Медицина/9. Гигиена и эпидемиология

Рублевська Н.І., Кулагін О.О., Коваль В.В., Похмурко І.В.,

Cалькова Н.В., Побережна І.І., Лісова О.П., Гайдаш О.В.,

Кириченко В.С., Рудовська Ю.І., Селіванова М.О.

ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”

ДУ “Дніпропетровський обласний лабораторний центр

Держсанепідслужби України»

ДУ “Дніпропетровський міський лабораторний центр

Держсанепідслужби України»

Дніпропетровський відокремлений підрозділ ДУ

«Лабораторний центр на залізничному транспорті України»

Гігієнічна оцінка якості та безпечності питної води

м. Дніпропетровськ за санітарно-токсикологічними показниками

Одним з пріоритетних напрямків екологічної політики України є забезпечення населення якісною питною водою [1]. Якість питної води нормується за ДCанПіН 2.2.4-171-10 [2] і повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості, бути нешкідливою за хімічним складом та фізіологічно повноцінною. Гігієнічну оцінку якості та безпечності води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічні, паразитологічні), санітарно-хімічними (органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні) та радіаційними показниками [2].

Згідно літературних даних [3,4], питна вода централізованого водопостачання в Україні періодично чи постійно не відповідає гігієнічним вимогам. Це пов’язано з недостатньою очисткою та знезараженням води, погіршенням якості води в джерелах водопостачання, неспроможністю водоочисних споруд створювати належну якість води, незадовільним станом розподільчої мережі та іншими причинами. Однією з проблем погіршення якості води є велика кількість аварій на розподільчій мережі [5]. Тривале транспортування води та незадовільний стан розподільної мережі створюють сприятливі умови для накопичення та розвитку мікрофлори, утворення біологічних обростань і відкладень. В результаті життєдіяльності та відмирання мікроорганізмів якість води погіршується: з’являється побічний запах, підвищуються кольоровість та каламутність води [5].

Так, наприклад, у м. Одеса та Одеській області в останні роки спостерігається погіршення якості питної води за рахунок забруднення основного джерела господарсько-питного водопостачання р. Дністер у зв’язку зі скиданням стічних вод вище водозабору [5]. Ця ситуація зумовила зростання загальної мінералізації та жорсткості води. За бактеріологічними показниками якість води перевищує в десятки разів допустимі норми.

Не може не турбувати значне погіршення якості води р. Дніпро за останні десятиріччя. Забруднення річки стічними водами за останні роки не знизилось, а регенераційні спроможності р. Дніпро вже не можуть створювати належної якості води [6]. В цілому скидання недостатньо очищених стічних вод промислових підприємств та комунальних господарств призводить до збільшення хімічного та біологічного забруднення водойми. Встановлено, що відсоток нестандартних проб води ріки Дніпро за фізико-хімічними показниками складає від 62,4 до 70,8 %, а за бактеріологічними коливається від 10 до 29,7 % [5].

Мета роботи. Надати гігієнічну оцінку якості та безпечності питної води м. Дніпропетровськ за санітарно-токсикологічними показниками.

Матеріали та методи досліджень. Проведено дослідження питної води на Кайдацькому водозаборі м. Дніпропетровськ за період 2008-2012 рр. Статистично оброблено біля 600 досліджень питної води за результатами спостережень Дніпропетровської міської СЕС. Проаналізовано вміст нікелю, миш’яку, свинцю, фтору, алюмінію, селену, ртуті, а також окиснюваність питної води.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів свідчить за постійну наявність у питній воді м. Дніпропетровськ миш’яку, свинцю, фтору, алюмінію, селену, ртуті (табл.).

Таблиця. Якість та безпечність питної води м. Дніпропетровськ (Кайдацький водозабір) за санітарно-токсикологічними показниками за 2008-2012 рр., М±m

Рік, n	Нікель, мг/дм^3	Миш'як, мг/дм^3	Свинець, мг/дм^3	Фтор, мг/дм^3	Алюміній, мг/дм^3	Селен, мг/дм^3	Ртуть, мг/дм^3	Окиснюваність, мгО2/дм^3
2008, n=120	-	-	0,016 ± 0,001	-	-	-	0,0005 ± 0,0001	9,20 ± 0,21
2009, n=120	0,050 ± 0,001	0,010 ± 0,001	0,007 ± 0,0003	0,18 ± 0,01	0,190 ± 0,003	0,0006 ± 0,00007	0,0005 ± 0,0001	6,70 ± 0,06
2010, n=120	0,031 ± 0,006	0,010 ± 0,001	0,005 ± 0,0003	0,19 ± 0,02	0,190 ± 0,011	0,0007 ± 0,00005	0,0005 ± 0,0002	7,09 ± 0,095
2011, n=120	0,017 ± 0,005	0,010 ± 0,002	0,005 ± 0,0002	0,19 ± 0,02	0,200 ± 0,019	0,0007 ± 0,00002	0,0005 ± 0,0001	6,90 ± 0,15
2012, n=120	0,005± 0,002	0,010 ± 0,001	0,005 ± 0,0002	0,12± 0,01	0,230 ± 0,038	0,0007± 0,00004	0,0005 ± 0,0001	7,50 ± 0,21
В середньому за період спостереження	0,020 ± 0,002	0,010 ± 0,001	0,007 ± 0,0003	0,17 ± 0,01	0,210 ± 0,070	0,0007 ± 0,00004	0,0005 ± 0,0001	7,50 ± 0,10
За ДСан ПіН [2]	≤ 0,02	≤ 0,01	≤ 0,01	≤ 1,2	≤ 0,20	≤ 0,01	≤ 0,0005	≤ 5,0

