Экономические науки/13. Региональная
экономика
К.е.н. Прямухіна Н.В.
Черкаський державний технологічний університет, Україна
Роль фінансових ресурсів регіонів для розвитку економічної
системи держави
Вирішення
переважної більшості проблем, пов¢язаних з економічною
системою держави та життєзабезпеченням населення зосереджується на
регіональному рівні, тому особливої ваги набувають питання фінансової
самостійності та забезпеченості регіонів, вирішення яких значною мірою залежить
від структури економіки та рівня її розвитку на відповідній території. У цьому
контексті є актуальним з’ясування складових фінансових ресурсів регіону та
джерел, що їх формують.
Проблематика
збалансованого розвитку регіонів, вдосконалення механізму формування і
використання їх фінансових ресурсів є предметом досліджень вітчизняних вчених –
О Бречко, І. Вахович, З. Герасимчук, Т. Дудіна, Л. Зайцевої, І.
Зятковського, Н. Калінюк, І. Камінської, К. Павлюк, В. Столярова, О. Шинкарюк та
ін.
У структурі
фінансових ресурсів регіонального рівня можна виокремити дві складові: державні
та недержавні фінансові ресурси. Державні
- включають кошти місцевого
бюджету, відрахування з Державного бюджету, позабюджетні кошти, надходження від
майнової і фінансової діяльності органів влади, цільові фонди, розпорядником
яких є державні органи влади. Недержавні
- включають кошти підприємств і
організацій, фізичних і юридичних осіб, цільових фондів, розпорядниками яких є
громадянські організації, фізичні та юридичні особи.
Розвиток
зовнішньоекономічної діяльності обумовлює долучення до складу фінансових
ресурсів регіону інвестиції у вільні економічні зони та території пріоритетного
розвитку, кредити від Міжнародного валютного фонду, Європейського банку
реконструкції та розвитку, запозичення на міжнародних фінансових ринках,
допомогу неурядових фінансових установ. Кошти з цих джерел можуть отримувати
суб'єкти господарювання регіону, а також органи місцевого самоврядування для реалізації
соціально-економічних програм.
Особлива роль
в інвестиційних можливостях окремого регіону відводиться кредитному потенціалу
місцевої банківської системи, оскільки позиковий капітал банків визначає обсяг
грошових коштів, на який комерційні банки можуть збільшити масу грошей в обігу
шляхом надання нових позик фізичним і юридичним особам.
Основним
джерелом фінансових ресурсів регіону традиційно вважаються грошові кошти
населення, тобто фінансові ресурси, які складаються з поточних грошових доходів
та накопичень фізичних осіб, мають форму як грошових коштів, що обертаються,
так й іммобілізованих.
З’ясуємо
основні складові державних та недержавних фінансових ресурсів регіонів для
визначення їх ролі в розвитку економічної системи України.
Бюджетний механізм
стимулювання регіонального розвитку не сприяє вирішенню завдань регіональної
політики. Для підтвердження наведемо показники, які характеризують сучасний
стан бюджетної системи України в контексті міжбюджетних відносин (табл. 1) [1].
Таблиця
1
Оцінка показників
міжбюджетних відносин України за 2008-2011 рр., %
|
Показники |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
|
Збалансованість місцевих бюджетів України до вирівнювання (відношення
доходів без урахування трансфертів до видатків) |
58,3 |
22,9 |
52,9 |
48,6 |
|
Загальна збалансованість місцевих бюджетів України (відношення загальних
доходів до видатків) |
98,9 |
98,7 |
99,8 |
100,3 |
|
Частка дотацій у структурі міжбюджетних трансфертів |
51,5 |
56,0 |
56,5 |
50,7 |
|
Рівень трансфертного навантаження на Держбюджет (частка трансфертів з
Держбюджету у загальному обсязі видатків Держбюджету) |
24,5 |
25,7 |
25,5 |
28,5 |
|
Рівень трансфертної залежності місцевих бюджетів (частка трансфертів у
доходах) |
44,5 |
46,7 |
49,1 |
52,3 |
Дані таблиці
свідчать, що результат трансфертного збалансування місцевих бюджетів є
задовільним, але рівень трансфертної залежності місцевих бюджетів стабільно
зростає – з 44,5% у 2008 р. до 52,3% у 2011 р.
