Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

Аспекти формування професійно-змістовного компонента компетентності студента інженерних спеціальностей

В умовах сучасного розвитку суспільства, технічних, економічних та соціальних змін, які відбуваються сьогодні в Україні, постала необхідність пошуку нових підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців-інженерів. Компетентність майбутніх інженерів передбачає визначення певних вимог до освітньої підготовки студентів, до їх діяльності як цілісного багатогранниого процесу, який являє собою взаємодію розумових та практичних дій, спрямованих на створення уявлень про просторові властивості предметів та їх умовне відображення на площині або відтворення цих просторових властивостей в уяві на основі існуючих умовних зображень.

Отже, багато вчених розглядають компетентність як складну систему, ступінь зрілості особистості, що дозволяє найбільш ефективно, кваліфіковано й адекватно здійснювати діяльність, виконувати певне завдання або роботу, успішно діяти в суспільстві [1]. При цьому йдеться про відповідний набір знань (професійно-змістовний та когнітивний компоненти), умінь, навичок, відношень, ціннісних орієнтації, ставлення, які сприяють досягненню певних стандартів у професійній галузі або виді діяльності [1].

Графічна грамотність майбутніх інженерів, вміння правильно виконати і “прочитати” креслення або схему виробляються в результаті вивчення курсу “Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка”. Цей курс сприяє розвитку просторової уяви і навиків правильного логічного мислення. Вдосконалюючи нашу здатність за плоским зображенням подумки відтворити форму предмета, нарисна геометрія готує майбутнього інженера до успішного вивчення спеціальних предметів і до технічної творчості проектувальника. Це означає, що володіючи високим рівнем графічних знань і вмінь, особистість за кожним графічним зображенням, за кожною лінією чи графічною позначкою повинна “бачити” реальний просторовий образ, уміти пов’язати його з реальним об’єктом навколишньої дійсності.

Результатом сформованості професійно-змістовного та когнітивного компонентів компетентності студента інженерних спеціальностей є знання. На основі знань формуються вміння й навички. С. Гончаренко звертає увагу на те, що знання, „виступаючи складовою світогляду людини, значною мірою визначають її ставлення до дійсності, моральні погляди й переконання, характер. Вони є одним з джерел уподобань та інтересів людини, необхідною умовою розвитку здібностей та обдарувань” [2, с. 217].

Майбутній інженер повинен мати такі знання:

а) теоретичні знання:

· факти, основні закони науки, що розкривають зв’язки й відношення між різними об’єктами, явищами дійсності (правила виконання креслень, специфікацій; знання комп’ютерної графіки );

· теорії та ідеї, терміни і поняття стосовно інженерії (наприклад, геометричному моделюванню об'єктів і процесів) тощо;

б) знання, які сприяють формуванню певного рівня культури майбутнього інженера (знання як цінність для особистості):

· знання фактів інженерної науки, без яких неможливо зрозуміти історію її розвитку;

· знання становлення інженерної науки та її винаходів;

в) знання, які сприяють формуванню вмінь та навичок під час виконання певних дій та операції:

· знання основ наук, поняття, уявлення, закони, що відбивають закономірності інженерного процесу та забезпечують професійну діяльність;

· знання можливостей та способів діяльності у відповідних видах інженерії та їх втілення в творчу діяльність;

· знання про шляхи, форми використання засобів інженерії у подальшій професійній діяльності. Наприклад, виконання зображень деталей і предметів з натури на основі методу ортогонального проектування, побудованих як з допомогою креслярських інструментів, так і від руки у вигляді ескізів, технічних рисунків та інших наочних зображень; виконання креслень з допомогою комп’ютерної графіки; виконання робочих креслень деталей, вузів, будівельних конструкцій, креслень загального виду, в тому числі креслень різних з’єднань (роз’ємних і нероз’ємних) у відповідності із стандартами ЕСКД і СПДС; користування додатковими матеріалами; читання креслень загального виду тощо; розвитку просторової уяви, необхідної для виробничої і проектно-конструкторської діяльності; розв'язуванню за кресленнями та моделями інженерно-геометричних задач на основі: розвитку просторової уяви ; оволодіння знаннями та навичками, необхідними для виконання та читання креслень деталей і складальних одиниць, виконання ескізів, складання конструкторської документації; вивчення основи роботи з програмними засобами комп'ютерної графіки тощо.

Знання, вміння і навики, придбані при вивченні інженерної графіки, необхідні як при вивченні загально-інженерних, так і спеціальних дисциплін, а також в подальшій професійній діяльності. Отже, у процесі навчання студенти технічних ВУЗів повинні засвоїти систему знань, яка забезпечить професійну діяльність та їх компетентність. Знання майбутнього інженера складаються з теоретичних, необхідних для реалізації діяльності; знань, що сприяють формуванню вмінь, виконанню певних дій, операцій; знання, котрі визначають ставлення студента до оточуючої дійсності, формують різнобічну особистість [2].

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.