Катеринчук Є.М.

Науковий керівник – Кравчук В. С.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Облік амортизаційних відрахувань основних засобів

Постановка проблеми. Здійснення амортизаційних відрахувань основних засобів та необоротних активів має важливе значення, адже вони є необхідною умовою відновлення засобів праці .

Постановка завдання. Метою цієї роботи є обґрунтування теоретичних положення сутності амортизаційних відрахувань основних засобів та необоротних активів відповідно до бухгалтерського та податкового обліків. Запропоновано шляхи гармонізації податкового та фінансового обліку амортизації .

Дослідження основної літератури. Питанню інвентаризації приділяли увагу такі науковці, як: Мочерний С.В. , Виговська Н.Г., Ткаченко Н. М. та ін.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, основні засоби мають значну питому вагу в загальній сумі активів підприємства, є одним із найважливіших об’єктів фінансового обліку, що вимагає контролю за їх рухом, організації синтетичного й аналітичного обліку, визначення зносу (амортизації), проведення ремонту, модернізації, оновлення застарілих і технічно недосконалих об'єктів.

Незважаючи на те, що теорії та методології обліку основних засобів присвячено багато праць вітчизняних і закордонних учених: І.Т. Балабанов, Ф.Ф. Бутинець, М.Г. Білуха, Н.Г. Волочков, П.І. Гайдуцький, А. Горемикін, С.В. Грибовський, В.В. Григор'єв, О.А. Гриценко, Говард Л. Джордж, Г.Г. Дем'яненко, В.Г. Кірейцев, М.Я. Лінник, М.В. Кужельний, В.Б. Моссаковський, С.Н. Максимов, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, Л.К. Сук, М.М. Соловйов, Е.І. Тарасевич, Я.Б. Фрідман, Дж. Харрисон, та ін., залишається досить багато теоретичних питань, які потребують вирішення. Цим обумовлена актуальність обраної мною теми дослідження.

Чимало підприємств з різних причин не привели облік основних засобів у відповідності вимогам. Це особливо стосується сільськогосподарських підприємств, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок і не сплачують податок на прибуток [1].

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці у натурі є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію. Амортизація основних фондів — це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). [4]

Дослідження теоретичних і практичних аспектів організації обліку основних засобів та їхньої амортизації дало змогу визначити коло невирішених питань, які гальмують процес управління основними засобами.

Зміни податкового механізму, введення в дію Положень (стандартів) бухгалтерського обліку суттєво вплинули на амортизаційну політику й призвели до виникнення нових проблем. Структурні перетворення в економічному механізмі потребують постійного вдосконалення методики та організації обліку і нарахування амортизації основних засобів.

Сьогодні амортизацію можна розглядати з 3-х сторін:

1) амортизація, з точки зору економічної теорії, - об'єктивна економічна категорія, змістом якої є економічні відносини між господарюючими суб'єктами і державою, - процес перенесення вартості основних виробничих фондів на готовий продукт в міру фізичного зношування. [2]

2) амортизація в податковому обліку – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. [3]

3) амортизацію в бухгалтерському обліку визначають, як систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). [4]

У бухгалтерському обліку амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного; виробничого; методи, передбачені податковим законодавством. [5]

В податковому обліку застосовуються законодавчо визначені норми амортизації, які встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в таких розмірах. [3]

Як бачимо, між бухгалтерським та податковим обліком амортизаційних відрахувань існують значні відмінності, зокрема:

- в податковому обліку амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень виробничих фондів; безкоштовно отримані фонди, невиробничі фонди не амортизуються, а у бухгалтерському обліку амортизуються будь-які основні засоби, що перебувають на балансі підприємства, в тому числі виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані;

- в бухгалтерському обліку нарахування амортизації проводиться щомісячно за кожним об'єктом окремо; а у податковому - поквартально, виходячи з балансової вартості груп на початок звітного кварталу;

- в податковому обліку використовується єдиний для всіх груп метод нарахування амортизації, тільки коефіцієнти різні; а у бухгалтерському використовується будь-який із 6 методів нарахування амортизації на вибір, при цьому до різних об'єктів можуть застосовуватись різні методи амортизації; підприємство вправі змінювати метод нарахування амортизації протягом періоду експлуатації об'єкта; в бухгалтерському обліку у випадку реконструкції, модернізації, будови, дообладнання і консервації об'єкта основних засобів нарахування амортизації призупиняється. [5]

Висновок. Отже, в понятті амортизації та в порядку її нарахування існує ряд неузгодженостей, які повинні бути усунені, оскільки в основу амортизаційного процесу, як у податковому так і у бухгалтерському обліку і в економічній теорії покладено економічні процеси.

Одним із шляхів гармонізації податкового та фінансового обліку амортизації є визнання податковим обліком амортизаційних відрахувань фінансового обліку. Адже за допомогою амортизації реалізується швидкість обороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна та виробнича політика на підприємстві. Це не лише зменшило б податковий тягар підприємства і трудомісткість облікової роботи, а й дало б змогу підприємствам оновлювати основні фонди за рахунок заощадженої частини прибутку. [6]

Література

1.       Податковий кодекс прийнятий Указом Президента України 2 грудня 2010 року № 2755-VІ в редакції вiд 18.01.2013 на пiдставi 4212-17 //

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17;

2. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. - К.: Академія, 2009. - 472с.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283 (із змінами і доповненнями від 03.06.2008 N  309-VI).

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби" від 27.04.00р. №92. – К. :Алерта 2011. – 272с.

5. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – 3-тє вид. допов. і перероб. – К.: Алерта, 2009. – 926 с.

6. Виговська Н.Г. Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи. / Житомирський інженерно-технологічний інститут – Житомир 2007. – 340с.