Студент Байдаченко А.В.

Харківський Національний Економічний Університет

РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ

Вступ. В останні роки чітко спостерігається тенденція збільшення економічної та політичної нестабільності на національному, регіональному і глобальному рівнях. Банківські системи, які акумулюють політичні, макроекономічні й інституціональні ризики, в умовах зростаючої нестабільності опиняються в найбільш несприятливому стані.

Постановка проблеми. Сучасна фінансова криза виявила, що потенціал життєздатності банків недостатній, щоб протистояти стресовим подіям. У зв'язку з цим, завдання забезпечення ефективного та стійкого розвитку банківської системи на сьогодні набуває особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень. Проблемам економічної кризи в Україні й антикризовому управлінні в банківському секторі економіки присвячені роботи таких учених, як І. Кравченко та Г. Багратян [3] та В. Костогриз [2].

Загальним теоретичним питанням стратегії антикризового управління у банках приділяли увагу відомі українські економісти. Зокрема у працях В. Пономоренко [6], А. Пушкаря [7] та Т. Смовженко [8] розкриваються основні механізми розробки стратегіїї антикризового управління банками.

Мета статті. Метою даної статті є розробка методичного підходу до вибору та обґрунтуванню стратегії антикризового управління банком на основі діагностики стану кризи.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд задач:

- розробити методику оцінювання стадії розвитку кризи на розрахунку коефіцієнтів фінансового стану банку;

- надати алгоритм вибору конкретної стратегії, спираючись на результати діагностики стану розвитку кризи.

Виклад основного матеріалу. Аналіз теоретичних і практичних рекомендацій щодо діагностики кризи підтверджує доцільність проведення комплексної оцінки фінансового стану банку на підставі побудови інтегрального показника, рівень зміни якого визначає стадію розвитку кризи..

Для побудови узагальнюючого інтегрального показника фінансового, стану банку варто застосувати метод таксономічного показника розвитку, що завжди дозволяє звести сукупність ознак досліджуваного явища до однієї синтетичної ознаки. Перевагою цього методу є те, що він не вимагає попереднього виділення підмножин сильно корельованих ознак і не приводить до виділення кількох некорельованих факторів.

Незалежно від того, що саме буде встановлено в результаті оцінки фінансового стану банку, необхідно провести другйй етап діагностики стадії розвитку кризи - оцінку ризикованості банківської діяльності. Це зумовлено тим, що банк може мати добрий фінансовий стан, але на нього вже можуть впливати дестабілізуючі фактори зовнішнього середовища.

Основні ризики банківської діяльності пов’язані з непередбаченими змінами в обсягах, дохідності, вартості та структурі активів і пасивів. Це такі ризики, як кредитний, інвестиційний, валютний, процентний, ризик ліквідності та ризик зміни ресурсної бази.

На заключному етапі в результаті комбінації типів фінансового стану банку та рівня ризику його діяльності здійснюється діагностування стадії розвитку кризи за допомогою табл. 1.

Таблиця 1.

Діагностування стадії розвитку кризи

Стадія розвитку кризи	Діапазон зміни інтегрального показника і тип фінансового стану банку	Діапазон зміни та рівень ризику
Потенційна криза	0,51–1 – добрий	0,1–1 – неприпустимий
	0,31–0,5 – задовільний	0–0,1 – припустимий
Латентна криза	0,31–0,5 – задовільний	0,1–1 – неприпустимий
	0,21–0,3 – незадовільний	0–0,1 – припустимий
Явна криза	0,21–0,3 – незадовільний	0,1–1 – неприпустимий
	0–0,2 – катастрофічний	0–0,1 – припустимий
Руйнівна криза	0–0,2 – катастрофічний	0,1–1 – неприпустимий

Вибір певної стратегії антикризового управління з портфеля запропонованих стратегій зумовлений цілями антикризового управління, що відображають ціннісні настанови та інтереси банку, в процесі виходу з кризової ситуації [7].

Отже, вибір стратегії антикризового управління залежить від результатів діагностики стадії розвитку кризи в процесах функціонування і розвитку банку та узгоджених цілей зацікавлених у стійкому функціонуванні банку суб’єктів із цілями антикризового управління. За результатами викладених вище положень розроблено алгоритм вибору стратегії антикризового управління, який наведено на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм вибору стратегії антикризового управління банком

На завершальному етапі антикризового управління аналізують результати реалізації стратегії антикризового управління. За результатами фінансового аналізу перевіряють відповідність встановлених причинно-наслідкових зв’язків системі стратегічних цілей, оцінюють ефективність виконання запланованих антикризових заходів, виявляють причини відхилень, можливі суперечності, формують ефективні зв’язки та антикризові заходи на наступний період.

Таким чином, розвиток банку доцільно розглядати як послідовну реалізацію цілеспрямованих стратегій, формування яких має базуватися на засобах оцінки, аналізу та контролю змін зовнішнього 1 внутрішнього середовища банку. Вибір стратегії у системі антикризового управління з метою підвищення його ефективності має залежати від результатів діагностики стадії розвитку кризи у процесах функціонування і розвитку банку та узгоджених цілей зацікавлених у стійкому функціонуванні банку суб’єктів із цілями антикризового управління.

Висновок. Розроблений методичний підхід до вибору стратегії антикризового управління поєднує вибір стратегії за результатами проведеного аналізу з інтуїтивним вибором, що дозволяє плавні переходи між стратегіями, не вимагаючи різких змін стратегічних напрямів діяльності, дозволяє уникнути помилок, пов’язаних із неправильно обраними стратегіями, а також своєчасно зробити відповідні коригування помилкових стратегічних цілей.

Перелік використаної літератури

1. Еркес О. Антикризове управління як елемент оздоровлення банку / О. Еркес // Вісник КНТЕУ. – 2011. – №3. – с. 69 – 79.

2. Костогриз В. Аспекти антикризового управління банківською діяльністю в Україні / В. Костогриз // Економічний аналіз. – 2010. – Вип. 7. – С. 156–158.

3. Кравченко І. Криза та регулювання фінансової системи: уроки та перспективи / І. Кравченко, Г. Багратян // Вісник Національного банку України. – 2009. –№1. – С.22–27.

4. Панова Г. С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. / Г. С. Панова. – М.: Финансы и статистика, 2009. – 272 с.

5. Поповская Е. В. Анализ зарубежного опьіта стратегического планирования / Е. В. Поповская // Методи хозяйствования в условиях планово-рьночной зкономики. - М.: Изд. НИИУ 2011. - С. 97-102.

6. Пономаренко В. С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: монографія. / В. С. Пономаренко, О. М. Тридід, М. О. Кизим // Харків: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2003.– 328 с.

7. Пушкарь А. И. Антикризисное управление: модели, стратеги, механизмы / А. И. Пушкарь, А. Н. Тридед, А. Л. Колос. – Харьков: ООО «Модель Вселенной», 2007. – 452 с.

8. Смовженко Т. С. Антикризове управління стратегічним розвитком банку: монографія / Т. С. Смовженко, О. М. Тридід, В. Я. Вовк. – Київ : УБС НБУ, 2008. – 475 с.