підходу до визначення платоспроможності зведеного бюджету.

Платоспроможність місцевого бюджету – це можливість на конкретну дату погасити за рахунок наявних та очікуваних грошових активів, у тому числі виключенням субвенцій з інших бюджетів, додаткових дотацій та трансфертів іншим бюджетам та коштів резервного фонду, бюджетні фінансові зобов'язання.

Незначними залишаються власні доходи місцевих бюджетів, постійно зростає дотаційна залежність від Державного бюджету, подальшого вдосконалення потребує порядок розрахунку бюджетних трансфертів. Серйозною перешкодою на шляху зміцнення місцевих бюджетів стала нестабільність законодавства, неузгодженість і суперечливість окремих його положень. Актуальність обраної теми набуває у потрібності оцінки стану і розвитку регіону задля вирішення теоретичних і практичних проблем функціонування місцевих бюджетів, управління ними, організації міжбюджетних відносин, здійсненні раціонального та ефективного місцевого оподаткування.

На прикладі розглянемо бюджет Харківської області. Необхідно врахувати, що на рейтингову оцінку впливають питання як формування так і розвитку та функціонування місцевого бюджету. Для визначення фінансового стану зведеного бюджету Харківської області, використаємо наступні коефіцієнти, які характеризують стан місцевого бюджету,а саме оцінку платоспроможності бюджету регіону (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка платоспроможності Харківської області за 2009-2011 роки на основі рейтингового методу

№	Показник	2009 рік	Рейтинг	2010 рік	Рейтинг	2011 рік	Рейтинг
1.	Коефіцієнт самостійності	0,062	2	0,053	3	0,061	1
2.	Коефіцієнт податкової спроможності	2,12	3	2,23	2	2,24	1
3.	Коефіцієнт трансфертів (стійкості)	0,532	1	0,534	2	0,538	3
4.	Коефіцієнт бюджетного забезпечення	2623,63	3	3018,86	2	3567,96	1
5.	Коефіцієнт податкової самостійності	0,85	2	0,851	1	0,849	3
6.	Профіцит "+", Дефіцит "-", млн. грн.	+117,63	1	-34,9	2	-115,95	3
7.	Коефіцієнт міжбюджетних відносин	0,45	1	0,47	3	0,468	2
8.	Відсоток виконання бюджету	110	1	99	3	100	2
9.	Загальний рейтинг за шкалою		14		18		15

Виходячи з табл. 1 необхідно розглянути для більшого розуміння стану даного бюджету рис. 1, на якому зображено діаграму динаміки платоспроможності за період 2009–2011 рр.

Коефіцієнт самостійності був найкращим у 2011 році. Цьому сприяв значний зріст власних доходів, що у порівнянні до 2010 року зріс на 213,1 млн. грн., а у порівнянні до 2009 року – на 212,4 млн. грн.

Коефіцієнт податкової спроможності за рейтингом мав кращу оцінку у 2011 році і становив 2,24. З цього видно, що у 2011 році податкові надходження бюджету мали більшу змогу профінансувати видаткові потреби бюджету.

Рис. 1 Коефіцієнти визначення платоспроможності зведеного бюджету                     Харківської області за 2009–2011 роки

Коефіцієнт трансфертів був з найкращим показником у 2009 році і складає 0,532. У 2009 році трансферти становили 3317,3037 млн. грн., у 2010 році–3933,1499 млн. грн. і у 2011 році–4599,7353 млн. грн. Це свідчить про те, що дана тенденція росту таких надходжень відображає нестачу власних коштів бюджету на реалізацію потреб регіону. Це підкреслює негативні риси децентралізованого управління у бюджетних відносинах держави.

Коефіцієнт податкової самостійності мав найкращий показник у 2010 році. Він становив 0,851. Найгірше значення даного коефіцієнту було у 2011 році. Погіршення податкової самостійності бюджету відображається у меншій частці податкових надходжень від власних доходів бюджету. Відбулася тенденція зменшення у власних доходах бюджету місцевих податків і зборів.

Найкращий показник коефіцієнту міжбюджетних відносин був у 2009 році, найгірший – у 2010 році. Тоді як у 2009 році він становив 0,45, то у 2010 році він піднявся на 2 п.п., а саме він становив 0,47. У 2011 році він становив 0,46. Нестабільність цього показника пов’язана з варіювання тенденції росту частки трансфертів у доходах бюджету, що являю собою актуальну проблему та потребу. Можливе вирішення проблеми полягає у ефективному функціонуванні бюджетної системи, бюджетної політики.

За розрахованими даними можемо зробити висновок, що платоспроможність зведеного бюджету Харківської області у 2010 році є значно нижчою, ніж у 2011 та 2009 роках. Це можна побачити на рис. 2.

Однак безпосередньо показники не дають чіткої відповіді про стан платоспроможності місцевого бюджету, тому доцільно буде застосувати метод рейтингування [1]. Процедура рейтингування складається з двох етапів: на першому етапі проводиться розрахунок визначених коефіцієнтів, на другому етапі – ранжування показників, причому кращому присвоюється один бал, найгіршому – три бали. Рейтинг проводиться шляхом складання балів за роками. Даний підхід апробований на прикладі бюджету Харківської області.

Рис. 2. Рейтингова шкала оцінки платоспроможності зведеного бюджету                       Харківської області за період 2009–2011 рр.

Рейтинг аналізованого бюджету у 2009 році склав 14, що відображає найкраще становище за період 2009–2011 років. У 2009 році було перевиконано план дохідної бази бюджету на 10%, а саме профіцитність бюджету становила 117,63 млн. грн. Виходячи з загального рейтингу платоспроможності бюджету Харківської області в 2009 році вища (14), ніж у 2010 році (18) та у 2011 році (15). За даними розрахунками ми бачимо, що з кожним роком рівень незалежності та платоспроможності місцевих бюджетів значно зменшується, за рахунок того, що в Україні занадто централізована бюджетна система. Харківська надто залежить від державних трансфертів. Для зміцнення платоспроможності місцевого бюджету необхідно: розмежувати відповідальність центральних і місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері надання державних та суспільних послуг; розширити власну дохідну базу місцевих бюджетів всіх рівнів і створити відповідні стимули для нарощування доходів; упровадити систему фінансового вирівнювання і систему трансфертів, які ґрунтуються на прозорій правовій основі та об’єктивних критеріях.

Таким чином, платоспроможність бюджету значною мірою залежить від регулювання і прямої фінансової допомоги з бюджетів вищого рівня. Структуру бюджетних надходжень слід оптимізувати у напрямі збільшення власних доходів і скорочення централізованих вливань. Як видно, розрахунок зазначених показників дає змогу визначити причини явищ у бюджетній сфері та більш якісно управляти бюджетним процесом.

Література:

1. Карпінський Б. А., Герасименко О. В. Формування збалансованості фінансових показників // Фінанси України. – 2004. – № 10. – С. 50-56.

2. Ахметов Р. Р. Проблемы повышения устойчивости региональных финансовых рынков // Финансы и кредит. – 2004. – № 12. – С. 34-36.

3. Едронова В. Н., Кавинов А. А. Содержание понятия «устойчивость региональной финансовой системы» // Финансы и кредит. – 2005. – № 7(175). – С. 2-8.