Одним з критеріїв
ефективності міжбюджетних трансфертів є рівень трансфертного навантаження на
Держбюджет – частка трансфертів у загальному обсязі видатків, що дозволяє
визначити рівень фінансової самодостатності регіонів та оцінити рівень стимулювання
міжбюджетного регулювання розвитку власного доходного потенціалу регіонів (рис.
1) [2].
Рис. 1 Трансфертні
параметри державного та місцевих бюджетів
Впродовж
останніх чотирьох років систематично зростало як трансфертне навантаження на Державний
бюджет, так і трансфертна залежність місцевих бюджетів. Висока частка
трансфертів у доходах місцевих бюджетів свідчить про те, що місцеве самоврядування
залишається надто залежним від центральних органів державної влади, незважаючи
на зусилля центральних органів влади розширити повноваження місцевого
самоврядування.
Проаналізуємо
основну складову недержавних фінансових ресурсів регіону – показники рівня
життя населення. Зауважимо, що певна диференціація доходів населення за
регіонами в ринковій економіці – явище природне та закономірне. Нерівний
майновий стан членів суспільства вважається неоліберальною економічною теорією
одним з потужних стимулів соціально-економічного прогресу, але лише тоді, коли для
кожного громадянина створено відносно однакові можливості реалізувати свій
потенціал [3].
Регіональна
диференціація доходів населення, яка обумовлена історичними факторами розміщення
виробничих ресурсів і різними темпами економічних реформ прогресує. Це чітко
можна прослідкувати за даними табл. 1. У 2001 р. найбільший по країні
наявний дохід на одну особу у Київській області (2753,9 грн.) у 1,6 разу перевищував
найнижчий наявний дохід на одну особу у Чернівецькій області (1725,4 грн.), а
вже у 2010 р. аналогічний показник у Донецькій області (17014 грн.) перевищував
у 1,74 разу показник у Закарпатській області (9764,5 грн.). У 2011 р. різниця у
доходах між цими регіонами не змінилася і Закарпатська область стала ще біднішою
порівняно з середнім показником по країні (табл. 1). Це стимулює зростання регіональної
диференціації, збільшення розриву між доходами та рівнем якості життя
населення.
Таблиця 1
Доходи населення за
регіонами України в розрахунку на одну особу
|
Регіон |
Наявний дохід у розрахунку на одну особу, грн. |
|||
|
2001 р. |
2010 р. |
2011 р. |
Питома вага 2011 р., %. |
|
|
Вінницька |
2286,8 |
12191,7 |
15857,0 |
3,29 |
|
Волинська |
2132,4 |
10966,8 |
13913,6 |
2,89 |
|
Дніпропетровська |
2665,2 |
16386,5 |
20687,4 |
4,30 |
|
Донецька |
2544,8 |
17014,0 |
21258,2 |
4,41 |
|
Житомирська |
2112,5 |
12179,8 |
15571,6 |
3,23 |
|
Закарпатська |
1781,4 |
9764,5 |
12226,9 |
2,53 |
|
Запорізька |
2719,0 |
15652,6 |
19856,6 |
4,12 |
|
Івано-Франківська |
1973,0 |
11692,4 |
14720,3 |
3,06 |
|
Київська |
2753,9 |
15024,9 |
19327,8 |
4,01 |
|
Кіровоградська |
2217,2 |
11727,3 |
15214,5 |
3,16 |
|
Луганська |
2188,6 |
14071,6 |
17836,1 |
3,70 |
|
Львівська |
2239,7 |
13211,3 |
16561,3 |
3,44 |
|
Миколаївська |
2244,6 |
13154,2 |
16600,6 |
3,45 |
|
Одеська |
2040,7 |
12404,2 |
15996,1 |
3,32 |
|
Полтавська |
2474,8 |
14742,6 |
17958,8 |
3,73 |
|
Рівненська |
2150,5 |
11316,8 |
14352,1 |
2,98 |
|
Сумська |
2308,4 |
13426,4 |
16619,2 |
3,45 |
|
Тернопільська |
1850,6 |
10634,2 |
13572,9 |
2,82 |
|
Харківська |
2425,0 |
14633,1 |