Примітки: n – кількість спостережень; «-» - дослідження не проводились в окремі роки спостереження.

Причому, миш’як, ртуть, алюміній, нікель реєструвалися на рівні 1,0-1,05 гранично допустимих концентрацій (ГДК). Привертає увагу сталий на протязі всього періоду спостереження вміст миш’яку (0,010±0,001 мг/дм³) та ртуті (0,0005±0,0001 мг/дм³) у питній воді м. Дніпропетровськ. Відмічається стійка тенденцію до підвищення концентрації алюмінію у питній воді: від 0,95 до 1,15 ГДК, що можливо, пов’язано з особливостями водопідготовки. Вміст свинцю, навпаки, має тенденцію до зниження – з (0,016±0,001) мг/дм³ у 2008 році до (0,005±0,0002) мг/дм³. За інтегральним санітарно-токсикологічним показником (перманганатна окиснюваність) вода питна, яка подається до розподільчої мережі м. Дніпропетровськ, не відповідає вимогам ДСанПіН 2.24-171-10 [2]. Значення цього показника за середньорічними величинами перевищувало гігієнічний норматив в 1,50-1,84 рази.

Висновок. Питна вода, яка подається з Кайдацького водозабору до розподільчої мережі м. Дніпропетровськ, не відповідає гігієнічним вимогам за санітарно-токсикологічними показниками, що, насамперед, пов’язано зі станом джерела господарчо-питного водопостачання (р. Дніпро) та, деякою мірою, недосконалими технологіями водопідготовки. Погіршення якості питної води визначає потребу в її доочищенні [7, 8], тому перспективою подальших досліджень є порівняльна гігієнічна оцінка якості питної води системи централізованого водопостачання та води, яка утримується внаслідок її доочищення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Прокопов В.О. Наукові та практичні питання забезпечення населення України якісною питною водою / В.О. Прокопов // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. - 2004. - С. 109-111.

2. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною: ДСанПіН 2.24-171-10. – К.: Офіційний вісник України. – 2010. - №51. – С. 100-129.

3. Капранов С.В. Вода и здоровье / С.В. Капранов, О.Н.Титамир. – Луганск: Янтар. – 2006. – С. 2-25.

4. Іщейкіна Ю.О. Гігієнічна оцінка хімічного складу питної води в різних регіонах України / Ю.О.Іщейкіна // Вісник проблем біології і медицини. – 2010. – Вип. 1. – С. 82-85.

5. Проблеми забезпечення якісного водопостачання у м. Одеса / І.М. Климентьєв // Довкілля та здоров’я. – 2009. - №1. – С.74-76.

6. Деркачёв Э.А. Гигиеническая характеристика состояния водных объектов на территории Днепропетровской области / Э.А. Деркачёв, Л.Б. Огир, В.А. Овчинникова, В.В. Зайцев, В.В. Волчек // Гігієна населених місць. - Вип. 41. – К., 2003. – С. 88-92.

7. Прокопов В.О. Гігієнічний аналіз стану господарсько-питного водопостачання України / В.О. Прокопов, О.В. Зоріна, О.М. Кузьмінець, В.А, Соболь // З6. Доп. Міжнар. Конгресу «ЕТЕВК 2009» (м. Ялта, 1-5 червня 2009 р.). – К.: ТОВ «ГНОЗІС», 2009. – С. 40-51.

8. Прокопов В.О. Доочистка водопровідної питної води - актуальна проблема сьогодення / В.О. Прокопов, О.М. Кузьмінець, Н.В. Сахно та ін. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. наук.-практ. конф. – К., 2010. – С. 117-118.

Рублевська Н.І.

Дом. адреса:

49066, м. Дніпропетровськ, вул. Екскаваторна, буд. 27/2.

Тел. дом.: (056) 788-28-06, тел. моб. 068-732-59-51

Тел. роб.: (056) 713-53-53

Місце роботи, посада: ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», д.м.н., професор кафедри гігієни та екології

Е – mail:

kulagin111188@mail.ru

rublevskii.vladislav@mail.ru

toxysan@rambler.ru

Кулагін О.О.

Тел. роб.: (056) 713-53-61

Тел. моб. 096-845-36-27

Магістр кафедри гігієни та екології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Коваль В.В.

Тел. моб. 098-925-49-22

Здобувач наук. ступ. канд. мед. наук; кафедра гігієни та екології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»