Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

 

аспірант Максимів Д. Я.

Львівська державна фінансова академія, Україна

 

Фінансова політика держави щодо інвестиційно-інноваційного забезпечення

 

Постановка проблеми. На сьогодні Українська економіка не є конкуренто-спроможною у інвестиційній та високо-технологічній інноваційній сфері, що пояснюється неефективністю фінансової політики держави в цьому напрямку.

Основні результати дослідження. Особлива роль у системі фінансового управління належить державній фінансовій політиці. Сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів, шляхом застосування яких в процесі фінансової діяльності реалізують фінансову політику, складають фінансовий механізм [3, с. 21, 22].

Фінансовоа політика щодо інвестиційно-інноваційного забезпечення відіграє досить важливу роль в економіці держави. 

Сучасний стагнаційний стан економіки України не дозволяє назвати існуючу інвестиційно-інноваційну політику ефективною. Оскільки на міжнародному ринку іноземних інвестиційних ресурсів Україна залишається малопривабливою для іноземних інвесторів. Щодо інноваційнсті України то вона відноситься до країн аутсайдерів у сфері інноваційно-технологічного пргресу.

Дизпропорції у привабливості регіонів України створюють такі умови коли одні регіони забирають майже всі іноземні інвестиції а інші не отримують майже нічого. Найпривабливішими регіонами для інноземних інвесторів є: Дніпропетровська, Харківська та Київська (включаючи м.Київ) області які на протязі 2005-2011 років залучили – 73% (Рис.1.) від загальної суми ПІІ які надійшли в Україну на протязі цього періоду.

Рис1. Питома вага прямих іноземні інвестицій у регіони України 

за період 2005-2011рр.,% *розроблено за даними [1, с.75]

 

 

Інноваційність підприємств України (Рис.2.)  у 2011р. досягла 16,2% [2, с. 56], а в Європі наприклад їх кількість сягає від 30 до 80%. Згідно з даними Євростату у Європі у 2008-2010 роках питома вага інноваційних підприємств становила: Німеччина – 79,3; Люксембург – 68,1; Ісландія – 63,8; Бельгія – 60,9; Португалія – 60,3; Швеція – 59,6; Нідерланди – 56,7; Австрія – 56,5; Італія – 56,3; Франція – 53,5; Чехія – 51,7 [7] відсотків від загальної кількості промислових підприємств. Навіть такі країни як: Словакія – 35,6; Угорщина – 31,3; Румунія – 30,8; Латвія – 29,9; Польща – 28,1; Болгарія – 27,1 [7] значно випередили Україну.

 

Рис. 2. Питома вага інноваційно активних підприємств в Україні на протязі 2005-2010 рр., % *розроблено за даними [2, с.56]

 

         Світовий досвід розвитку економіки з використан­ням інновацій свідчить про те, що головною проблемою інноваційного розвитку є розбіжності між науковими дослідженнями та масовим виробництвом продукції з використанням їх результатів. Венчурний капітал може значно скоротити ці розбіжності [5, с.49]. Тому розробка фінансової політики щодо сприяння розвитку венчурнрого підприємництва є першорядним завданням для інноваційної сфери.

Для держави є важливим активно втручатися і сприяти розвитку венчурного інвестуван­ня, оскільки ті вигоди, що отримує суспільство не об­межуються тільки прибутками для венчурних інвесто­рів. Венчурні інвестиції створюють нові робочі місця, сприяють освоєнню нових провідних науково-технічних розробок для створення конкурентоспроможних висо­котехнологічних продуктів і інвестицій. Ці всі фактори сприяють довготерміновому зростанню національної економіки. Хоча венчурне інвестування в Україні пере­буває на початковій стадії свого розвитку, але воно має і перспективи для зростання, щоб потім, в подальшому, стати каталізатором розвитку інноваційного бізнесу [5, с. 52].

Однією з найбільш ефективних моделей стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів на регіональному рівні, як свідчить досвід багатьох зарубіжних країн, є створення спеціалізованих кластерів. Утілення цієї моделі дає змогу не тільки до певної міри виправити існуючі територіальні диспропорції, а й надати необхідний імпульс для прискорення позитивних структурних змін у національній економіці в майбутньому [4, с. 129].

Одним із важливих інструментів інтенсифікації інвестиційного процесу є вільні економічні зони (ВЕЗ). Вони зарекомендували себе в якості ефективного залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій та територіального розвитку в розвинутих державах і в країнах, що розвиваються [6].

Сприяння розвитку спеціальних вільних економічних зон та кластерів прискорить інвестиційно-інноваційний розвиток держави. Удосконалення фінансової політики щодо банківського кредитування інвестиційно-інноваційної діяльності забезпечить спроможність швидкого втілення цих проектів.

Висновки. Удосконалення фінансової політики держави потребує перегляду та перебудови існуючих моделей функціонування інвестиційно-інноваційної діяльності щодо таких сфер та відносин: 1). стабільізації законодавчої бази щодо інвестиційно-інноваційного забезпечення, бо постійна майже щомісячна зміна законодавства відводить іноземні капітали стороною; 2). розробка ефективних програм банківського кредитування інвестиційно-інноваційної сфери; 3). ефективне поєднання науки з виробництвом через розвиток кластерного підходу та стимулювання венчурного підприємництва; 4). створення спеціальних вільні економічних зон з урахуванням світового досвіду.

Подальші дослідження та розробки в напрямку удосконалення фінансової політики в інвестиційній та інноваційній сферах сприятимуть підвищенню конкурентноздатності Української економіки.

Список використаних джерел:

 

1. Економічне і соціальне становище Львівської області за 2011 рік: статистичний бюлетень / [відп. за вип. О.А. Голод]. – Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2012. – 370с.

2. Інноваційна діяльність у Львівської області: статистичний збірник / [відп. за вип. О. А. Голод]. – Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2012. – 65с.

3. Розвиток сучасних методів прийняття фінансових рішень: [звіт про НДР ] / Керівник НДР - І. Г. Лук’яненко, К., – № держреєстрації 0108U004086, Частина 2. – 2010. – 579 с.

4. Кризська Р. Ю. Регіональні інвестиційно-інноваційні кластери: актуальні проблеми запровадження в Україні / Р. Ю. Кризська // Держава та регіони. Сер. Державне управління. - 2011. - № 2. -  С. 129-135

5. Новікова Л. Ф. Проблеми та перспективи розвитку венчурного інвестування в Україні / Л. Ф. Новікова, А. В. Ільїна // Бізнесінформ. – 2012. – №2. – С.49–52.

6. Морозюк І. Б. Створення та функціонування  спеціальних (вільних) економічних зон в Україні / І.Б.Морозюк: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2010_34/Zmist/8PDF.pdf

7. Highest proportions of innovative enterprises in Germany, Luxembourg and Belgium [Електронний ресурс]: Seventh Community Innovation Survey- Eurostat newsrelease5/2013 - 11 January 2013 – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_PUBLIC/9-11012013-AP/EN/9-11012013-AP-EN.PDF