18402,3 |
3,82 |
|
Херсонська |
1971,3 |
11440,3 |
14586,5 |
3,03 |
|
Хмельницька |
2259,1 |
12238,2 |
15480,3 |
3,21 |
|
Черкаська |
2117,9 |
12517,5 |
15445,2 |
3,21 |
|
Чернівецька |
2117,9 |
12517,5 |
15445,2 |
3,21 |
|
Чернігівська |
2376,7 |
13155,5 |
16427,5 |
3,41 |
|
м. Київ |
3447,3 |
27474,5 |
37573,2 |
7,80 |
|
м. Севастополь |
1902,3 |
12566,4 |
16763,0 |
3,48 |
|
ВСЬОГО |
65429,9 |
378018,7 |
481579,6 |
100 |
Ще одним
показником якості життя населення є заробітна плата, яка в Україні, як і в
усьому світі, є головною статтею доходів домогосподарств і складає близько 40% від
загального обсягу доходів [4]. За її рівнем також простежується висока
диференціація в регіонах. Так, у м. Києві середня заробітна плата є найбільшою по
країні протягом усіх років незалежності: у 2011 р. вона склала 4012 грн., що у
два рази більше від найменшого показника по країні (Тернопільської області –
1659 грн.) і майже на 1200 грн. більше від середнього по країні (2239 грн.). Висока
диференціація заробітної плати пов’язана з нерівномірним розташуванням в
регіонах видобувної або важкої промисловості. Робітники промисловості та
фінансів отримують більшу заробітну плату у порівнянні з робітниками сільського
господарства. За даними Державного комітету статистики, у 2011 р. середня
заробітна плата у галузі сільського господарства була у 1,8 разу менша, ніж у
галузі промисловості та у 3,2 разу менша, ніж у галузі фінансів.
Отже, роль
фінансових ресурсів регіонів для економічної системи держави важко переоцінити.
Вони є основною складовою і рушійною силою розвитку господарського простору
країни. Однак, надмірна централізація фінансових потоків призводить до того, що
місцеве самоврядування не має можливості ефективно формувати і використовувати
фінансові ресурси таким чином, щоб проводити у межах своєї компетенції належну
політику розвитку територій. Наслідком такого стану речей є зростання трансфертних
параметрів державного та місцевих бюджетів, аналіз яких продемонстрував
відсутність дієвого механізму формування фінансових ресурсів регіонів, їх
незацікавленість у збільшенні власної дохідної бази. Діючий в Україні
розподільчий механізм систематично сприяє збереженню диспропорцій у доходах домашніх
господарств регіонів, які є однією з найвагоміших складових недержавних
фінансових ресурсів місцевих бюджетів.
Одним із
головних напрямків соціально-економічної політики уряду та держави у регіонах
повинно бути не лише зменшення диференціації у доходах населення, а й досягнення
стійкої позитивної динаміки добробуту населення на основі збільшення платоспроможного
попиту, зокрема підвищення заробітної плати працюючого населення, що неодмінно
сприятиме підвищенню результативності кругообігу регіональних фінансових ресурсів.
Література:
1.
Лисяк Л.В., Дяченко М.К. Міжбюджетні трансферти як інструмент забезпечення
соціально-економічного розвитку регіонів. Науковий вісник ЧДІЕУ № 2 (14), 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.nvisnik.geci.cn.ua/.../54_01d04948579695f6f7f310853e2736
2.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2012_1/.../12smmsed.pdf
3.
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
eprints.kname.edu.ua/25754/1/309-318%20%20Рибак%20ГІ.pdf
4.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua