Економічні
науки /7. Облік і аудит
Яворська Д.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
Україна
Податковий контроль та його організаційні аспекти
На сьогодні податковий контроль є
необхідною умовою функціонування ефективної податкової системи, який забезпечує
зв'язок платників податків з органами державного управління, що наділені
особливими податковими правами і повноваженнями. Організацією податкового контролю є координація і
оптимізація всіх матеріальних і трудових елементів контрольної діяльності з
метою досягнення у визначені строки найбільшого результату з найменшими
затратами. Згідно статті 61.1 Податкового кодексу України податковий контроль -
система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю
правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а
також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення
розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [1].
Основними
завданнями податкового контролю є:
1. перевірка повноти та своєчасності сплати податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів;
2. контроль правильності визначення бази оподаткування;
3. перевірка правомірності застосування податкових пільг за податками та зборами;
4. контроль за своєчасність подання до органів ДПІ податкової звітності за податками та зборами;
5. аналіз податкових надходжень;
6. виявлення, усунення та попередження порушень чинного законодавства.
У статті 62 Податкового кодексу України визначаються
способи здійснення податкового контролю:
1.ведення обліку платників податків -
створення умов для здійснення контролю органами контролю за правильністю
нарахування, повноти і своєчасності сплати податків, зборів, нарахованих
фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства.;
2.інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної
податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання
інформації, необхідної органам ДПС для виконання функцій і завдань;
3.перевірка
- форма здійснення податкового контролю, яка може бути планова та позапланова;
виїзна та невиїзна; документальна, камеральна та фактична;
4.експертиза
- проводиться тоді, коли в ході проведення перевірки необхідні спеціальні
знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки [1].
До основної форми податкового контролю відноситься
податкова перевірка. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за
повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути
реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), що
їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх
фінансово-господарської діяльності.
В Податковому кодексі України виділяють три види
перевірок: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або
невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна перевірка передбачає дослідження первинних документів — це документи, в яких
зафіксовані факти здійснення господарських операцій. Документальну перевірку
фінансово-господарської діяльності підприємства проводять за місцезнаходженням
підприємства або за місцезнаходженням об'єкта, якого перевіряють. За
результатами документальної перевірки складається акт.
Акт документальної
перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки
фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також
невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових
органів. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі
істотні обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької
діяльності, які стосуються фактів виявлених порушень податкового та валютного
законодавства.
Планові перевірки - це
перевірки фінансово-господарської діяльності
суб'єкта підприємницької діяльності, які передбачені у плані
роботи контролюючого органу і проводяться за місцезнаходженням
такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності,
стосовно якого проводяться такі
планові виїзні перевірки. Періодичність
проведення документальних планових перевірок платників податків визначається
залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який
поділяється на високий, середній та незначний. З незначним ступенем ризику
платники податків включаються до
плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не
частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на
календарний рік.
Позапланові (виїзні) перевірки - це перевірки, які не передбачені в
планах роботи контролюючого органу і проводяться за наявності хоча б
однієї з таких обставин:
- при проведенні
перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької
діяльності норм законодавства;
-
суб'єктом підприємницької діяльності
не подано в установлений строк документи обов'язкової
звітності;
- виявлено
недостовірність даних, заявлених у податковій звітності
платника;
- суб'єкт
підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу
про порушення законодавства посадовими особами
контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової
виїзної перевірки;
- у разі
виникнення потреби у перевірці
відомостей, отриманих від особи, яка мала
правові відносини з суб'єктом підприємницької
діяльності, якщо суб'єкт
підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні
підтвердження на обов'язковий письмовий запит
контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання
запиту;
- проводиться реорганізація
(ліквідація) підприємства[1].
Камеральною вважається
перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби
виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках)
платника податку. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу
державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника
такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає
вся податкова звітність суцільним порядком.
Фактичною вважається
перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків
діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності
такого платника. Така перевірка здійснюється без попередження платника податків
(особи)[3].
Податковий контроль є самостійним
напрямком державного фінансово-економічного контролю, який має чітко визначену
мету, предмет, завдання, об’єкт, суб’єкт і реалізується шляхом ведення обліку
платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення, перевірок та
експертиз. Основним призначенням податкового контролю є контроль за дотриманням
норм податкового законодавства щодо сплати податків.
Література:
1.Податковий кодекс України від 06.12.2012 N 5519-VI :[Електр.ресурс].- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
2. Пасько Т.О. Податковий облік [Текст]:
навчальний посібник / Т.О. Пасько. - Суми: ВТД "Університетська
книга", 2011. - 202 с.
3. Карпова В,В., Іванов Ю.Б. Податковий облік та звітність: Підручник.
Затверджено МОН / Іванов Ю.Б., Карпова В.В. — К., 2011. — 710 с.