Экономические науки/3. Финансовые отношения

Кучерова І.М.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Податкова конкуренція в умовах регіональної інтеграції

Одне з головних питань політики у сфері державних фінансів у Європейському Союзі (ЄС) та поза його межами - це питання податкової конкуренції. З цим питанням пов’язані небезпідставні побоювання урядів, підприємців та науковців, що змагання у залученні інвестицій є чинником конкурентного зниження ставок оподаткування (так званої «гонки на виживання»), потенційними наслідками чого можуть бути зниження рівня суспільних благ та спотворення інвестиційних рішень на мікрорівні.

Розширення ЄС за рахунок вступу країн постсоціалістичного табору поставило на порядок денний питання про вплив цього процесу на посилення податкової конкуренції. Одна з країн інтеграційного ядра - Франція висловила невдоволення щодо політики нових країн-членів у сфері оподаткування: держави не можуть претендувати на достатній ступінь багатства, щоб покінчити з податками, і одночасно стверджувати, що вони бідні, претендуючи на ресурси інших країн [2, c. 2].

Аналіз динаміки ставок корпоративного податку – найважливішого податку на доходи від капталу – у провідних країнах світу в останній чверті ХХ ст. засвідчує тенденцію до їх зниження [1, c. 25]. На початку ХХІ ст. у країнах об’єднаної Європи ця тенденція зберігається. Так, у 2008 р. середня базова ставка корпоративного податку в країнах, які спочатку були учасниками ЄС (ЄС-15), становила 27,51%, в нових країнах ЄС - 18,69%. У 2011 р. середня базова ставка податку в ЄС-15 становить 26,95% (варіюючи від 34,4% у Франції до 12,5% в Ірландії), в нових країнах ЄС - 18,3% (варіюючи від 20% в Словенії до 10% в Болгарії та на Кіпрі). Середня скоригована ставка податку на доходи корпорацій коливається в межах від 10% (у Болгарії та на Кіпрі) до максимуму 36,1% у Франції, хоча розрив між мінімальною та максимальною ставками скоротився з 1995 року. При цьому найнижчі ставки корпоративного податку впроваджено у країнах із загальним низьким рівнем оподаткування. Данія і Швеція - дві держави ЄС з найвищим рівнем податкового навантаження, мають ставки корпоративного податку, близькі до середньої. Це пов'язано з прийняттям у цих країнах специфічної системи прибуткового оподаткування.

Наведені статистичні дані засвідчують суттєву різницю у рівні ставок оподаткування з корпоративного податку.

Результати емпіричного аналізу, проведеного Р. Девісом та Дж. Вогет, надають докази щодо існування гонки на виживання у питаннях податкової конкуренції. Крім того, ці вчені виявили, що ступінь конкуренції залежить від членства в ЄС, оскільки реакція країн-членів ЄС є більш конкурентною на зниження податкових ставок саме країнами-членами ЄС, ніж третіми країнами.

Загальний тренд зниження середньої ставки корпоративного податку в ЄС, який спостерігався в Європі ще з першої половини 1990-х рр., від 35,3% до 23,5% у 2012 р., спочатку уповільнився під впливом кризи, а згодом зупинився через уведення низки додаткових зборів у ряді країн та показав невеличке зростання у єврозоні [4, с. 37].

Незважаючи на значне зниження ставок, надходження від податку на прибуток неухильно зростали з 2003 по 2007 рр., а згодом знизилися у середньому на 1% ВВП в країнах ЄС-27. Тенденція до зниження зберігалася також у 2010 році, однак з падінням лише на 0,1 % ВВП.

Що стосується майбутніх тенденцій, то згідно з прогнозом, загальні податкові надходження в країнах ЄС-27 збільшуватимуться з листопада 2011 року до 2013 року (на один пункт ВВП). Рівень загальних державних витрат значно збільшився: з 2007 по 2010 рр. він виріс більш ніж на п'ять пунктів ВВП, перевищивши позначку в 50% [4, с. 20]. Тим не менш, зниження рівня витрат, яке розпочалося вже у 2011 році, триватиме до 2013 року, коли цей показник, за прогнозами, опиниться на два пункти від ВВП нижче, ніж у 2010 році.

Таким чином, незважаючи на те, що ставки корпоративного податку в більшості країн знизилися, подальше зниження ставок корпоративного податку, зокрема в країнах ЄС є, на нашу думку, малоймовірним, оскільки зараз вони досить низькі.

На наш погляд, з урахуванням викладеного вище, на даному етапі найбільш ймовірним є загальний спад конкуренції в питаннях корпоративного податку та оподаткування капіталу. Частково це пояснюється різним ступенем ефективності податкової конкуренції у зниженні ставок податків у різних країнах; частково - наслідками фінансової кризи 2008 року, яка спричинила посилення бюджетних обмежень. Криза підриває аргументи на користь ефективності низького рівня оподаткування капіталу і корпоративного податку, демонструючи здатність дешевого капіталу не тільки сприяти виробничому інвестуванню, але й утворенню непродуктивних бульбашок цін на активи.

Крім того, є підстави очікувати на активізацію міжнародного співробітництва у галузі оподаткування. Рушіями цього процесу, крім внутрішніх обмежень, є такі: дестабілізуючі для корпоративних фінансів наслідки податкової конкуренції, міркування щодо міжнаціональної рівності, обурення громадськості існуванням податкових притулків, які процвітають завдяки ухиленню від оподаткування.

Література

1. Bond S. Corporate Income Taxes and Investment: A Comparative Study [Електронний ресурс] / Stephen Bond, Lucy Chennells. - The Institute for Fiscal Studies. Final Report: 7 February 2000. – Режим доступу: www.ifs.org.uk/docs/bertlesmann.pdf.

2. Davies R.B. Tax Competition in an Expanding European Union / Ronald B. Davies and Johannes Voget. – Oxford University Centre for Business Taxation Working Papers. – 2008. – № 0830. – 37 р.

3. Keen, M. Tax and the Crisis / M. Keen, A. Klemm and V. Perry // Fiscal Studies. – 2010. - № 31. – P. 43–79.

4. Taxation trends in the European Union. Data for the EU Member States, Iceland and Norway. 2012 ed. [Electronic resource] / Eurostat. – Mode of access: ec.europa.eu