Гісем Н.В., Волошин Н.Т.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

Науковий керівник: Кравчук В.С.

2013 рік

Методологічні основи обліку адміністративних витрат

У статті обґрунтовано теоретичні положення сутності адміністративних витрат підприємств як засобу вдосконалення інформаційного забезпечення процесу управління адміністративними витратами підприємств. Запропоновано власні підходи до розподілу адміністративних витрат із врахуванням специфіки підприємств.

Постановка проблеми. Постійне зростання суми та питомої ваги адміністративних витрат у загальній сумі витрат підприємств обумовлює необхідність пошуку оптимальних методик їх обліку та контролю, адаптованих до потреб керівництва та інших користувачів економічної інформації. Вдосконалення бухгалтерського обліку адміністративних витрат підприємств є складовою подальшого вдосконалення процесу управління господарською діяльністю підприємств у ринкових умовах та покращення їхніх фінансових результатів.

Актуальність теми. Актуальність обраної теми полягає у недостатній опрацьованості окремих положень організації обліку адміністративних витрат на підприємствах, необхідності вдосконалення системи їх контролю для узгодження з потребами керівництва підприємств.

Аналіз досліджень і публікацій. Організацію і розвиток фінансового й управлінського обліку адміністративних витрат, а також їх аналіз і контроль досліджували такі вчені: Ф. Бутинець [2], В.П. Ярмоленко [13], П.В. Іванюта [8], Г.О. Партин [3], П.Л. Сук [12], В. Сопко [11] та інші.

Мета дослідження. Обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку адміністративних витрат підприємств як засобу вдосконалення інформаційного забезпечення процесу управління адміністративними витратами підприємств.

Виклад основного матеріалу. Важливою умовою прибутковості підприємства є ефективне управління. Управління як вид діяльності споживає витрати. Щоб проаналізувати ефективність управління потрібно мати інформацію про витрати, понесені на його здійснення, тобто знати, на які управлінські функції споживаються певні ресурси і заради яких цілей, щоб відшукати резерви або економії і зменшення цих витрат, або підвищення результатів від їх здійснення. Таку інформацію забезпечує бухгалтерський облік.

Витрати на управління в бухгалтерському обліку належать до адміністративних. Згідно П(С)БО 16 «Витрати» до адміністративних витрат відносяться витрати, пов’язані з управлінням та організацією діяльності підприємства, які не включаються до собівартості реалізованої продукції [1]. Ці витрати в обліку списуються на фінансові результати і покриваються валовим прибутком.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Так, В.П. Ярмоленко зазначає, що загальногосподарські витрати як і загальновиробничі мають відношення до процесу основного виробництва, заради якого створюється підприємство. Покриття адміністративних витрат «валовим» прибутком перекручує їх економічну суть [13]. Про необхідність розподілу адміністративних витрат для управлінських цілей вказує П.Л. Сук та ряд інших вітчизняних та зарубіжних науковців [12].

П.В. Іванюта підкреслює, що при формуванні повної собівартості необхідною умовою є розподіл адміністративних витрат, які він пропонує розподіляти між підрозділами пропорційно виробничим витратам [8, 262].

Г.О. Партин пропонує витрати на управління розподіляти пропорційно кількості працівників, заробітній платі, годинам праці, витрати на оренду, страхування, опалення і освітлення –пропорційно площі будівлі [3, 118].

Оформимо огляд джерел з приводу питання адміністративних витрат у вигляді табл. 1.

Таблиця 1

Розкриття терміна «адміністративні витрати» в літературних джерелах

№ з/п	Джерело	Визначення
1	Бутинець Ф.Ф.[2]	Адміністративними є витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням ним у масштабі всього підприємства.
2	Маренич Т.Г. [9]	Адміністративні витрати - це вся сукупність певних затрат підприємства, які спрямовуються на вирішення загальногосподарських питань, в тому числі транспорт, зв'язок, податкові платежі, обслуговування поточного рахунку в банку та інші затрати.
3	Іванюта П.В. [8]	Адміністративні витрати – затрати суб’єкта господарювання на оплату праці персоналу, який безпосередньо незайнятий у процесі виробництва та інші загальні витрати, які не відносяться до загальновиробничих витрат.
4	Сопко В.В. [11]	Адміністративні витрати - це загальногосподарські затрати, які пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
5	Сук Л.К. [12]	Адміністративні витрати – це витрати на обслуговування виробничої діяльності підприємства, які потребують подальшого розподілу за аналогією до загальновиробничих витрат.
6	Загородній А.Г. [3]	Адміністративні витрати – це такі витрати, які пов’язані із забезпеченням основної інфраструктури виробничої діяльності підприємства та не гарантують отримання вигод від їх здійснення у майбутньому.
7	Партин Г.О. [3]	Адміністративні витрати – сукупність витрачених коштів підприємства на забезпечення належного зв’язку піж підрозділами, оплати відряджень працівникам, розгляд судових спорів.
8	Волкова І.А.[4]	Адміністративні витрати - це витрати, які здійснюються підприємством незалежно від його бажання та не приносять безпосереднього ефекту, і тільки утримують підприємство на необхідному рівні функціонування.
9	Гарасим П.М.[5]	Адміністративні витрати – це елемент інших витрат підприємства, та повинен або ж включатися у собівартість виготовлених товарів, або ж пропорційно розподілятись.
10	Гура Н.О.[6]	Адміністративні витрати – складова витрат підприємства, основна мета здійснення яких – забезпечення стабільного функціонування процесу виробництва та підприємства в цілому.

На підставі проведеного огляду здійснимо аналіз наведених значень (табл.2).

