Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики

Д.держ.упр. Ільяшенко В.А.

Класичний приватний університет, Україна

Удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва

Однією з найактуальніших проблем реформування податкової сфери в Україні після прийняття Податкового кодексу залишається вдосконалення оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Нерозв'язаність цієї проблеми є джерелом ескалації суспільного напруження, негативних очікувань суб'єктів малого підприємництва, які призводять до припинення діяльності окремих із них чи переведення її "в тінь". Водночас, розглядаючи шляхи подолання зазначеної проблеми, слід ураховувати, що метою перегляду існуючої спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності має бути оптимізація пільгового податкового режиму для зазначеної категорії суб'єктів ринку на основі науково обґрунтованих підходів, з урахуванням реалій вітчизняного господарювання, а також кращого зарубіжного досвіду податкового регулювання підприємництва. З огляду на це зазначимо: на сьогодні особливості застосування пільгових механізмів оподаткування малого й середнього бізнесу в розвинутих і постсоціалістичних країнах є недостатньо висвітленими, що породжує ілюзії унікальності проблем українського малого бізнесу в одних і необґрунтовані очікування довічної "консервації" спрощеної системи оподаткування – у інших.

Подоланню існуючих загроз і подальшому вдосконаленню податкового законодавства сприятиме реалізація низки заходів, спрямованих на запровадження інноваційного управління податковою системою. Основними з них є такі:

1) для поліпшення позицій України у глобальному рейтингу простоти ведення бізнесу за категорією "сплата податків", підвищення інвестиційної привабливості національної економіки та зміцнення фінансової безпеки необхідно:

- створити умови для добровільного застосування електронної форми підготовки звітності та дистанційного звітування платників;

- установити триваліший період для сплати авансових внесків з окремих податків (наприклад, із плати за землю);

- впровадити електронну систему підготовки й обміну податковими накладними з ПДВ, що дасть змогу істотно скоротити витрати часу на їх підготовку;

- спростити форми й вимоги до оформлення первинної документації, що забезпечить економію часу на її заповнення;

- спростити форми звітності та зменшити кількість додатків, зокрема до декларації з податку на прибуток, що надасть можливість скоротити витрати часу на підготовку звітності;

- забезпечити підвищення ефективності роботи податкових органів шляхом запровадження автоматизованого обміну інформацією між податковими та іншими органами державної влади (наприклад, Державною службою статистики України, банками, Державною митною службою України тощо) й забезпечення електронної звірки даних;

2) для поліпшення адміністрування податків і налагодження партнерських відносин між платниками податків і контролюючими органами варто забезпечити:

- стовідсоткову комп'ютеризацію процесів адміністрування податків;

- перенесення акцентів у роботі державних податкових органів на аналітичну, консультативну й масово-роз'яснювальну роботу;

- створення на базі Міністерства фінансів України підрозділу, який надаватиме податкові роз'яснення щодо порядку застосування норм податкового законодавства з обов'язковим опублікуванням таких роз'яснень на сайті МФУ;

- введення обов'язку й відповідальності інспекторів податкової служби за розповсюдження податкових декларацій та інформації про зміни в методиці їх заповнення серед платників (як превентивного заходу попередження порушень вимог податкового законодавства, спричинених непоінформованістю);

- застосування в роботі з малими підприємствами комбінованої методики одночасної перевірки поточної діяльності та надання допомоги під час складання звітності;

- надання права платникам податків, за їх бажанням, у будь-який час ознайомлюватись з інформацією (у електронному вигляді) щодо стану їхніх розрахунків із бюджетом;

- забезпечення захисту законних прав та інтересів платників податків від протиправного втручання з боку органів державної влади;

- підвищення прозорості й публічності діяльності органів Державної податкової служби України за рахунок вчасного інформування громадськості про прийняття рішень податковими органами, результати їхньої діяльності, обсяги й напрями витрачання коштів на утримання органів Державної податкової служби;

- створення простих форм звітності і зменшення кількості додатків;

- забезпечення підвищення ступеня комп'ютеризації й автоматизації процесів складання та подання декларацій платниками до податкових органів;

- упровадження дистанційних методів перевірок, що не спричинятимуть адміністративного навантаження на платника;

- фактичне впровадження ризико орієнтованих моделей контролю й перевірок;

- організацію співпраці з платниками податків таким чином, щоб вони мали можливість своєчасно й добровільно заповнювати та подавати податкові декларації, шляхом попередження платників про настання строку подання декларацій, надання кваліфікованої допомоги при складанні звітності, забезпечення зручних умов для подання звітності (відсутність черг, належне обслуговування, перевірка даних декларації після її подання тощо);

- створення умов для невідворотності покарання за невиконання податкового законодавства як платниками податків, так і працівниками органів податкової служби;

3) для подолання негативних очікувань суб'єктів малого підприємництва та створення сприятливих умов для його розвитку потрібно:

- ухвалити поданий Кабінетом Міністрів України проект закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва)" як такий, що забезпечує компроміс інтересів держави і суб'єктів малого підприємництва та позбавлений недоліків, властивих іншим законопроектам, із урахуванням запропонованих нами поправок до законопроекту, спрямованих на забезпечення коректного визначення об'єкта й бази оподаткування єдиним податком, податкових ставок, що застосовуються в разі перевищення платником єдиного податку встановлених обмежень щодо граничного обсягу доходу, відповідальності платників єдиного податку.

