Миколаївський міжрегіональний
інститут розвитку людини
ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна
Оцінку платоспроможності можливо здійснити за
досить великою сукупністю показників. Однак жоден із розрахованих показників не
дає повної відповідь на питання, за рахунок яких чинників відбулось збільшення
чи зменшення рівня платоспроможності підприємства.
Важливим критерієм при побудові факторної моделі є
врахування взаємозв’язків між показниками-факторами таким чином, щоб зберігався
відносно цільовий вплив показника-фактора на результативний показник. Цього
можна досягти, коли у факторній моделі значення кожного окремого фактору не
трансформується, не змінює свою початкову величину, а переносить свій вплив
повністю на результативний показник.
Принципово важливим моментом при розробці моделі
був вибір показника-результату. Він повинен найбільш узагальнено характеризувати
платоспроможність, виражати наслідок, що витікає з дій, які вимірюються
відносними показниками, що відіграють роль вільних змінних. З результативним
показником нами запропоновано використовувати коефіцієнт покриття, який
характеризує платіжні можливості підприємства, а також дозволяє оцінити
платоспроможність за умови не лише своєчасних розрахунків з дебіторами та
сприятливій реалізації продукції, але й при необхідності реалізації інших
елементів матеріальних оборотних активів. Тобто коефіцієнт покриття дозволяє
врахувати запас міцності внаслідок перевищення вартості ліквідного майна над
поточними зобов’язаннями.
Показники, що складають сукупність факторів розробленої моделі, з однієї
сторони, характеризують найбільш важливі, сутнісні моменти платоспроможності
підприємства, а з іншої – у своєму складі містять окремі показники розподілу
фінансових ресурсів між різними джерелами засобів для забезпечення
детермінованого характеру моделі. Отже, набір факторів не обмежено основними
показниками.
Система факторів охоплює ефективність використання
основних засобів, оборотних активів, виручку від реалізації товарів, робіт та
послуг, і виконання зобов’язань, включаючи зобов’язання перед бюджетом.
Розрахунки за розробленою моделлю надають можливість постійно відстежувати
зміни платоспроможності та визначати фактори, які спричинили ці зміни. Це
дозволить своєчасно реагувати на ризики втрати платоспроможності та
опрацьовувати і реалізовувати заходи щодо зменшення їх впливу. Показники, що
відібрані для побудови факторної моделі, представлені в табл. 1.
Таблиця 1
Характеристика
показників, які відібрані для побудови
факторної моделі оцінки платоспроможності підприємства
|
Показник |
Назва показника |
Грошові потоки за напрямком руху |
Вид фінансово-господарської діяльності |
|
ОА |
Оборотні активи |
Вхідні |
Операційна |
|
КЗ |
Кредиторська
заборгованість |
Вихідні |
Операційна |
|
ДЗ |
Дебіторська
заборгованість |
Вхідні |
Операційна |
|
ОЗ |
Основні засоби |
Вхідні |
Інвестиційна |
|
ВР |
Виручка від
реалізації продукції |
Вхідні |
Операційна |
|
ЛА |
Ліквідні активи |
Вхідні |
Операційна |
|
П |
Податки |
Вихідні |
Операційна |
|
ПЗ |
Поточні
зобов’язання |
Вихідні
(податки) Вхідні (кредити
банків) |
Операційна,
фінансова |
Факторна модель надає можливість розрахувати вплив
кожного фактора на результативний показник. Вищевказані принципи та вихідні
положення, показники-фактори та зв’язки між ними реалізовані у побудованій в
процесі магістерського дослідження факторній моделі наступного виду:
(1)
де К – результативний показник
платоспроможності (коефіцієнт покриття)
За наведеною
моделлю, здійснено розрахунки для оцінки платоспроможності двох підприємств
харчової промисловості.
Таблиця 2
Динаміка
факторів платоспроможності підприємств
харчової
промисловості в 2010 та 2011 рр.
Назва
|
ПАТ «МКХП» |
ПАТ «Херсонський хлібокомбінат» |
|
Частина
податків в поточних зобов’язаннях |
0,19 |
-0,40 |
Коефіцієнт податкоспроможності
|
-1,39 |
5,96 |
|
Співвідношення
основних засобів та ліквідних активів |
0,81 |
-5,58 |
|
Фондовіддача |
0,19 |
0,53 |
|
Відношення
дебіторської заборгованості до виручки від реалізації |
0,04 |
-0,33 |
|
Співвідношення
кредиторської та дебіторської заборгованості |
0,65 |
-0,17 |
|
Співвідношення
оборотних активів та кредиторської заборгованості |
-0,57 |
0,04 |
|
Співвідношення
оборотних активів та поточних зобов’язань |
-0,08 |
0,04 |
Таким чином, наведені розрахунки та проведений аналіз платоспроможності на
основі факторної моделі свідчать, що в 2010–2011 рр. платоспроможність на ПАТ
«Херсонський хлібокомбінат» поліпшилась, а на ПАТ «МКХП» навпаки погіршилась.
Збільшення платоспроможності спричинене передусім ростом ефективності
використання основних засобів, що характеризується збільшенням фондовіддачі,
зменшення - недосконалим управлінням
заборгованістю, що потребує розробки шляхів з метою зменшення їх негативного
впливу та покращення платоспроможності.
Можливість
врахування всіх основних факторів, що формують платоспроможність та впливають
на її зміни, надійність розрахункового апарату та обґрунтованість результатів
дозволяють стверджувати, що запропонована факторна модель для оцінки платоспроможності
придатна не лише для застосування підприємствами харчової промисловості, але й всіма
суб’єктами господарювання.