К. Друрі зазначає, що такі витрати не гарантують, що колись у майбутньому вони принесуть дохід, тобто створять додаткову вартість конкретного продукту. Виникають вони, стверджує він, не у процесі виробництва, а на інших етапах життєвого циклу продукту, а тому їх недоцільно включати у собівартість продукції [7, 12].

Таблиця 2

Аналіз дефініцій поняття «адміністративні витрати»

№ з/п	Критерії групування	Джерело
		Бутинець Ф.Ф.	Лишиленко О.В.	Швець В.Г.	Сопко В.В.	Сук Л.К.	Загородній А.Г.	Партин Г.О.	Волкова І.А.	Гарасим П.М.	Гура Н.О.
1	Витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва	+	+	+	+	+	+	-	-	-	+
2	Витрати на обслуговування, які потребують подальшого розподілу	-	-	-	-	+	+	+	-	+	-
3	Витрати, які не гарантують отримання вигод від їх здійснення у майбутньому.	-	+	-	-	-	+	-	+	-	-
4	Витрати, які не приносять безпосереднього ефекту, і тільки утримують підприємство на необхідному рівні функціонування.	+	-	-	+	+	-	-	+	-	+
5	Елемент інших витрат підприємства, який повинен включатися у собівартість виготовлених товарів	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+

Як бачимо із табл. 2, більшість авторів визначають адміністративні витрати як витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва, а саме 7 авторів з 10.

На нашу думку, адміністративні витрати – це сукупність усіх витрат підприємства, які не можна прямо віднести на виробництво, але які є життєво необхідними, тобто без їх здійснення діяльність буде неможливою. Тобто ми погоджуємось із твердженнями Бутинця Ф.Ф., Сук Л.К., Волкова І.А., але як зазначає Загородній А.Г., що адміністративні витрати не гарантують отримання вигод від їх здійснення, то все ж таки непрямі вигоди підприємство отримує у будь-якому випадку.

Отже, адміністративні витрати часто розглядаються авторами у своїх наукових працях, та в більшості вони погоджуються із твердження, що адміністративні витрати – це витрати на обслуговування основної діяльності.

Потрібно здійснювати науково обґрунтований розподіл адміністративних витрат, тому проблема виникає у правильному виборі бази розподілу цих витрат. Потрібно вибрати базу розподілу, що в найбільшій мірі відповідає невиробничим накладним витратам [10, 33].

Перш ніж розподіляти адміністративні витрати потрібно визначити об’єкт розподілу. Об’єкти розподілу можуть бути проміжні та кінцеві. Вважаємо, що проміжними об’єктами розподілу адміністративних витрат мають бути лише виробничі підрозділи, так як витрати допоміжних підрозділів в кінцевому результаті включаються в собівартість виробленої продукції і розподіл адміністративних витрат ще й на ці підрозділи призведе до подвійного їх включення в собівартість продукції. Кінцевими ж об’єктами розподілу адміністративних витрат є окремі види продукції[4].

Наведені пропозиції щодо удосконалення обліку адміністративних витрат не відкидають сучасної методики їх обліку. Вважаємо, що у фінансовому обліку адміністративні витрати мають списуватись на рахунок 79 «Фінансові результати». В управлінському ж обліку адміністративні витрати потрібно розподіляти на окремі види виробленої продукції, формуючи її повну собівартість. При цьому досліджувані витрати не будуть капіталізуватись у виробничих витратах, а керівники матимуть необхідну їм інформацію[6, 9].

Висновки. Підводячи підсумки, слід зазначити, що, оскільки від величини адміністративних витрат безпосередньо залежать результати господарсько-фінансової діяльності кожного підприємства, питання обліку таких витрат завжди були, є і будуть актуальними. Певною мірою їх вирішенню сприятиме розширення номенклатури статей адміністративних витрат для повнішого забезпечення відповідних осіб потрібною інформацією. Окрім цього, для отримання інформації про повну собівартість продукції запропоновано адміністративні витрати розподіляти пропорційно обсягу виготовленої продукції. Така методика розподілу даних витрат також дозволить прийняти ефективні управлінські рішення щодо виробництва того чи іншого виду продукції та подальшої діяльності підприємства.

Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 318 від 19 січня 2010 р.

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – 3-е вид., доп. І перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2011. – 440с.

3. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Підручник. –/Загородній А.Г., Партин Г.О. – К., 2009. – 422 с. 

4. Волкова І.А.Фінансовий облік : Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 228 с.

5. Гарасим П.М., Хомин П.Я. Бухгалтерський облік за журнальною формою рахівництва : Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2003.– 296 с.

6. Гура Н.О. Облік у житлово-комунальному господарстві: теорія і практика.:Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 351 с.

7. ДруриКолин. Управленческий и производственный учет [Текст]: учебный комплекс для студентоввузов / КолинДрури; пер. с англ. [В.Н. Егорова.] - 6-е изд. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. - 1423 с.

8. Іванюта П.В. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік у виробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб’єктів: навч.посіб. / П.В. Іванюта. - К.: Центр навч. літератури, 2011. - 362с.

9. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях. Підручник / за ред. В .Я. Амбросова. - 2-е видання, доповнене і перероблене. К.: ВД „Професіонал”, 2005. - 896с.

10. Соколовська Н. Поштові витрати підприємства: бухгалтерський облік та оподаткування // Все про бухгалтерський облік. -2011.-№31.-С. 33.

11. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: навч. посібн. / В. В. Сопко. - 3-тєвид., перероб. і доп. - К: КНЕУ, 2002. - 578 с.

12. Сук П. Облік витрат, що підлягають розподілу / П. Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2005. - № 12. - С.8-14.

13. Ярмоленко В.П. Про склад і класифікацію виробничих витрат / В.П. Ярмоленко // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2010. - № 11. - С.20-24.