Педагогические науки/3. Методические основы воспитательного процеса

Наконечна О. В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Робота наставника студентської групи у контексті формування професійної компетентності майбутніх фахівців

На сучасному етапі розвитку суспільства важливого значення набуває проблема поліпшення підготовки фахівців в системі вищої школи, що можливо за умов компетентнісного підходу. Професійна компетентність майбутнього фахівця з обліку та аудиту формується на засадах теоретичних знань, практичних умінь, значущих особистісних якостей, що зумовлює його готовність до виконання професійних обов’язків.

Аналіз літератури засвідчив про те, що існує велика кількість досліджень, спрямованих на вивчення формування професійної компетентності, якостей фахівців економічних спеціальностей у процесі навчальної, науково-дослідної діяльності (О. Бабаян, В. Уйсімбаєва, Л. Отрощенко, Г. Копил, К. Кірей, Р. Гейзерська та ін.). Проте недостатньо розкриті основні можливості вирішення означеної проблеми щодо майбутніх фахівців з обліку та аудиту під час позааудиторної, виховної роботи наставника академічної групи у вищих аграрних навчальних закладах.

Сучасна вища аграрна і економічна освіта виконує одну із важливих задач розбудови нашої держави – готує фахівців високої кваліфікації для всіх галузей народного господарства, виховує молоде покоління діячів науки і техніки. Навчально-виховний процес, наукова робота студентів – основні джерела всебічної освіченості майбутніх фахівців з обліку та аудиту, а, отже, формування професійної компетентності.

Як зазначають дослідники, від 7 до 40 % студентської молоді (в залежності від виду професії) не може опанувати в повній мірі обраний фах через невідповідність своїх якостей [2, с. 134].

У Концепції виховання студентської молоді зазначено, що національне виховання має стати фундаментом становлення світогляду молодої людини, на якому формуються фахові знання та професійна відповідальність. А виховна діяльність у вищих навчальних закладах конкретизується у діяльності наставників (кураторів) академічних груп [4]. При цьому важлива роль у формуванні позитивного ставлення майбутнього фахівця з обліку та аудиту до своєї професії та праці в сільському господарстві, мотивації до досягнення успіху у професійній діяльності, правосвідомості, відповідальності та інших найбільш важливих професійних якостей належить саме наставнику студентської групи.

Бути наставником студентської групи – найпочесніше і водночас одне із найважчих завдань, яке потребує постійної і наполегливої праці, самоаналізу, творчого пошуку.

Як правило, наставниками призначаються досвідчені науково-педагогічні працівники із числа професорсько-викладацького складу, які обов’язково професійно-орієнтовані за освітнім напрямом підготовки студентів за спеціальністю, мають високий рівень культури, організаторські здібності та педагогічний такт [5].

Ще А. Макаренко зазначав, що ціль вихователя, наставника полягає у докладанні зусиль для формування кваліфікованого, вихованого громадянина.

Одним із завдань наставника академічної групи є професійне виховання, сприяння зростанню професійного рівня майбутніх фахівців.

Під професійним вихованням студентів розуміємо насамперед формування у них професійно-важливих якостей не лише під час навчальних занять, практичного навчання, а й в процесі позааудиторної виховної роботи. Однією із умов успішної роботи наставника є хороші знання особливостей своїх вихованців. Тому, починаючи із першого курсу необхідним є проведення наставниками психолого-педагогічної діагностики особистості студентів. Краще всього це можна зробити, організовуючи вечори запитань та відповідей, диспути, інтерв’ю, анкетування, тематичні вечори.

Навчально-виховний процес вищого аграрного навчального закладу розвиває у майбутніх фахівців з обліку та аудиту багато якостей, проте серед них слід виокремити найбільш важливі і зосередити увагу на необхідності їх виховання. Враховуючи індивідуальні особливості кожного студента групи, своєрідність фаху «Облік та аудит», специфіку майбутньої професійної діяльності, наставники повинні розробляти систему педагогічних впливів, спрямованих на формування у студентів мотивів до навчання, прагнення досягти успіху у майбутній професійній діяльності, професійних якостей, позитивного ставлення до професії та праці в сільському господарстві.

