Экономические науки/1. Банки и банковская деятельность

К.е.н. Жаданова Ю.О., Діордієнко Д.Л., Маслакова Г.Ю.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Перспективи розвитку банківського сектора України

Характерною рисою сучасних міжнародних фінансових відносин є динамічний розвиток нових банківських продуктів та технологій. Це вимагає використання нових концепцій, методологічних і методичних підходів до вивчення можливостей та стратегій їх здійснення комерційними банками України. Вихід України у глобальне економічне середовище викликав ряд принципово нових проблем та задач, які постали перед комерційними банками. Для нормального функціонування економіки постійно необхідна мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між її сферами і секторами. В останнє десятиріччя суб’єкти господарської діяльності, громадяни нашої країни все ширше залучаються до фінансових операцій на внутрішньому та світовому ринках. Вони активно діють на міжнародних валютних ринках, світових ринках капіталу та цінних паперів і виступають суттєвим сегментом споживання фінансових послуг. В Україні операції з надання фінансових послуг здійснюються переважно комерційними банками. Вони є головними посередниками і при проведенні міжнародних операцій на світовому ринку фінансових послуг. Здійснюючи ці операції, комерційні банки використовують конкретні стратегії, в яких обґрунтовуються довготривалі заходи, що зорієнтовані на отримання оптимального фінансового результату. Спираючись на світовий досвід, застосування та подальший розвиток прогресивних банківських технологій у практиці роботи комерційних банків повинно слугувати поштовхом в розвитку економіки України. Тому проведення аналізу комплексу операцій на ринку фінансових послуг та пошук шляхів його використання в повному обсязі в умовах ринкової трансформації економіки України є своєчасним та актуальним як з теоретичних, так, особливо, і з прагматичних позицій.

Проте, незважаючи на усі позитивні зрушення, банківський сектор України залишається на сьогодні недосконалим і не відповідає вимогам реальної конкурентноздатності економіки. За загальними результатами діяльності він є збитковим і містить численні проблеми, викликані як кризовими явищами економіки, так і грошово-кредитною політикою Національного банку України, діями влади і внутрішньобанківськими факторами.

Такі проблеми практично унеможливлюють припущення про дійсну конкурентоспроможність банківського сектору України. Для цього варто подивитися хоча б на той факт, що активи українського банківського сектора становлять близько 30 млрд. грн., що є меншим за 1% активів Deutsche Bank AG або Citigroup Inc. І це не враховуючи інших недоліків, таких як відставання кількості та якості банківських послуг від світового рівня, недосконалий менеджмент, фінансові результати діяльності та ін.

У результаті український банківський сектор не виконує ефективно своїх функцій, якими є:

мобілізація грошових ресурсів на вклади від клієнтів;

надання клієнтам позик і створення нових платіжних засобів;

здійснення розрахунків між клієнтами.

Таким чином, банки мають здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників та виконувати функцію створення грошей і регулювання грошової маси.

В Україні ж виконання цих функцій банками пов'язане з викладеними нижче проблемами, серед яких:

відсутність довіри до банків з боку населення, а, отже, і незначна мобілізація ресурсів банками порівняно з потенційними її можливостями;

низький рівень кредитування (особливо довгострокового, адже короткострокові кредити займають близько двох третин кредитного портфелю українських банків);

низький (порівняно зі світовим) рівень розрахунків між клієнтами (хоча і відбувається досить активний розвиток у даному напрямі - введення платіжних карток, утворення національної системи масових електронних платежів населення як один із основних напрямів роботи НБУ і т.д.).

Аналіз стану банківського сектору української економіки дає можливість виявити декілька проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню конкурентоздатності українських банків і створення в країні банківської системи світового рівня. Такими проблемами є:

- Висока концентрація капіталу у групі найбільших банків

- Нераціональна територіальна структура.

- Низький рівень капіталізації комерційних банків.

- Низькі обсяги кредитування реального сектора економіки.

- Проблема надійності і забезпеченості виданих кредитів.

- Проблема гарантування вкладів населення та відновлення довіри до банків.

- Низька кредитоспроможність переважної частини підприємств-позичальників.

Отже, за відсутності розвиненого фінансового сектора говорити про конкурентоздатність банківського сектора досить проблематично.

Для розв'язання наведених проблем необхідно здійснити такі заходи:

- розширити мережу комерційних банків в інших регіонах країни;

- звузити процентну маржу комерційних банків;

- розробити механізм розмежування банківських фінансів і урядових фінансів;

- Кабінет Міністрів повинен здійснювати фінансово-економічну політику, спрямовану на підвищення ефективності державних підприємств;

- удосконалити податкову систему країни;

- ввести єдині загальнодержавні реєстри рухомого і нерухомого майна;

- ввести спрощену процедуру банкрутства підприємств;

- розвивати та стимулювати приватну власність;

- розвивати спеціалізований сегмент у структурі банківських установ країни шляхом створення належного правового поля діяльності відповідних банків, нормативного диференціювання їхніх функцій та створення у разі потреби належних стимулів для розвитку з метою забезпечення ефективного функціонування різних сфер фінансового ринку;

- швидкими темпами проводити реорганізацію, об'єднання або ліквідацію проблемних банків;

- налагодити роботу Фонду гарантування вкладів населення та зробити її ефективною;

- створити сприятливий інвестиційний клімат, атмосферу масового інвестування в українську економіку;

- збільшити кількість та підвищити якість банківських послуг на основі використання сучасних технологій і обладнання;

- впроваджувати нові банківські продукти;

- запровадити цілодобове надання банківських послуг у комерційних банках;

- розвивати кредитування малого бізнесу;

- сформувати та підтримувати режим справедливої конкуренції як у банківському, так і в реальному секторах економіки;

- зміцнювати фінансовий потенціал шляхом залучення нових акціонерів та збільшувати капітал за рахунок розширення клієнтської бази;

- розвивати методологію прогнозування попиту на кредити, ризиків інвестиційно-кредитної діяльності в умовах невизначеності;

- розробити довгострокові стратегії із застосуванням міжнародного досвіду та національних особливостей і специфічних характеристик кожного банку;

- розвивати Інтернет-банкінг, залучати для цього відповідних висококваліфікованих спеціалістів, використовувати новітні інформаційні технології;

- розвивати і надалі удосконалювати законодавство і нормативну базу;

- підвищити рівень інформаційного забезпечення у діяльності комерційних банків;

- удосконалити державний контроль і нагляд, зокрема за проблемними банками;

- сформувати нову, ринкову психологію людей та довіру в них до банківської системи.

Наведені пропозиції спрямовані на подолання тих проблем, які існують сьогодні у банківському секторі України та впливають на його глобальну та регіональну конкурентоздатність.

Література

1.Грудзевич У. Проблеми розвитку комерційних банків на регіональному рівні // Регіональна економіка. - 2007. - №2. - С. 59-66.

2.Остапець А. І., Остапець А. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку // Фінанси України. - 2010. - №8. - С. 114-117.