При цьому важливо враховувати, що через необхідність забезпечення компромісу інтересів і недоліків, властивих спрощеній системі оподаткування як такій, законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України, не усуває всіх лазівок для використання платників єдиного податку у схемах мінімізації податкових зобов'язань платниками на загальній системі оподаткування, а також стимулів до заниження величини граничного доходу, котрий дає можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Визначаючи подальші перспективи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва в Україні, потрібно враховувати, що такі системи не використовуються в країнах ЄС та є формою податкових преференцій, яка пов'язана зі значними втратами бюджету й викривленням поведінки економічних агентів. Тому єдині податки можуть використовуватися лише на певному етапі становлення малого підприємництва. При цьому важливою умовою його переведення на стандартну систему оподаткування є зміна загальних умов функціонування малого бізнесу в Україні на основі вдосконалення дозвільної системи й системи ліцензування, існуючої системи митного регулювання, зменшення втручання контролюючих органів у діяльність підприємницьких структур, зниження рівня корупції та усунення спричинених нею неофіційних платежів, підвищення рівня безпеки ведення бізнесу.

Інша загроза пов'язана зі збереженням високого рівня тінізації економіки та ухилення від оподаткування внаслідок:

- можливості винайдення й використання суб'єктами підприємницької діяльності нових лазівок у податковому законодавстві, що проявиться згодом, у процесі освоєння нових податкових норм платниками (основною причиною перетворення цієї можливості на дійсність є розширення сфери застосування податкових пільг для окремих видів економічної діяльності й збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва);

- відсутності очікуваного позитивного ефекту від запровадження малопрогресивного податку на доходи фізичних осіб в умовах збереження високого рівня ставки єдиного соціального внеску;

- негативних очікувань суб'єктів малого підприємництва, викликаних невизначеністю щодо перспектив існування й майбутніх обрисів спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності через зволікання з ухваленням відповідних змін до Податкового кодексу України;

- неусунення існуючих суперечностей між контролюючими органами й платниками внаслідок використання переважно силових методів у роботі та зволікання з перебудовою їх взаємовідносин на засадах партнерства.

У країнах, що вийшли з фінансово-економічної кризи з великими бюджетним дефіцитом і державним боргом, проблема підвищення фіскального потенціалу податкової політики розв'язується шляхом перекладення основного навантаження прибуткового оподаткування на фінансово забезпечені групи населення; оптимізації використання регулюючого потенціалу податку на прибуток (через зниження його ставок у тих країнах, де вони були вищими за середньоєвропейський рівень, і надання інвестиційно-інноваційних податкових пільг із метою активізації підприємницької діяльності й розширення бази оподаткування); підвищення фіскальної ролі непрямого оподаткування (через підвищення ставок акцизного податку, а також ПДВ у тих країнах, де до кризи проводилася політика їх зниження); посилення боротьби з ухиленням від сплати податків завдяки здійсненню операцій у офшорних юрисдикціях через удосконалення антиофшорного регулювання (передусім шляхом укладання податкових угод із офшорними юрисдикціями стосовно обов'язкових вимог при відкритті фізичними особами рахунків у банку та/або стосовно надання інформації зарубіжними контрагентами про операції платників для проведення зустрічних податкових перевірок).

Широко обговорюється питання запровадження різних сценарних підходів до оподаткування фінансових установ у тій чи іншій формі (дискутуються такі форми податку, як податок на фінансові операції, податок на фінансові трансакції, податок на банківські активи, податок на пасиви, податок на банківську діяльність) як для розширення фіскального потенціалу оподаткування, так і для підвищення відповідальності банків за здійснення спекулятивних операцій, що дестабілізують економіку, та перекладення на них тягаря фінансування витрат на врегулювання банківських криз. Водночас робляться спроби надати цьому податку глобального характеру (запровадити його в рамках ЄС) із метою акумуляції фінансових ресурсів, необхідних для надання допомоги країнам-членам, що найбільше постраждали під час фінансово-економічної кризи.

В Україні при антикризовому регулюванні, у разі загострення проблем із обслуговуванням державного боргу та виникнення необхідності корегування податкової політики для пошуку додаткових джерел податкових надходжень, такими джерелами можуть бути:

- перегляд системи податкових пільг;

- перехід на систему платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу з метою встановлення справедливої плати за використання природних ресурсів;

- відмова від передбаченого Податковим кодексом України зниження ставки ПДВ;

- запровадження загального податку на нерухоме майно (нерухомість) фізичних і юридичних осіб, передбаченого Програмою економічних реформ на 2010–2014 рр. Президента України;

- введення спеціального оподаткування в банківському секторі на основі вивчення досвіду використання різних моделей такого оподаткування в інших країнах.