Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов

К.п.н. Упатова І.П.

Харківська гуманітарно-педагогічна академія, Україна

Форми роботи педагогічного колективу школи

з молодими вчителями (70 – 80-ті роки ХХ ст.)

Актуалізація історичного досвіду методичної роботи з молодими фахівцями шкіл є необхідною для вирішення сучасних проблем шкільної педагогіки.

Мета дослідження форм роботи педагогічного колективу школи з молодими вчителями в 70 – 80-ті роки ХХ ст. полягає в узагальненні минулого педагогічного досвіду освітян щодо підвищення рівня методичної роботи молодих учительських кадрів, виявлення як позитивних моментів у цій діяльності, так і її окремих недоліків, що сприятиме кращому осмисленню сучасного досвіду роботи в цьому напрямі, виробленню шляхів удосконалення діяльності методичних служб органів освіти України, а також визначенню системи взаємозалежної діяльності методичних служб як органів освіти, так і шкіл, педагогічних ВНЗ стосовно підвищення професійного рівня молодих педагогічних кадрів. Від професійної зрілості вчителя, рівня його педагогічної майстерності, досконалості володіння методами й принципами навчання й виховання учнів, глибини теоретичної підготовки завжди значною мірою залежали якість і ефективність навчально-виховного процесу, успіх роботи загальноосвітньої школи.

Так, у постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про подальше вдосконалення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовки їх до праці» (1977) підкреслювалося: «Зросла роль народного вчителя. Своїм самовідданим служінням справі освіти він здобув загальну повагу й шану. Партія та Радянська держава високо цінять благородну працю вчителя, виявляють повсякденну турботу про підвищення його ідейно-політичного рівня й педагогічної майстерності, поліпшення умов праці» [4].

У Зверненні до учасників Всесоюзного з’їзду вчителів підкреслювалося, що від діяльності сучасного молодого вчителя значною мірою залежить майбутнє нашої країни, адже він навчатиме й виховуватиме кілька поколінь учнів. Тому «педагогічні колективи шкіл повинні зробити все від них залежне, щоб озброїти вчительську молодь неоціненним досвідом, нагромадженим нашою школою. Необхідним є подальше вдосконалення всіх форм підвищення кваліфікації та самоосвіти вчителів, поліпшення організації їхньої праці, відпочинку й побуту» [5].

Спеціальні дослідження В.О. Сластьоніна зазначеного періоду, свідчать про те, що доброзичливе ставлення до молодого вчителя, позитивна оцінка його діяльності суттєво впливають на задоволеність працею молодого фахівця [6].

Дослідження Л.Г Борисової показало, що більшість молодих педагогів передусім отримують методичну допомогу у школі, у якій вони працюють, тому дуже важливо, щоб на початковому етапі професійного становлення молодий фахівець міг вільно послуговуватися багатим педагогічним арсеналом школи [1].

Розвідки О.Г. Мороза (70–80 рр.) свідчать про те, що входження молодих учителів у складний світ шкільного життя, їх успішна професійна діяльність значною мірою залежать від того, як їх зустрінуть на місцях, які умови праці й побуту їм створять тощо [3].

Науковець наголошує на тому, що на процес становлення молодого вчителя позитивно впливає сприятливий психологічний клімат у шкільному колективі, допомога досвідчених колег-наставників, органів народної освіти, взаєморозуміння з учнями. Але справжнім майстром педагогічної справи молодий фахівець зможе стати лише тоді, коли постійно й систематично працюватиме над поповненням своїх знань, підвищенням свого методичного рівня, тобто буде професійно самовдосконалюватися. Адже знання й уміння не можуть бути сформовані та засвоєні молодим учителем без постійного самовдосконалення, без залучення його до активної творчої діяльності.

Щодо методичної роботи з молодими фахівцями, то науковці досліджуваного періоду перш за все відзначали допомогу колег. Велику методичну роботу з молодими вчителями здійснювали в школах заступники директорів, оскільки це було їх прямим обов’язком: відвідування уроків, аналіз прийомів і методів роботи, оцінювання діяльності фахівця-початківця. На жаль, за даними наукових досліджень, така робота здійснювалася на місцях в окремих випадках не надто ефективно.

