Педагогические науки/ Проблемы подготовки специалистов

В.П. Сорокіна

Харківський індустріально-педагогічний технікум

С.В. Сорокіна

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Питання формування загальних та професійних компетенцій при підготовці фахівців за ступеневою системою освіти

У навчальних закладах сьогодні актуальною є розробка інноваційних технологій навчання за ступеневою системою освіти, що використовують компетентній підхід і забезпечують якісну підготовку майбутніх фахівців за ступеневою системою освіти. Важливим елементом підготовки фахівців за ступеневою системою освіти в університеті є формування додаткових якостей випускника, до яких можна віднести: володіння сучасними інформаційними технологіями, здібність до саморозвитку, мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці і т.п. Тому при розробці сучасних програм за ступеневою системою освіти по окремих дисциплінах і освітніх технологій навчання необхідно передбачати формування не тільки професійних компетенцій – предметно-спеціалізованих знань, умінь і навиків, але і загальних компетенцій.

Важливо не тільки сформулювати необхідні компетенції майбутнього фахівця, але і запропонувати освітні технології їх формування і контролю за ступеневою системою освіти. Тому в університеті повинна бути створена внутрішньо вузівська система якості за кожною освітньою програмою, що включає наступні основні критерії якості навчання: формування ключових компетенцій у вивчаемій області; формування загальних компетенцій фахівця; облік взаємозв'язку матеріалу, що вивчається, з іншими предметними областями в рамках навчального плану; впровадження прогресивних форм організації навчального процесу; використання нових інформаційних технологій; відповідність навчально-методичного матеріалу сучасному світовому рівню; використання активних методів навчання і контролю.

Для досягнення перерахованих критеріїв якості навчання за ступеневою системою освіти необхідна нова модель організації навчального процесу. Відповідно до замовлення на підготовку майбутніх фахівців формулюються ключові компетенції (загальні і професійні), які повинні бути сформовані в ході вивчення певної дисципліни. Як замовник в даному випадку можуть виступати: держава, пропонуючи державні стандарти на підготовку фахівців з окремих напрямів; випускаючі кафедри, що формують навчальні плани професійної підготовки фахівців; підприємства і організації, зацікавлені в перепідготовці фахівців в даній області.

Як вже було відмічено вище, в даний час при розробці курсів більшою мірою необхідно спиратися на самостійні види навчання. Майбутній фахівець повинен не просто одержати певну суму знань, але навчитися самостійно набувати знань, уміти працювати з інформацією, опановувати способами пізнавальної діяльності, щоб надалі не втрачати рівень компетентності і постійно прагнути до підвищення своєї кваліфікації. Тому при організації сучасного курсу навчання за ступеневою системою освіти підтримка навчального процесу повинна спиратися на стимулювання різних видів самостійної роботи студента: вивчення навчального матеріалу, здійснення самоконтролю і отримання самооцінки, виконання самоаналізу за наслідками виконаних навчальних заходів і проведення самокорекції своєї подальшій навчальної діяльності.

З вищесказаного виходить, що на сучасному етапі формування і функціонування наявних освітніх ресурсів необхідне створення інтегрованого навчально-методичного комплексу нового покоління як навчального середовища по дисциплінах при ступеневій системі освіти.

Важливе значення для підвищення ефективності навчання має наявність структурованого плану навчальних заходів, пропонованих студентам на початку освітнього процесу, з наявністю посилань на потрібні компоненти навчально-методичного комплексу. Це організує і дисциплінує студента.

Таким чином, навчальне середовище для сучасних курсів навчання за різними дисциплінами за ступеневою системою освіти повинне мати наступні інноваційні складові:

· засіб навчання, тобто інструмент формалізації знань предметної області, що вивчається;

· засіб контролю, тобто інструмент оперативної перевірки знань студента і коректування його пізнавальної діяльності;

· засоби комунікації, тобто інструмент передачі інформації змісту курсу, що вивчається, за допомогою мережі Інтернет, а також оперативний інструмент взаємодії викладача і студента;

· засоби автоматизації процесу пізнання, підготовки, обробки і представлення навчального матеріалу.

Дане навчальне середовище буде зручним засобом складання, зберігання та відтворення навчально-методичних матеріалів, буде здійснювати навчання і виховання студентів в умовах глобальної інформатизації навчання та життя, сприятиме підвищенню ролі самостійної роботи студентів та стимулюванню пізнавальної діяльності.