Облік браку у виробництві та його вплив на якість продукції

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Фінансово-економічний факультет

Виконали студенти групи ФК-21:

Пічкур А. О., Дублей В. В.

Науковий керівник:

Кравчук В. С.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку перед підприємствами постає проблема випуску продукції, рівень якості якої відповідає стандартам, технічним умовам та іншій нормативно-технічній документації, а також технологічним правилам підприємства. Продукцію, яка не відповідає даним вимогам, прийнято називати браком у виробництві. Внаслідок браку у підприємства зростає собівартість продукції та зменшуються обсяги її реалізації. Якщо продукція підлягає доробці та виправленню, то підприємство несе додаткові витрати. Для більш ефективної діяльності підприємства необхідно створити умови, які будуть сприяти зменшенню відсотка браку у виробництві. Тому для покращання фінансових результатів роботи підприємства необхідно вести постійний контроль за рівнем якості продукції, розміром втрат від браку, а також за їх відшкодуванням винуватцями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням контролю якості продукції присвячено ряд праць вітчизняних і зарубіжних науковців: В.В. Єфімов, С. Д. Ільєнкова, П. Орлов, А. М. Герасимович, І. Р. Поліщук, Ф. Ф. Бутинець, Г. Г. Кірейцев, Ю. Граковський, в працях яких розглядаються питання контролю втрат від браку у виробництві, а також підкреслюється важливість вирішення такого наукового завдання, як забезпечення підвищення якості продукції на основі зниження рівня браку у виробництві шляхом ефективного його внутрішнього контролю.

Мета дослідження. Визначити вплив браку на якість продукції, його коректне відображення в обліку, а також вплив організації системи внутрішнього контролю на виникнення браку у виробництві та забезпечення високої якості продукції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Рахунок 24 "Брак у виробництві" призначений для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві. Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Брак продукції поділяється на зовнішній, тобто виявлений споживачем і пред’явлений для відшкодування збитків, та внутрішній, який виявлений в процесі виробництва. У залежності від характеру відхилень від нормативів він може бути остаточним або виправним. За дебетом рахунку 24 "Брак у виробництві" відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень; за кредитом - суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили брак продукції. [1]

Рис. 1. Класифікація браку у виробництві

Брак у виробництві відноситься до виробничих витрат і вимірюється у грошовій та натуральній формі. Натуральне обчислення браку (шт., т., кг., м.) здійснюється для виявлення відсотка браку у випуску продукції з метою виявлення найбільш несприятливих до браку виробів і проведення заходів щодо ліквідації виникнення браку у виробах з найбільшим відсотком браку.

Для постійного контролю за якістю продукції та кількістю бракованих товарів у виробництві, оформлюють такі документи: акт про брак, повідомлення, лист про брак або відображають величину витрат від браку у відомостях. У даних документах зазначають інформацію про браковані вироби, їх вид, сорт, кількість, одиницю виміру, причини виникнення браку, вид браку тощо. Оформлені документи про брак підписуються керівником підприємства, головним бухгалтером, а також керівниками відділів підприємства. Внаслідок неправильного зберігання матеріальних цінностей та їх псування може статися брак у виробництві, тому матеріально відповідальні особи повинні надати пояснювальні записки комісії підприємства. На основі акту про брак оцінюють за нормативною вартістю з урахуванням місця виникнення браку та технологічної операції під час якої виник брак. [2, 399]

До втрат внаслідок технічно неминучого браку відносять:

– собівартість остаточно забракованої продукції з технологічних причин;

– вартість матеріалів, напівфабрикатів, зіпсованих під час налагодження устаткування, у випадку зупинки або простою обладнання через тимчасове вимкнення електроенергії;

– вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих під час транспортування на виробництві;

– витрати на усунення технологічно неминучого браку.

Собівартість внутрішнього браку обчислюється за всіма статтями калькуляції, як сума фактичних втрат підприємства від браку за винятком витрат на підготовку і освоєння нового виробництва, загальновиробничих витрат та інших витрат, які відносяться тільки на собівартість готової продукції.

Втрати від виправного браку включають вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, витрачених на усунення браку; витрати на оплату праці робітників, які виконували роботи з виправлення браку та відрахування ЄСВ на суму нарахованої заробітної плати, відповідно до законодавства.

Брак значною мірою залежить від особливостей технології виробництва та транспортування. Внаслідок даних особливостей на підприємстві розробляються нормативи в яких закріплено технологічні втрати підприємства. До технологічних втрат належать втрати внаслідок технологічно неминучого браку, тобто зумовленого специфікою виробництва.

Технічно неминучий брак у виробництві — це напівфабрикати, деталі, вироби, які з технологічних причин не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення виявлених недоліків.

Втрати від технологічно неминучого браку закріплюються в таких нормативних документах: технологічні картки, кошториси технологічного процесу та в іншій документації. Ці документи складають фахівці, які контролюють технологічний процес та уповноважені керівництвом особи. Зрозуміло, що дані документи повинні бути економічно обґрунтовані та інформація на основі якої вони складаються повинна бути точною та відповідати первинним документам, в яких відображаються втрати від неминучого та технологічного браку. Тому дуже важливим є питання організації обліку втрат у виробництві на підприємстві.