Дослідження О.Ф. Івановим форм методичної роботи доводить, що найбільш ефективними, на думку вчителів, є відкриті уроки керівників школи – 93%; школа педагогічної майстерності, яку очолює адміністрація, – 90%; індивідуальні консультації директорів і їх заступників для вчителів – 89%; розгляд дидактичних завдань і ситуацій зі шкільного життя – 63%; аналіз педагогічної літератури – 61%.

Проте, отримані дані щодо форм методичної роботи, яким віддають перевагу учителі, не співпадають із думкою директорів та їх заступників, вони мають майже дзеркальне відображення.

Серед ефективних форм методичної роботи з молодими фахівцями можна назвати аналіз та оцінювання власного досвіду, вивчення передового педагогічного досвіду колег, різні організаційні форми роботи з молодими вчителями, методичну допомогу молодому вчителю з боку колег щодо формування власного педагогічного досвіду; групові та індивідуальні консультації; вивчення педагогічної літератури; збір фактичного матеріалу. У роботі з молодими вчителями акцент робився на постійному аналізі та узагальненні, що сприяло вдосконаленню гностичних і прогностичних умінь, застосування яких завжди передбачає певні труднощі для молодих учителів.

Слід зазначити, що процес вивчення передового педагогічного досвіду молодими фахівцями має бути керованим. У досліджуваний період управління цим процесом успішно здійснювалося через заняття школи молодого вчителя. Його ефективності сприяли регулярність проведення занять цієї школи, а також система індивідуальних та групових завдань для молодих учителів у період між заняттями. Їхня тематика занять складалася з урахуванням труднощів, що виникають у навчально-виховній роботі молодого фахівця, а також оцінювання ним ефективності різних шляхів вивчення передового педагогічного досвіду. У процесі групової, індивідуальної роботи з педагогами-початківцями в школі молодого вчителя велика увага приділялася підвищенню рівня педагогічної діяльності, необхідності своєчасно актуалізувати наявні знання з педагогіки, психології, методики роботи, із метою їх розширення та поглиблення, а також удосконалення умінь педагогічної діяльності.

Усе вищезазначене давало можливість наповнити конкретним змістом кожне заняття, що сприяло досягненню поставлених цілей і вирішенню конкретних завдань.

Таким чином, система методичної роботи з молодими вчителями досліджуваного періоду була спрямована на підвищення рівня їх професійної діяльності та прискорення професійного становлення. Проаналізований досвід вирішення зазначеної проблеми дає підстави для висновку щодо актуальності впровадження системи методичної роботи з молодими фахівцями, що існувала за радянських часів. Однак, зважаючи на можливості сучасного етапу розвитку суспільства й освіти, підвищити ефективність такої роботи можна шляхом створення фахового освітнього простору.

Література:

1. Борисова Л.Г. Молодой учитель: Труд, быт, творчество / Л.Г Борисова. – М.: Знание, 1983 .– № 11.– С.17–19. Сер. «Педагогика и психология».

2. Иванов А.Ф. Проблема активизации творческой деятельности учителей сельской школы в системе повышения квалификации / А.Ф. Иванов  Дис. … канд.пед.наук. – М., 1972. – C. 139 – 140.

3. Мороз О.Г. Молодий учитель і шкільний колектив / Олексій Григорович Мороз. – К.: т-во «Знання» УРСР, 1987. – С.18 – 35.

4. О дальнейшем совершенствовании обучения, воспитания учащихся общеобразовательных школ и подготовке их к труду: Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 22 декабря 1977 г. – М.: Правда, 1977.

5. Обращение ЦК КПСС к учителям, работника народного образования и общественности // Учительская газета. – 1978. – № 79. – с.1

6. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки / В.А. Сластенин. – М.: Просвещение, 1976. – С.146–147.