Важливим у цьому контексті вважаємо розгляд та обговорення на організаційно-виховних годинах професіограми професії «бухгалтер», «аудитор». В рамках плану виховної роботи слід організовувати тематичні зустрічі із випускниками факультету, спеціальності, бухгалтерами-практиками, які на власному прикладі ознайомлювали б майбутніх фахівців з обліку та аудиту із особливостями їх професійної діяльності, ділилися б досвідом. Виховуючи у студентів позитивне ставлення до майбутньої професії, наставник готує своїх вихованців до успішного виконання ними поставлених різноманітних навчальних завдань. Студенти повинні навчитися по-справжньому цінувати майбутній фах, сприяти його громадському престижу, підкреслювати добру славу та захищати його честь. Багато фахівців гордяться своєю професією не тільки тому, що досягли успіху у цій сфері, а й через те, що усвідомлюють її значущість для суспільства. Дуже важливо, щоб студенти полюбили бухгалтерську справу з перших днів у вищому навчальному закладі. Тоді вони з великим бажанням будуть відноситися до навчання і глибше пізнавати позитивні сторони своєї професії. Це також сприяє їх активізації, спрямовує на належне вивчення дисциплін професійно-орієнтованого циклу, є могутнім стимулом до оволодіння професією [3, с. 115-117]. Студент повинен відчувати потребу суспільства у своїх знаннях. Окрім того, навчання повинно бути особистісно-значимим для студента. На цьому етапі наставнику необхідно показати перспективи бухгалтерської професії [2, с. 11].

Як складається відношення студента до обраного фаху, наскільки він буде сприймати сутність його проблем – від цього залежатиме становлення його як фахівця, розкриття його здібностей.

Важливість особистості педагога для здійснення виховного впливу відзначали К. Ушинський, Я. Коменський, О. Духнович, І. Зязюн. Деякі дослідники зауважують, що на поглиблення і підтримання інтересу до обраної спеціальності на 70 % справляє вплив особистості вченого-педагога [1, с. 146].

Проте, щоб оволодіти методичною майстерністю професійного виховання, наставнику необхідно вивчати творчий досвід професіоналів та постійно підвищувати рівень педагогічної майстерності.

Виховання повинно базуватися на суб’єкт-суб’єктних відносинах, взаємодії наставника і вихованця. Проте навіть найвихованіший і найдосвідченіший наставник не зможе вкласти в особистість цінностей, доки сам вихованець не захоче цього. І навіть вкладені цінності, щоб стати особистісними, повинні бути прийняті та усвідомлені вихованцем. А цьому сприяють, як показує досвід, активна діяльність вихованця, особливо через психолого-педагогічні тренінги, створення ситуації успіху [6, с. 216-217].

Організація наставниками «круглих столів» та попередня підготовка студентів до них формують прагнення до самонавчання і саморозвитку. Перегляд відеофільмів на правову тематику, заходів щодо роз’яснення прав і обов’язків сприяють формуванню особливо необхідної для майбутніх фахівців з обліку та аудиту такої якості як правосвідомість. Участь в обговоренні проблемних питань, дискусіях та диспутах підвищує аналітичність мислення. Метод доручення і вимоги розвиває у майбутніх фахівців з обліку та аудиту почуття відповідальності та обов’язку.

Такі найбільш важливі професійні якості як наполегливість, терплячість є вольовими, тому їх формування та становлення за певних умов може забезпечувати дозвіллєво-спортивна діяльність, залучення наставниками студентів до спортивно-масових заходів, занять у спортивних секціях та гуртках.

Отже, діяльність наставника у контексті формування професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту у вищих аграрних навчальних закладах базується на виборі найоптимальніших методів і форм виховання (доручення, вимога, дискусії, тематичні вечори, «круглі столи», створення виховуючих ситуацій та ін.), залучення студентів до проведення змістовного дозвілля, спортивно-масових заходів, побудові паритетних відносин співпраці з метою виховання професіоналів високого ґатунку.

Література:

1. Воспитание общественной и профессиональной направлености личности : сборник ; под ред. Л. П. Кичатикова. – Иркутск, 1979. – 177 с.

2. Даниличева Н. А. Психология профессионального выбора / Н. А. Даниличева, Л. А. Балакирева. – СПб. : СЛП, 1998. – 144 с.

3. Дьяченко Н. Н. Профессиональное воспитание учащейся молодежи / Николай Николаевич Дьяченко. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Высшая школа, 1988. – 144 с.

4. Концепція національного виховання студентської молоді [Електронний ресурс] // Додаток до рішення колегії МОН
від 25 червня 2009 р. протокол № 7/2-4. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/4310/

5. Положення про наставника студентської групи від 29 жовтня 2009 року [Електронний ресурс] // офіційний сайт НУБіП України. – Режим доступу : http://nubip.edu.ua/sites/default/files/polo.pdf

6. Проблеми професійного становлення молоді на основі духовно-моральних цінностей : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 8-10 листоп. 2006 р. / Вінниця. – К., Вінниця, 2006. – 389 с.