К.е.н., доцент Бондаренко Л.А.,

Кладова К.С.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький економічний інститут

ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ САНАЦІЙНОГО БАНКУ В УКРАЇНІ

Діяльність стабільної і потужної банківської системи є необхідною передумовою сталого економічного розвитку України, підвищення її інвестиційної привабливості та формування незалежної соціальної інфраструктури країни та важливим чинником зміцнення довіри вкладників та інших кредиторів до банківської системи. При цьому банківська діяльність є високо ризиковою, тому існує небезпека через банкрутство одного банку спричинити ланцюгову реакцію банкрутств інших банків аж до системної банківської кризи. З метою зниження частки проблемних активів у банківській системі, зменшення навантаження на капітал банків та відновлення рівня їх кредитоспроможності, а також з метою збільшення ліквідаційної маси для розрахунків з кредиторами банків, що ліквідуються, в Україні було створено санаційний банк [1], основною метою діяльності якого є захист інтересів вкладників та інших кредиторів банків шляхом очищення балансів діючих банків від проблемних активів, а також оптимізації витрат на здійснення ліквідаційних процедур у банках.

На початку 2011 року було прийнято рішення перевести вклади фізичних осіб "Родовід банку" до "Ощадбанку", а діяльність "Родовід банку" направити на роботу з проблемними активами [2]. Як вважають у Міністерстві фінансів, "Родовід Банк" має достатній рівень капіталізації, що дозволяє йому виконувати функції санаційного банку без додаткових витрат державних коштів. Рішення уряду про створення санаційного банку було підтримане Світовим банком і Міжнародним валютним фондом. Так, санаційний банк створюється в форматі публічного акціонерного товариства для проведення роботи з активами державних банків і банків, у капіталізації яких взяла участь держава, спрямованої на максимізацію надходжень від повернення цих активів. Але співпрацювати даний може буде лише з проблемними активами двох державних банків: "Укрексімбанку", "Укргазбанку". Тому залишається актуальним питання про необхідність відкриття банку, який співпрацює лише з частиною проблемних активів [3].

З метою виявлення загальної частки проблемних активів державних банків, варто провести аналіз (табл. 1).

Таблиця 1

Проблемні активи державних банків України

за 01.01.2011- 01.01.2012 рр.

Назва банку	Станом на 01.01 2010 (тис. грн.)	Питома вага у загальних активах (%)	Станом на 01.01.2011 (тис. грн.)	Питома вага у загальних активах (%)
АТ «Ощадбанк»	1 937 836	3,6	1 174 546	3,0
ПАТ «Родовід банк»	3 835 867	42,6	Передані до АТ «Ощадбанк»
ПАТ «Укргазбанк»	13 874	0,3	13 636	0,16
ПАТ «Укрексімбанк»	1 4098 322	29,2	15 409 194	26

Як бачимо з таблиці 1, лише проблемні активи ПАТ «Родовід Банк» були передані до іншого банку, а саме до установи АТ «Ощадбанк». Проблемні активи ж інших аналізованих банків, були списані за рахунок створених резервів, тому постає питання про доцільність функціонування даного банку, адже як свідчить світовий досвід створення санаційних (або як їх ще називають «брідж-банки», «бед-банки») банків є потребою лише в кризовий період, а потім діяльність такого банку завершується.

Cлід зауважити, що безпосереднє застосування операції санаційний банк в Україні є доцільним виключно за умов банкрутства великого банку та наявності системного ризику. За відсутності вищезазначених умов застосування операції санаційний банк не є виправданим. Це пояснюється тим, що операція санаційний банк є методом державного втручання, останнє згідно з ринковими принципами врегулювання криз у банківському секторі є доцільним лише для запобігання системним наслідкам кризи та застосовується виключно протягом обмеженого строку. Враховуючи це, під час роботи з нежиттєздатними банками перевага має надаватись, насамперед, таким механізмам роботи, як операція злиття та поглинання.

У випадку передачі на користь «брідж-банку» непрацюючих активів із застрахованими зобов’язаннями неминуче постане питання про те, хто компенсуватиме суттєву різницю у їх вартості, а також - де знайти потенційного інвестора, який придбає «мертві активи»? Також маємо багато «білих плям» в законодавстві щодо методики оцінки, та механізму передачі активів. Необхідно також зазначити. З точки зору державних банків ідея створення санаційного банку здається привабливою, але це додаткові витрати для державного бюджету, який і так є дефіцитним. Ліквідація санаційного банку передбачена лише після того, як робота з проблемними активами завершиться, але не пізніше, ніж через 5 років з дня його відкриття. Минуло вже більше року, але реальною роботи банк так і не показав.

Література:

1. Про утворення санаційного банку: розпорядження Кабінету міністрів України від 14 вересня 2011 p. № 880-р [Електронний ресурс] - Режим доступу : http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/880-2011-р.

2. Крилова В. Санаційний банк як механізм роботи з нежиттєздатними банками / В. Крилова, М. Ніконова // Вісник Національного банку України // 2010 р. - № 9 . С.26-28.

3. Міщенко В. Інституційні засади державної підтримки банківського сектору в період кризи / В. Міщенко, С. Шульга // Вісник Національного банку України // 2009 р. №8 . С.12-21.