Технологічні втрати оцінюються за прямими витратами згідно з чинними нормативними калькуляціями за такими статтями калькулювання: сировина і матеріали, придбані напівфабрикати й комплектуючі вироби, роботи й послуги виробничого характеру, основна й додаткова зарплата робітників та відрахування на соціальне страхування.

Правильне й кваліфіковане з економічної й технічної точки зору документальне оформлення операцій, пов’язаних з технологічно неминучими втратами браку, допоможе уникнути проблем під час перевірок податковими органами. [4, 19]

Проблемними питаннями бухгалтерського обліку браку у виробництві теоретичного характеру є відсутність єдиної класифікації браку; методологічного характеру – недостатня регламентація бухгалтерського обліку браку у виробництві на нормативному рівні, відсутність чітких рекомендацій щодо визначення собівартості витрат від браку, неузгодженість щодо податкового відображення браку.

Для вирішення даних проблем потрібно проводити контроль за якістю продукції та розробляти програми щодо недопущення браку та його нормування. Відповідно до цього розрізняють: попередній, поточний та наступний контроль.

Попередній контроль включає в себе такі види діяльності, як розробка нормативного коефіцієнта браку, перевірка якості запасів при їх надходженні на виробництво, планування здійснення перевірок по контролю якості продукції та наявності браку, розробка програми стимулювання працівників відносно виникнення браку. Поточний контроль включає в себе організацію технологічних процесів та виправлення при їх відхиленні від норми, контроль браку в залежності від їх винуватців, технологічних операцій та місць виникнення браку, контроль браку при зміні технології або розробці нового виробництва, постійний контроль наявних втрат від браку. Наступний контроль полягає в оцінці стану бухгалтерського відображення та контролю витрат від браку, відхилення якості продукції від заданих норм, належного списання втрат від браку та визначення причин виникнення браку у виробництві.

Коефіцієнт браку технологічної системи операції (процесу, виробничого підрозділу, підприємства): відношення обсягу продукції з неусувними критичними дефектами до обсягу всієї продукції, виготовленої за розглядуваний календарний проміжок часу технологічною системою операції.

К_ТБ – коефіцієнт технічного браку;

П_Б – кількість бракованої продукції;

П_З – загальна кількість виготовленої продукції.

Ефективна система контролю дозволяє в більшості випадків здійснювати своєчасну та цілеспрямовану дію на рівень якості продукції, що випускається, попереджати всілякі недоліки та збої в роботі, забезпечувати їх оперативне виявлення та ліквідацію з якнайменшими витратами ресурсів. Позитивні результати дієвого контролю якості полягають в тому, що можна виділити і в більшості випадків визначити кількісно розмір браку на стадіях розробки, виробництва, реалізації, експлуатації (споживання) і відновлення (ремонту) продукції.

Висновок. В результаті дослідження було встановлено, що контроль втрат від браку у виробництві розглядають як одну з функцій контролю якості, тому і відсутня розроблена методика контролю даного об’єкта бухгалтерського обліку, що в свою чергу може призвести до неефективної діяльності служби внутрішнього контролю. Відповідно до цього з метою підвищення ефективності системи внутрішнього контролю якості та управління підприємством в цілому удосконалено технологію внутрішнього контролю втрат від браку у виробництві, що забезпечить оперативність виявлення, усунення та запобігання браку у виробництві. Розроблена послідовність контрольних дій дозволить систематизувати хід перевірки, що підвищить ефективність діяльності служби внутрішнього контролю та сприятиме розробці превентивних заходів щодо виникнення браку у виробництві.

Потрібно наголосити на тому, що внутрішній контроль втрат від браку є необхідним для застосування нормативного методу обліку витрат. Попередній контроль втрат від браку у виробництві на основі первинних документів та фіксації відхилень від норм у момент їх виникнення з одночасним виявленням місця їх виникнення, винуватців та причин також дозволяє розробити ефективні превентивні заходи. Для своєчасного та ефективного обліку відхилень від встановлених норм необхідне застосування поточного контролю.

Вважаємо за доцільне для здійснення ефективного контролю втрат від браку у виробництві та якості продукції в цілому встановити критичні точки на кожному етапі контрольного процесу, що дозволить визначати витрати, понесені на його здійснення, та здійснювати ефективне управління ними.

Література

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено Наказ Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291 [Текст] // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №7.

2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст] : підруч. / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 8-те вид., доповн. і перероб. - Житомир : Рута, 2009. – С. 398-400.

3. Довгопол Н., П(С)БО 16 "Витрати" між фінансовим і управлінським обліком [Текст] / Н. Довгопол, М. Нестеренко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011. - №6. - С. 3-15.

4. Граковський, Ю. Технологічні втрати і втрати від технічно неминучого браку на виробництві [Текст] / Ю. Граковський // Вісник податкової служби України. - 2009. - №22. - С. 19-20.

5. Ізвєкова І. М. Класифікація браку та її практичне використання на підприємстві машинобудування. [Текст] / І. М. Ізвєкова, Г. О. Король, Н. П. Потрус // Вісник ЖДТУ №1 (55). — 2011. С 211-215.

6. Пархоменко В. М. Економічна сутність браку у виробництві: змістовне наповнення та класифікація [Текст] / В. М. Пархоменко // Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(21). – 2011. – С. 299-300.